Справа № 761/18115/25
Провадження № 1-кс/761/12402/2025
08 травня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_2 у скарзі зазначає, що 21.03.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) була надіслана заява про скоєння тяжких злочинів групи осіб, у тому числі вищого офіцерського складу ГУР МОУ. 25.10.2024 року ця заява була отримана ІНФОРМАЦІЯ_1.
В той же час, дані, що відомості за заявою про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР - відсутні.
У зв'язку з чим ініціатор скарги просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 про скоєння тяжких злочинів групи осіб, у тому числі вищого офіцерського складу ГУР МОУ від 21.10.2024 року; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити ОСОБА_2 щодо внесення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 про скоєння тяжких злочинів групи осіб, у тому числі вищого офіцерського складу ГУР МОУ від 21.10.2024 року; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести всі заходи та слідчі дії згідно законодавства України.
Слідча суддя, перевіривши матеріали скарги, дійшла наступного висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Водночас, зі змісту скарги вбачається, що заява про кримінальне правопорушення 23.10.2024 засобами поштового зв'язку скерована до ІНФОРМАЦІЯ_1.
До суду скарга ОСОБА_2 , яка сформована в системі «Електронний суд» подана 04.05.2025, , до провадження судді передана 06.05.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 304. скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, з матеріалів скарги убачається, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Окрім того, ст. 115 КПК України встановлює порядок обчислення процесульних строків, за ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
У зв'язку із наведеним слідча суддя приходить до висновку, що ініціатором скарги пропущено строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, встановлений ч.1 ст.304 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року №5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У будь-якому випадку, в силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
У скарзі ОСОБА_2 не порушує питання про поновлення встановленого КПК України строку на оскарження бездіяльності.
В той же час, правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді бездіяльності слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Враховуючи те, що строк оскарження бездіяльності уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, закінчився, скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст.304 КПК України, питання про поновлення пропущеного строку не порушується, слідча суддя вважає, що скарга підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідча суддя вважає за необхідне повернути скаргу особі, що її подала, при цьому, слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 369 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_3