Справа № 712/9499/24
провадження №2/712/2971/24
29.05.2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Шевченко О.П.,
представника позивача - адвоката Сечка С.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Заволокіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулось ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.04.2021 між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) був укладений електронний договір добровільного комплексного страхування майна фізичних осіб № DNHENBR-213EOJJ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням користуванням та розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 . Страховим випадком по даному договору серед іншого є дія води (6.1.1. Пошкодження водою внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних системі підключених до них побутових пристроїв). 24 жовтня 2023 року із застрахованим майном відбулась страхова подія залиття квартири водою, про що комісією представників ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ ЯКІСТЬ» Дільниця 37» складено акт від 27.10.2023. Комісією встановлено, що причинами залиття квартири АДРЕСА_2 є витік води з вище вказаної квартири АДРЕСА_3 . Страхувальник за договором добровільного страхування майна № DNHENBR-213EOJJ звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, подія затоплення застрахованої квартири, визнана страховим випадком, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату суми страхового відшкодування у сумі 24 546 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 030658 від 14.11.2023. Посилаючись на положення ЦК України, Закону України «Про страхування», позивач вказує, що з моменту виплати страхового відшкодування, позивач отримав право вимоги до власника квартири АДРЕСА_4 , як особи відповідальної за завдання матеріальної шкоди власнику квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, постановлено здійснити виклик відповідача у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України на підставі ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
Відповідач відзив на позов, заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надала.
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач та її представник проти задоволення позову категорично заперечували, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Представник відповідача під час судового розгляду справи вказував, що в акті огляду квартири відсутні підписи власника та / або його представника. Власник та його представник під час огляду квартири були відсутні, докази повідомлення відповідача та/або її представника про проведення такого огляду відсутні. Також представник відповідача стверджував, що у матеріалах справи відсутні докази того, що залиття відбулось з вини відповідача. Крім того, представник відповідача наполягав, що квартиру, з якої, як стверджує позивач, відбулось залиття, не було обстежено.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, а також покази допитаної у судовому засіданні 25.02.2025 у якості свідка ОСОБА_3 , допитаної у судовому засіданні 02.04.2025 у якості свідка ОСОБА_4 , допитаного у судовому засіданні 25.02.2025 у якості свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.04.2021 між ОСОБА_2 та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» був укладений договір добровільного комплексного страхування майна фізичних осіб (індивідуальна частина), електронний поліс №DNH0HI-2405567 (далі - Поліс). Цей електронний поліс є індивідуальною частиною електронного договору добровільного комплексного страхування майна фізичних осіб (далі - Договір), що підтверджує укладення Договору у порядку, передбаченому Пропозицією щодо укладення електронного Договору добровільного комплексного страхування майна фізичних осіб, що є публічною частиною Договору (далі - Пропозиція), чинною на дату її акцептування та розміщеною у вигляді електронного документу на сайті Страховика http://uniqa.ua. Невід'ємними частинами Договору є цей Поліс, Пропозиція, Умови страхування до Договору, викладені у Додатку №1 до Пропозиції (далі - Умови). Дані полюса формуються на підставі Пропозиції Страховика та електронної заяви Страхувальника, заповненої в ІТС Страховика та його страхового агента.
Відповідно до пункту 4.1 полісу предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном за п. 5.1. полісу, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1. Полісу.
Згідно із пунктом 4.3 полісу Договір укладено між Страховиком і Страхувальником відповідно до Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу), зареєстрованих 14.01.2016 за номером № 1116024 (Правила №1), та Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, зареєстрованих 05.11.2015, за реєстраційним номером №1015287 (Правила №2), та Правил Добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім відповідальності власників наземного, повітряного, водного транспорту та відповідальності перевізника), зареєстрованих 26.07.2007, за реєстраційним Номером 1571931, зі змінами та доповненнями, (Правила №3) та далі по тексту всі разом «Правила», із дотриманням вимог Законів України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У розділі 5 полісу зазначено, що нерухомим майном, що страхується, є квартира АДРЕСА_1 .
Розділом 6 полісу встановлено, що страховим випадком за договором визнаються: факт понесення збитків внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті страхових ризиків, що зазначені у пунктах 6.1.1-6.1.5 полісу та факт виникнення відповідальності страхувальника відповідно до чинного законодавства України за відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб у результаті страхового ризику, що зазначений у пункті 6.1.6 полісу, зокрема: пошкодження водою внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і підключених до них побутових пристрої, проникнення води чи інших рідин із сусідніх приміщень.
На підтвердження оплати страхувальником страхових внесків та того, що строк дії страхового договору не переривався стороною позивача надано квитанції за 2021, та за 2023 роки.
27 жовтня 2023 року головним інженером ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» Папушою Катериною Павлівною, начальником дільниці Олійником Сергієм Володимировичем, майстром ОСОБА_6 , власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 складено акт про те, що 24.10.2023 після включення опалення, сталося залиття водою кухні та вітальні вказаної квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 .
У вказаному акті від 27.10.2023 зазначено, що сантехніком ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37», були перекриті засувки подачі теплоносія. У квартирі АДРЕСА_3 , мешканці були відсутні. Встановити причину залиття було неможливо. Затікання припинилось. При повторному відвідуванні вказаної квартири, 24.10.2023 будь-яких протікань внутрішньо квартирних санітарно-технічних приладів та запірної арматури не виявлено. Робота внутрішньо будинкової системи опалення була відновлена. Станом на 24.10.2023 на час включення централізованої системи опалення, внутрішньо будинкові мережі та стояки, знаходилися у справному робочому стані, не протікали. При візуальному обстеженні в квартирі АДРЕСА_5 , встановлено наступне: кухня; на стелі жовті плями на площі 0,1х0,1 м, 0,1х0,1 м. На стіні незначні плями на шпалерах вітальня; на стелі повздовжня пляма, приблизно 2 м, шириною 10 см., відпала штукатурка на площі (0,1х0,1) м. Зі слів мешканців квартири АДРЕСА_3 (брат) були не закриті водорозбірні крани на приладі опалення.
24 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» про страхове відшкодування.
Згідно із розрахунком калькулятора автоматизованої бази даних з визначення вартості ремонту, вартість ремонту становить 24 546 грн 00 коп.
13 листопада 2023 року ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» складено страховий акт №Z239OPB7000096 про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування згідно з розрахунком суми збитку у сумі 24 546 грн 00 коп. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок.
Відповідно до платіжного доручення №0330658 від 14.11.2023 ПрАТ «СК «УНІКА» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 24 546 грн 00 коп.
Допитана у судовому засіданні 25.02.2025 у якості свідка головний інженер ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_3 показала суду, що у жовтні 2023 року, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради з 18.10.2023 відбувалось підключення теплоносія. Також свідок показала,
що попередження мешканців усіх будинків про дату подачі опалення на будинок відбувається шляхом розміщення відповідних оголошень біля вхідних дверей кожного під'їзду кожного з будинків. Пуск опалення у будинку АДРЕСА_6 відбувався 24.10.2023. Того дня слюсар-сантехнік монтажник СТС дільниці спустився у підвал будинку, здійснив пуск теплоносія на будинок, а коли вийшов на вулицю, побачив, що через балкон квартири на останньому п'ятому поверсі тече гаряча вода, теплоносій проступав через балконні перекриття, після чого слюсар повернувся до підвалу, перекрив постачання теплоносія та піднявся до квартири АДРЕСА_3 , з якої відбувався витік води, однак двері ніхто не відчинив. За деякий час слюсар, повторно піднявся до квартири АДРЕСА_3 , двері слюсарю відчинив чоловік, який назвав себе братом власника квартири та який повідомив слюсаря, що на приладах опалення в квартирі були відкриті крани розповітрювання, через які стався витік теплоносія, та вказаний чоловік, який називав себе братом власника квартири АДРЕСА_3 сказав, що він їх закрив, слюсар зайшов до квартири та пересвідчився у цьому, та ще підтягував крани, також у квартирі було багато води, з балкону квартири парувало. Тоді слюсар спустився у підвал та повторно здійснив подачу опалення на будинок, після повторного пуску опалення витікання більше не було. Також свідок показала суду, що будинок АДРЕСА_6 не має горища або технічного поверху, система опалення була герметичною. У подальшому слюсар доповів про подію начальнику дільниці, який у свою чергу потім відзвітував диспетчеру. Як показала свідок у судовому засіданні причиною події є те, що крани для розповітрювання системи опалення не були зачинені. У подальшому до ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» надійшла заява власників залитої квартири про складання акта. Квартир було пошкоджено декілька, однак із такою заявою звернулись власники квартири нижче №9. Також свідок показала суду, що 24.10.2023 через соціальну мережу «Фейсбук» до ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» звернувся користувач з ім'ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: кв. АДРЕСА_4 їй не було повідомлено про включення опалення. Як показала суду свідок обстеження залитої квартири на предмет обстеження відбувалось 27.10.2023, за результатами якого складено акт. Коли комісія зайшла до залитої квартири, то побачила, що води було багато.
Допитана у судовому засіданні 02.04.2025 у якості свідка майстер ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_6 показала суду, що24.10.2023 під час включення опалення стався залив у будинку АДРЕСА_6 , було залито квартири АДРЕСА_7 . Власники квартир АДРЕСА_7 відмовились від складання актів про залиття, а власники квартири АДРЕСА_5 попросили скласти акт, оскільки квартира застрахована. Про причину заливу повідомив сантехнік присутній під час події та який займається обслуговуванням будинку, та який повідомив, що він двічі підіймався до квартири АДРЕСА_3 , вперше - ніхто не відчинив, а вдруге відкрив двері брат власника квартири, та який сказав причину - не закриті крани. Під час обстеження залитої квартири було візуально оглянуто залиту квартиру. Також свідок показала суду, що під час проведення обстеження залитої квартири свідок піднімалась до квартири вище АДРЕСА_3 , з якої сталось залиття, однак двері були зачинені, номери телефонів власника квартири відсутні. Прізвище, ім'я та по батькові власника квартири АДРЕСА_3 встановлено з даних бухгалтерії, по тому на кого оформлено особисті рахунки.
Також у судовому засіданні 02.04.2025 під час допиту у якості свідка майстра ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_6 представник відповідача - адвокат Заволокін Олексій Олексійович повідомив суду, що він є братом відповідача та він категорично наполягав, що він був відсутній 24.10.2023 у квартирі АДРЕСА_4 .
Допитаний у судовому засіданні 02.04.2025 у якості свідка начальник дільниці ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_5 показав суду, що у жовтні 2023 року сантехніком здійснювався пуск опалення, слюсар обслуговує близько 20 будинків. Про необхідність припинення будь-яких робіт з системою опалення мешканці будинків повідомляються заздалегідь, шляхом розміщення оголошень на під'їздах. Того дня, коли сталась подія, слюсар спустився у підвал будинку АДРЕСА_6 і здійснив пуск теплоносія, коли слюсар вийшов на вулицю - почув, що кричать люди та побачив, що з балкону квартири на останньому п'ятому поверсі будинку тече вода. Тоді слюсар спустився знову у підвал і відключив опалення, коли він вийшов мешканці будинку повели слюсаря до квартири, з якої стався витік теплоносія, двері відчинив чоловік, який назвав себе братом власника квартири та який сам повідомив слюсаря, що на приладах опалення стоять водорозбірні крани, та які, як сказав чоловік, який назвав себе братом власника квартири, були відкриті, та які як сказав чоловік, який назвав себе братом власника квартири, він закрив. Тоді слюсар відновив опалення і вже заливу не було. Як показав свідок суду для встановлення причини досить візуального огляду, який проводив слюсар. Слюсар зайшов до квартири і перевірив, що крани були закриті. У подальшому сантехнік повідомив свідка як свого безпосереднього керівника про подію та її причини. Також свідок у судовому засіданні показав суду, що сантехнік при складанні акта не потрібен. Крім того свідок показав, що власниця квартири АДРЕСА_3 двері не відчиняла, до квартири пустили слюсаря вже після того як було закрито крани. При обстеженні залитої квартири свідок був присутній та оглядав підвальне приміщення на предмет водозабірної арматури.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідальність є наслідком вини та означає законне зобов'язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами. Це зобов'язання може бути передбачене в угоді (договірне зобов'язання) або в правовій нормі (недоговірне зобов'язання).
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Частинами першою, другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов'язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Крім того, як зауважує Європейський суд з прав людини, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).
Також, слід зазначити, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, а якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована - вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
При цьому, обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що позивач не довів наявність вини відповідача у залитті, оскільки в акті відсутній запис про чітко визначену причину залиття, зважаючи на таке.
У акті про залиття від 27.10.2023 чітко зазначено, що зі слів мешканців квартири АДРЕСА_3 (брата) були не закриті водорозбірні крани на приладі опалення.
Допитана у судовому засіданні 25.02.2025 у якості свідка головний інженер ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_3 показала суду, що у жовтні 2023 року, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради з 18.10.2023 відбувалось підключення теплоносія. Також свідок показала,
що попередження мешканців усіх будинків про дату подачі опалення на будинок відбувається шляхом розміщення відповідних оголошень біля вхідних дверей кожного під'їзду кожного з будинків. Пуск опалення у будинку АДРЕСА_6 відбувався 24.10.2023. Того дня слюсар-сантехнік монтажник СТС дільниці спустився у підвал будинку, здійснив пуск теплоносія на будинок, а коли вийшов на вулицю, побачив, що через балкон квартири на останньому п'ятому поверсі тече гаряча вода, теплоносій проступав через балконні перекриття, після чого слюсар повернувся до підвалу, перекрив постачання теплоносія та піднявся до квартири АДРЕСА_3 , з якої відбувався витік води, однак двері ніхто не відчинив. Тоді слюсар, повторно піднявся до квартири АДРЕСА_3 , двері слюсарю відчинив чоловік, який назвав себе братом власника квартири та який повідомив слюсаря, що на приладах опалення в квартирі були відкриті крани розповітрювання, через які стався витік теплоносія, та вказаний чоловік, який називав себе братом власника квартири АДРЕСА_3 сказав, що він їх закрив, слюсар зайшов до квартири та пересвідчився у цьому, та ще підтягував крани, також у квартирі було багато води, з балкону квартири парувало. Тоді слюсар спустився у підвал та повторно здійснив подачу опалення на будинок, після повторного пуску опалення витікання більше не було. Також свідок показала суду, що будинок АДРЕСА_6 не має горища або технічного поверху, система опалення була герметичною. У подальшому слюсар доповів про подію начальнику дільниці, який у свою чергу потім відзвітував диспетчеру. Як показала свідок у судовому засіданні причиною події є те, що крани для розповітрювання системи опалення не були зачинені. У подальшому до ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» надійшла заява власників залитої квартири про складання акта. Квартир було пошкоджено декілька, однак із такою заявою звернулись власники квартири нижче №9. Також свідок показала суду, що 24.10.2023 через соціальну мережу «Фейсбук» до ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» звернувся користувач з ім'ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: кв. АДРЕСА_4 їй не було повідомлено про включення опалення. Як показала суду свідок обстеження залитої квартири на предмет обстеження відбувалось 27.10.2023, за результатами якого складено акт. Коли комісія зайшла до залитохї квартири, то побачила, що води було багато.
Допитана у судовому засіданні 02.04.2025 у якості свідка майстер ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_6 показала суду, що 24.10.2023 під час включення опалення стався залив у будинку АДРЕСА_6 , було залито квартири АДРЕСА_7 . Власники квартир АДРЕСА_7 відмовились від складання актів про залиття, а власники квартири АДРЕСА_5 попросили скласти акт, оскільки квартира застрахована. Про причину заливу повідомив сантехнік присутній під час події та який займається обслуговуванням будинку, та який повідомив, що він двічі підіймався до квартири АДРЕСА_3 , вперше - ніхто не відчинив, а вдруге відкрив двері брат власника квартири, та який сказав причину - не закриті крани. Під час обстеження залитої квартири було візуально оглянуто залиту квартиру. Також свідок показала суду, що під час проведення обстеження залитої квартири свідок піднімалась до квартири вище АДРЕСА_3 , з якої сталось залиття, однак двері були зачинені, номери телефонів власника квартири відсутні. Прізвище, ім'я та по батькові власника квартири АДРЕСА_3 встановлено з даних бухгалтерії, по тому на кого оформлено особисті рахунки.
Також у судовому засіданні 02.04.2025 під час допиту у якості свідка майстра ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_6 представник відповідача - адвокат Заволокін Олексій Олексійович повідомив суду, що він є братом відповідача та він категорично наполягав, що він був відсутній 24.10.2023 у квартирі АДРЕСА_4 .
Допитаний у судовому засіданні 02.04.2025 у якості свідка начальник дільниці ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_5 показав суду, що у жовтні 2023 року сантехніком здійснювався пуск опалення, слюсар обслуговує близько 20 будинків. Про необхідність припинення будь-яких робіт з системою опалення мешканці будинків повідомляються заздалегідь, шляхом розміщення оголошень на під'їздах. Того дня, коли сталась подія, слюсар спустився у підвал будинку АДРЕСА_6 і здійснив пуск теплоносія, коли слюсар вийшов на вулицю - почув, що кричать люди та побачив, що з балкону квартири на останньому п'ятому поверсі будинку тече вода. Тоді слюсар спустився знову у підвал і відключив опалення, коли він вийшов мешканці будинку повели слюсаря до квартири, з якої стався витік теплоносія, двері відчинив чоловік, який назвав себе братом власника квартири та який сам повідомив слюсаря, що на приладах опалення стоять водорозбірні крани, та які, як сказав чоловік, який назвав себе братом власника квартири, були відкриті, та які як сказав чоловік, який назвав себе братом власника квартири, він закрив. Тоді слюсар відновив опалення і вже заливу не було. Як показав свідок суду для встановлення причини досить візуального огляду, який проводив слюсар. Слюсар зайшов до квартири і перевірив, що крани були закриті. У подальшому сантехнік повідомив свідка як свого безпосереднього керівника про подію та її причини. Також свідок у судовому засіданні показав суду, що сантехнік при складанні акта не потрібен. Крім того свідок показав, що власниця квартири АДРЕСА_3 двері не відчиняла, до квартири пустили слюсаря вже після того як було закрито крани. При обстеженні залитої квартири свідок був присутній та оглядав підвальне приміщення на предмет водозабірної арматури.
