Справа №712/5971/25
Провадження №2/712/2842/25
про залишення позовної заяви без руху
19.05.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Дубинського В.М. звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 позивача ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Під час вирішення питання про відкриття провадження суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Згідно з позовною заявою, позивачем зазначено ціну позову 245 230,00 грн та заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання особистою приватною власністю), однак доказів на підтвердження актуальної вартості майна на час подання позову до позовної заяви не долучено.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №18 від 06.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 2452,30 грн.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивач не навів підстави та не додав документи, з яких суд міг би визначити вартість майна, або ж докази неможливості визначення точної ціни позову за вимогами майнового характеру на день подання позову.
Суд зазначає, що для усунення недоліків позовної заяви позивач повинен надати документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, зокрема, висновок оцінки щодо визначення його вартості на час звернення до суду, зазначити вартість майна та сплатити судовий збір у розмірі 1% від вартості майна, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 2452,30 грн.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. ст.ст.175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
У випадку не усунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Чапліна