19.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5148/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. (суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 28.01.2025р.) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Запотічного Данила Васильовича, с. Чолгині Яворівського району Львівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка", с. Обухів Дніпровського району Дніпропетровської області
про стягнення 698 295,69 грн.
Фізична особа-підприємець Запотічний Данило Васильович через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" заборгованості в сумі 698295,69 грн, з яких: 561600,00 грн - основний борг, 94044,98 грн - неустойка, 32109,20 грн - інфляційні втрати, 10541,51 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 28.01.2025р. у справі №904/5148/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" на користь Фізичної особи-підприємця Запотічного Данила Васильовича основний борг у сумі 561600,00 грн, неустойку в сумі 76445,11 грн, інфляційні втрати в сумі 32109,20 грн, 3% річних у сумі 10495,48 грн, судовий збір у сумі 8167,80 грн.. У решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі №904/5148/24 в частині стягнення 122 333,41 грн., з яких: 100 000,00 - основного боргу, 13 612,02 - неустойки, 5 717,45 - інфляційних збитків, 3 003,94 - 3% річних. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5148/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі №904/5148/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/5148/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у даній справі скаржник, посилається на те, що про існування цієї судової справи та винесене в ній рішення Відповідач дізнався 15.04.2024 року, коли з розрахункового рахунку Відповідача було списано платіж у сумі 756 556,35 із призначенням стягнення за ВП № 77642699 з виконання виконавчого документу (наказ № 904/5148/24, виданий 24.02.2025р.) Окрім того, Апелянт зауважує на тому, що Відповідач не має у своєму складі юридичної служби, а керівник Відповідача не є фахівцем, обізнаним у галузі права та не обізнаний у тонкощах судового процесу. Крім того, Керівник Відповідача вже тривалий час перебуває за кордоном, що значно ускладнило реалізацію прав Товариства щодо захисту своїх інтересів у суді. Апелянт вважає, що з моменту, коли Відповідач дізнався про існування оскаржуваного рішення до моменту його оскарження пройшло досить мало часу, за який Відповідач міг вжити заходів реагування на вказане списання коштів та пошук представника, обізнаного у галузі права.
Від Позивача до суду надішло клопотання, в якому він просить відмовити у відкритті апеляційного провадження.
В обгрунтування свого клопотання Позивач зазначає на тому, що аргументи ТОВ «Торгова компанія «Філка» щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги, є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного господарського процесуального законодавства, оскльки судове рішення, яке оскаржується, було направлено ТОВ "ТК «Фіалка» в електронній формі через ЄСІТС, і юридична особа, маючи постійний доступ до цієї системи, мала всі можливості ознайомитися з відповідним рішенням у встановлений строк. Ігнорування або недогляд за документами, які надходять до електронного кабінету, на думку Позивача, не може вважатися поважною причиною для пропуску процесуального строку, оскільки це є прямим обов'язком сторони у справі - забезпечити належну організацію контролю за судовою кореспонденцією, у тому числі електронною. Твердження про те, що керівник підприємства перебував за кордоном та не є юристом, на переконання Позивача, також не можуть бути визнані достатніми підставами для поновлення строку. Саме юридична особа несе відповідальність за належну участь у судовому процесі, включно з організацією правового захисту своїх інтересів. Підприємство має право укладати договори з адвокатами чи іншими фахівцями у сфері права - і той факт, що в штаті немає юридичної служби, не звільняє його від виконання вимог процесуального законодавства. При цьому, Позивач зауважує на тому, що ТОВ "ТК «Фіалка» не надало жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перебування керівника за кордоном у відповідний період або інші обставини, які дійсно могли об'єктивно унеможливити вчасне подання апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що доводи щодо незнання про існування судової справи та рішення через обставини, зазначені у клопотанні, є надуманими. Позиція заявника фактично зводиться до небажання або недбалого ставлення до моніторингу власного електронного кабінету, що не може вважатися поважною причиною для поновлення строку відповідно до усталеної практики Верховного Суду. Позивач вважає, що місцевий господарський суд виконав всі необхідні дії для повідомлення відповідача про розгляд спору за його участю. За наведених обставин, на думку Позивача, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач не зазначив та не довів існування обставин непереборної сили, що зумовили пропуск ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано Відповідачем через систему "Електронний суд " 29.11.2024р. о 14:56, про що свідчить довідка Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа.
Таким чином, місцевий господарський суд виконав необхідні дії для повідомлення відповідача про розгляд спору за його участю.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 28.01.2025р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 17.02.2025р..
Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення отримано Апелянтом через систему "Електронний суд " 28.01.2025р. о 21:25, про що свідчить довідка Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа. Разом з тим, 21:25 28.01.2025р. є неробочим часом, таким чином Відповідач отримав рішення суду у наступний за ним робочий день - 29.01.2025р.
Отже, перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. розпочинається з 30.01.2025р.. Відповідно останнім днем для подачі апеляційної скарги був 18.02.2025р..
Скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 05.05.2025р., тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.
Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі № 904/5148/24 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 30.01.2025р., а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
Отже, апелянт, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов'язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він, як сторона по справі, повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.
За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необгрунтованими, мають виключно суб'єктивний характер, тому не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановленого законом строку, а тому є недостатніми для визнання їх поважними, у зв'язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Крім того, за положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.
Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 10 474 грн. 43 коп..
Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення суду в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті, у розмірі 12 569,32 грн. (10 474,43 х 150% х 0,8).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 12 569,32 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Визнати неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі №904/5148/24.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі №904/5148/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025р. у справі №904/5148/24, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та доказів сплати судового збору, у розмірі 12 569 грн. 32 коп..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв