вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Справа№ 910/3510/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від прокуратури - Маркевич А.М.
від позивача-1 - не з'явився
від позивача-2 - ОСОБА_1.
від відповідача - Серебряник О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.03.2025 р.
у справі № 910/3510/25 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі
1. Адміністрації прикордонної служби України
2. Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 220095,69 грн,
У лютому 2025 року Керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 220095,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просив:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 220095,69 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову;
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме маи?но відповідача, а саме на групу нежитлових приміщень на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, проспект Хіміків, будинок 60, загальною площею 90,2 кв.м, реєстраціи?нии? номер об'єкта нерухомого маи?на 2629002071080.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду суду м. Києва від 24.03.2025 р. у справі № 910/3510/25 відмовлено у задоволенні заяви Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою, Заступник керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 р. апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у справі № 910/3510/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3510/25 та призначено до розгляду на 29.04.2025 р.
У судовому засіданні 29.04.2025 р. представники прокуратури, позивача-2 та відповідача надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача-1 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про відкриття провадження від 07.04.2025 р. у справі № 910/3510/25 позивачу-1 доставлено до електронного кабінету 09.04.2025 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документу від 10.04.2025 р., що міститься в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 07.04.2025 р. у справі № 910/3510/25 оприлюднена у реєстрі 08.04.2025 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника позивача-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор посилається на те, що з урахуванням специфіки предмету закупівлі та правовідносин, що виникли між сторонами, процедура повернення сплачених за договором коштів без вжиття заходів забезпечення позову буде неможлива та неефективна. За таких обставин, на думку прокурора, тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави. Відповідач може в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках або відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому може істотно утруднити або унеможливити виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Отже, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Так, умовою застосування заходів забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, прокурором не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.
Так, прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що під час розгляду даної справи відповідачем вчинялись дії, направлені на відчуження ним майна, а також корпоративних прав, акцій, цінних паперів та грошових коштів, що належать на праві власності останньому.
При цьому, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.
Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Як було встановлено вище, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, однак в заяві про забезпечення позову прокурором не наведено належного обґрунтування того, що в разі невжиття судом таких заходів є загроза утруднення виконання або загроза невиконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 24.03.2025 р. у справі № 910/3510/25.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.
Враховуючи те, що колегія суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Андрієнко В.В. перебувала у щорічній відпустці з 05.05.2025 р. по 18.05.2025 р., повний текст постанови у цій справі складено у перший робочий день повного складу колегії суддів 19.05.2025 р.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.03.2025 р. у справі № 910/3510/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.05.2025 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко