Справа № 495/1836/25
Номер провадження 2-о/495/128/2025
11 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
за участю секретаря судового засідання: Федорової Л.А.
за участю:
від заявника: не з'явився
від заінтересованих осіб: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/1836/25
за заявою ОСОБА_1
за участю заінтересованих осіб: Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2
про встановлення факту, що має юридичне значення (факт реєстрації шлюбу),
ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою за участю заінтересованих осіб: Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі по тексту - заінтересована особа-1), ОСОБА_2 (далі по тексту - заінтересована особа-2)про встановлення факту, що має юридичне значення (факт реєстрації шлюбу).
Так, заявник просить суд: встановити факт реєстрації шлюбу 01 січня 1941 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Балабанка Татарбунарського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Балабанка Татарбунарського района Одеської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2025 року відкрито окреме провадження по справі № 495/1836/25 за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (факт реєстрації шлюбу).
Заявник - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно із якою просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив, що свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа-1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву згідно із якою просив розглянути справу за його відсутністю. Зазначив, що не заперечує проти задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи-2 - Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)в судове засідання не з'явилася, але начальник відділу - Лілія Відінєєва надіслала до суду пояснення, відповідно до яких просила розглянути справу без участі представника Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, в період між 1939-1940 роками між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
За твердженням заявника, свідоцтво про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було втрачено. Після укладення шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_7 народилися діти, а саме: син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: Україна, Одеська обл., Татарбунарський р-н, село Безім'янка та син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: Україна, Одеська обл., Татарбунарський р-н, село Рибальське.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09.08.2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 09.08.2022 року.
Заявник зазначив, що він є сином - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00036405456 від 05.08.2022 року та його батьки постійно проживали на території Татарбунарського району Одеської області, що підтверджується довідкою виданою Дивізійською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області №693/02-32 від 04.06.2024 року.
Також, вказані вище обставини підтверджуються інформацією, яка міститься в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , видане повторно 09.08.2022 року.
Заявник зауважив, що на момент його звернення до суду із даною заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, у зв'язку із реорганізацією та скороченням районів саме Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)має можливість поновити актовий запис про реєстрацію шлюбу 01 січня 1941 року між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник зазначає, що встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 йому необхідно для оформлення спадщини після їх смерті.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького О.С. № 209/01-16 від 14.11.2024 року встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилась, правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів рекомендовано звернутися до суду.
Листом Державного архіву Одеської області №1471/06-21 від 26.08.2022 року повідомлено, що у метричних книгах про шлюб Свято Іоанно-Богословської церкви села Мартаза Ізмаїльського повіту до парафії якого входило село Балабанка та в алфавітних покажчиках до наявних метричних книг про шлюб церков населених пунктів Татарбунарського району за 1939-1940 роки, запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не виявлено.
Реєстраційні книги про шлюб Примарії села Мартаза Ізмаїльського повіту (с.Рибальське Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області) за 1940 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили та вважаються втраченими у період окупації та воєнних дій 1941-1944 років.
Крім того, листом Державного архіву Одеської області №1472/06-21 від 26.08.2022 року додатково рекомендовано звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Листом відділу міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 904/24.26-71 від 21.08.2024 року було повідомлено, що дослідивши документи, які були надані із заявами про поновлення актових записів було виявлено розбіжності у даті народження ОСОБА_3 , а саме інформація різниться у актовому записі про народження ОСОБА_1 № 00028159288 від 14.10.2010 року (відомості щодо батька) та у актовому записі про смерть ОСОБА_3 № 51 від 16.11.1973 року. Крім того, заявником не було зазначено конкретної дати реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , що унеможливлює вірне внесення цих відомостей до Реєстру. Питання про поновлення актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 рекомендовано вирішувати в судовому порядку.
Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.294 ЦПК України).
Згідно із частинами першою та другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен із них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа.
За роз'ясненнями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження.
Факт встановлення юридичного значення, а саме встановлення факту реєстрації шлюбу 01 січня 1941 року між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявнику необхідно для оформлення спадщини після смерті його батьків. Встановлення зазначеного юридичного факту породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження такого факту не існує.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст.319 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (факт реєстрації шлюбу), підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (факт реєстрації шлюбу) - задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу 01 січня 1941 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Балабанка Татарбунарського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Балабанка Татарбунарського района Одеської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Віталій МИШКО