Ухвала від 19.05.2025 по справі 15/81

УХВАЛА

19 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 15/81 (910/390/24)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 23.04.2024

у складі судді: Омельченко Л.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 10.04.2025

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. - головуючий, Гаврилюка О.М., Пантелієнка В.О.,

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні

у межах справи № 15/81

за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (далі - ТОВ "Вардингс", заявник) 28.04.2025, звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №15/81 (910/390/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Вардингс", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становила 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із заявою).

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028, 00 грн.

Отже, звертаючись 29.08.2024 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (200% від 1 514).

Заявником не додано доказів сплати судового збору, за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ "Вардингс", зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено форму та зміст касаційної скарги, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

В касаційній скарзі ТОВ "Вардингс" просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 скасувати, не зазначаючи при цьому які саме повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень з урахуванням положень ст. 308 ГПК України.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити обґрунтування і підстави для перегляду в касаційному порядку щодо кожної частини вимог, яку скаржник просить переглянути та скасувати.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Крім того, відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

В силу приписів частини 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі.

Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов'язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов'язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.

До касаційної скарги ТОВ "Вардингс" взагалі не додано доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а саме надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 3 028, 00 грн., зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, уточнити вимоги касаційної скарги з урахуванням положень ст. 308 ГПК України та надати докази направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням вимог статті 42 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі №15/81 (910/390/24) залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Вардингс" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вардингс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Я. Погребняк