Клопотань про призначення судової експертизи у даній справі для встановлення причини залиття стороною відповідача під час судового розгляду справи не заявлялось.
Та очевидним є те, що станом на час розгляду даної справи у суді через 2 роки від дати залиття встановити причину залиття експертом не вбачається за можливе.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.».
З акта від 27.10.2023 судом встановлено що усі ключові вимоги до такого акта - дотримано: вказані дата складання акта, склад комісії, зазначено об'єкт обстеження, містить перелік виявлених пошкоджень та перелік пошкодженого майна, містить причини залиття - не закриті водорозбірні крани на приладі опалення.
Тому, дослідивши акт обстеження, який міститься у справі як письмовий доказ, суд вважає, що він не містить істотних порушень вимог, визначених Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які б могли свідчить про його неправомірність або нечинність та підтверджує вину власника квартири АДРЕСА_3 у заподіянні шкоди.
Також суд зазначає на зауваження представника відповідача щодо форми та змісту акта про залиття, що недотримання форми акта не спростовує факту залиття житлового приміщення.
Стороною відповідача не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що шкода квартирі АДРЕСА_5 завдана не з її вини.
Ані відповідачем, ані її представником вказані в акті обставини не спростовані, а сам акт не оскаржувався (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 727/2372/18).
Посилання на те, що акт був складений без участі відповідача та без її підпису, не спростовують її вину у залитті квартири та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Належних, достатніх та допустимих доказів на спростування вказаного, а також доказів того, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 були інші пошкодження, зокрема перепад тиску у мережі, гідроудар, чи інше, не пов'язане із квартирою відповідача, суду надано не було.
Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що стороною позивача у справі доведено та судом під час розгляду справи встановлено належними та достатніми доказами той факт, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталось саме з вини власника квартири АДРЕСА_3 (відповідача).
Сторона відповідача під час судового розгляду даної справи не заперечувала того, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 .
Також суд враховує, що у судовому засіданні 02.04.2025 під час допиту у якості свідка майстра ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_4 представник відповідача - адвокат Заволокін Олексій Олексійович повідомив суду, що він є братом відповідача та також ствердив вказані обставини у судовому засіданні 13.05.2025 під час допиту у якості свідка начальника дільниці ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця 37» ОСОБА_5 .
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За змістом ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З системного аналізу положень статті 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» вбачається, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора відповідно до приписів статті 512 ЦК України: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування, позивач у силу приписів статті 993 ЦК України та ст.. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред'явлення двох вимог: перша - вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога - потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Заподіювач шкоди може висувати проти страховика лише ті вимоги (заперечення), які він має до потерпілої особи.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
У даній справі позивач на підставі договору майнового страхування від залиття, укладеного між ним та потерпілою особою, здійснив виплату страхового відшкодування та тим самим відшкодував завдану потерпілому від залиття майнову шкоду.
З урахуванням наведеного у цій справі виникають два види зобов'язань:
- деліктне зобов'язання, що виникло внаслідок залиття, сторонами якого є потерпіла особа (кредитор) та особа, відповідальна за завдані збитки (винна особа, боржник), та
- договірне зобов'язання, що виникає з договору добровільного майнового страхування, сторонами якого є страховик (страхова компанія) та страхувальник (потерпілий від залиття).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як було встановлено судом, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» виконало свої зобов'язання за договором страхування відповідно до умов, визначених у ньому, відшкодувавши потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі у сумі 24 546 грн 00 коп.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до позивача як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов'язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (статті 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п'ятої-шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, на підставі викладеного вище, з огляду на те, що відповідач та її представник не спростувала належними та допустимими доказами її вини у залитті квартири АДРЕСА_1 , зважаючи на те, що у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди і саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Виходячи з положень частини 2 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ.В, ідентифікаційний код 20033533) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» суму сплаченого страхового відшкодування у сумі 24 546 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок шість) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська