Справа №760/943/25 2/760/6977/25
09 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С., представника відповідача, адвоката Савенецької-Фурс Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
Представник позивача, адвокат Твердохліб М.В. звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду 13.01.2025.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10-30 год. 25.02.2025.
25 лютого 2025 року в судове засідання з'явився представник відповідача, адвокат Савенецька-Фурс Т.В.
Позивач та її представник, адвокат Твердохліб М.В. в судове засідання не з'явились, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 10.30 год. 01.04.2025.
01 квітня 2025 року в судове засідання з'явився представник відповідача, адвокат Савенецька-Фурс Т.В.
Позивач та її представник, адвокат Твердохліб М.В. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повідомлення в електронний кабінет представника позивача, у зв'язку із чим розгляд справи повторно було відкладено на 15.00 год. 09.05.2025.
09 травня 2025 року в судове засідання з'явився представник відповідача, адвокат Савенецька-Фурс Т.В.
Позивач та її представник, адвокат Твердохліб М.В. в судове засідання втретє не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повідомлення в електронний кабінет представника позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що справа в провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває з 13 січня 2025 року.
За період розгляду справи, позивач, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку повідомлення в електронний кабінет представника позивача, проте жодного разу не з'явились у призначені судові засідання.
Таким чином, тричі поспіль у судові засідання, які були призначені на 25.02.2025, 01.04.2025 та 09.05.2025 позивач та її представник в судові засідання не з'явились. Будь-яких клопотань щодо розгляду справи у їх відсутність чи відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не подавали.
Згідно із статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, позивач та її представник, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, тричі поспіль не з'явились у судові засідання, заяву про розгляд справи у їх відсутність суду не надали.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21), від 26 квітня 2023 року у справі № 758/14353/17 (провадження № 61-2650св23).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач та її представник протягом всього строку перебування справи в провадженні на жодне з судових засідань не з'явились, про які повідомлялись належним чином, тобто тричі поспіль не з'явився у судові засідання, з клопотанням про розгляд справи у його відсутність не звертався, суд приходить до висновку про недобросовісне користування стороною позивача своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а тому зважаючи на повторну неявку позивача в судове засідання, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, остання має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
З огляду на викладене, керуючись статтями 13, 223, 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Майстренко