ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1320/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
ТОВ «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» - Богословський С.В.
ТОВ «МИРКО ТРЕЙД» - Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024
по справі №915/1320/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД»
про: стягнення 493801,57 грн.
суддя суду першої інстанції - Мавродієва М.В.
місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14.
Повний текст рішення складено та підписано: 03.01.2025.
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» заборгованості за Договором поставки №51 від 19.07.2024 у загальному розмірі 493801,57 грн., з якої: 463200,0 грн. сума передплати та 30601,57 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено Договір поставки №51 від 19.07.2024, на виконання якого позивачем перераховані відповідачеві кошти у сумі 463200,0 грн. Оскільки оплата товару була здійснена 19.07.2024, то в силу п.2.2 Договору та п.3 Специфікації (Додатку №1 до Договору №51 від 19.07.2024) відповідач повинен був поставити товар в термін до 27.07.2024 включно. Однак, відповідач, в порушення умов Договору поставки товару не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить повернути йому сплачені кошти за непоставлений товар. Крім того позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолеХім-Трейд» 463200,0 грн. суми передплати по Договору поставки №51 від 19.07.2024, 28956,33 грн. пені та 7382,34 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості (суми передплати) в сумі 463200,0 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 30601,57 грн. пені, суд зазначив, що стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 28956,33 грн. за період з 28.07.2024 по 23.10.2024 включно, а в частині стягнення пені у сумі 1645,24 грн., слід відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав для її нарахування.
У зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 року у справі №915/1320/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» 463200 грн. суми передплати по договору поставки №51 від 19.07.2024 року, 28956, 33 грн. пені та 7382, 34 грн. судового збору скасувати та прийняти нове судове рішення у вказаній частині, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД».
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховано, що відповідно до умов Договору, ТОВ «МИКРО ТРЕЙД» підлягає звільненню від відповідальності за невиконання строку поставки з 28.07.2024 року по 18.09.2024 року, оскільки ТОВ «МИРКО ТРЕЙД» не могло надати товар у розпорядження Покупця у визначеному ними місці та відповідно виконати умови Договору щодо строку поставки з вини організатора електронного аукціону (торгів), яким, згідно протоколу електронного аукціону №АРЕ001-ПА-20240612-89888 від 21.06.2024 року та акту про реалізацію активів на електронних торгах від 18.07.2024 року, фактичну передачу добрив здійснено лише 18.09.2024 року на підставі акту від 18.09.2024 року приймання-передачі добрив мінеральних, азотних (карбамід гранульований) загальною вагою (масою) 134, 45 т.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невиконання ТОВ «МИРКО ТРЕЙД» своїх зобов'язань щодо поставки товару згідно Договору від 19.07.2024 року №51 станом на момент звернення позивача із даним позовом (25.10.2024 року), оскільки згідно протоколу електронного аукціону №АРЕ001-ПА-20240612-89888 від 21.06.2024 року та акту про реалізацію активів на електронних торгах від 18.07.2024 року, передачу добрив здійснено організатором торгів 18.09.2024 року за місцем їх знаходження (м.Ізмаїл, Ізмаїльський морський торговельний порт), що підтверджується актом від 18.09.2024 року приймання-передачі добрив мінеральних азотних (карбамід гранульований) загальною вагою (масою) 134, 45 т., про що ТОВ «МИКРО ТРЕЙД» повідомило свого контрагента - позивача у справі.
Отже, на думку скаржника, враховуючи погоджені сторонами умови поставки та місце поставки (м.Ізмаїл, територія виробничо-перевантажувального комплексу (ВПК) Ізмаїльського морського торгівельного порту), ТОВ «МИРКО-ТРЕЙД» вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання з 18.09.2024 року, оскільки станом на цю дату добрива перебували у визначеному Сторонами місці та Покупець мав можливість здійснити відвантаження товару, що ним здійснено не було та в позовній заяві позивач не вказує про наведені вище обставини і підстави для не вчинення дій щодо прийняття товару/відвантаження.
У зв'язку з чим скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «МИКРО ТРЕЙД» пені у сумі 28956, 33 грн.
Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що при визначенні суми пені в обов'язковому порядку мають бути враховані обставини, що з 28.07.2024 року по 18.09.2024 року ТОВ «МИРКО ТРЕЙД» не могло надати товар у розпорядження Покупця у визначеному ними місці, фактично, в тому ж місці де вони і перебували на момент їх придбання та продажу, з вини організатора електронного аукціону (торгів), а з 18.09.2024 року ТОВ «МИКРО ТРЕЙД» вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання товару, оскільки станом на цю дату добрива перебували у визначеному Сторонами місці та Покупець мВ можливість здійснити відвантаження товару, що ним здійснено не було.
За таких обставин, скаржник вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити.
Узагальнені доводі інших учасників провадження у справі.
04.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
28.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 по справі №915/1320/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1320/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1320/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 по справі №915/1320/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
17.02.2025 матеріали справи №915/1320/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирко Трейд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 по справі №915/1320/24 - залишено без руху.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 8337, 60 грн. - у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд», що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
07.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази сплати судового збору у розмірі 8337, 60 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 по справі №915/1320/24.
Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 по справі №915/1320/24 на 13.05.2025 о 14:45 год.
08.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» - адвоката Богословського Сергія Вікторовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №915/1320/24, розгляд якої призначено на 13.05.2025 о 14:45 год. за його участю за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» - адвоката Богословського Сергія Вікторовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №915/1320/24, розгляд якої призначено на 13.05.2025 о 14:45 год. за його участю за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволено та надано можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» - адвокату Богословському Сергію Вікторовичу взяти участь у судовому засіданні, яке призначене на 13.05.2025 о 14:45 год. по справі №915/1320/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «відеоконференцзв'язку» за зареєстрованою на офіційному веб-порталі судової влади України електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 13.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕХІМ-ТРЕЙД» заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини справи.
19.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мирко Трейд» (постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПолеХім-Трейд» (покупець, позивач у справі) було укладено Договір поставки №51 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого відповідач зобов'язався в порядку та в строки, встановлені Договором, передати у власність позивача Карбамід (Туркменістан) у кількості 24 (двадцять чотири) тонн, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п.1.2 Договору постачальник гарантує, що є власником товару, який поставляється за даним Договором, і що товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб немає.
У відповідності до п.2.2 Договору строк поставки товару: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у Специфкації/ях та/або рахунку на оплату.
Відповідно до п.3.3 Договору порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації/ях.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024 (п.11.1 Договору).
19.07.2024 сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію (Додаток №1 до Договору №51 від 19.07.2024) за змістом, якої постачальник - ТОВ «Мирко Трейд» зобов'язалось поставити покупцеві - ТОВ «ПолеХім-Трейд» Карбамід (Туркменістан) у кількості 24 тони за ціною 19300,0 грн за тону, сума разом за весь товар - 463200,0 грн в т.ч.ПДВ 77200,0 грн (п.1). Умови (базис) поставки товару: за умовами EXW - зі складу постачальника в м.Ізмаіл, територія ВПК, 1 район вул.Торгова, 16 (п.2). Термін відвантаження товару до 27 липня 2024 року (п.3).
Позивачем 19.07.2024 на виконання умов Договору та Специфікації, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №27 від 19.07.2024 було сплачено відповідачеві суму 463200,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №218 від 19.07.2024 на вказану суму з призначенням платежу: «Оплата за Карбамід (Туркменістан) згідно рахунку 27 від 19.07.2024, У сумі 386000,00 грн., ПДВ - 20% 77200,00 грн.».
Термін відвантаження товару відповідно до п.2.2 Договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у Специфікації/ях та/або рахунку на оплату та п.3 Специфікації сторонами визначено до 27.07.2024.
У визначений у Специфікації термін, відповідачем товар позивачеві поставлено не було.
З метою повернення коштів, позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 23.08.2024 про поставку товару або у випадку неможливості здійснити поставку товару про повернення, сплачених ним коштів. В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем на адресу відповідача вищезазначеної вимоги.
Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та виконання.
Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 463200,0 грн, сплачених позивачем коштів за товар, який не був поставлений відповідачем.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Так, правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 3-4 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.
Статтею 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Частиною 2 статті 690 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач 23.08.2024 звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару або повернення, сплачених грошових коштів у сумі 463200,0 грн.
Відповіді на вказану вимогу відповідачем не надано, товар не поставлений, грошові кошти не повернуті.
Відповідачем не надано суду доказів поставки товару позивачеві або повернення сплачених позивачем коштів за товар у розмірі 463200,0 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості (суми передплати) в сумі 463200,0 грн є обґрунтованими та вірно задоволені місцевим господарським судом.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 30601,57 грн пені.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку порушення строку поставки товару покупцю, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який не поставлено, за кожен день порушення строку.
Згідно наданого суду розрахунку, позивачем нараховано за порушення відповідачем строків поставки товару пеню у розмірі 30601,57 грн за період з 23.07.2024 по 23.10.2024 (93дн.).
Згідно умов Договору та п.3 Специфікації, відповідач мав поставити товар в термін до 27.07.2024, тому прострочення строку поставки починається з 28.07.2024.
Враховуючи викладене, розмір пені, нарахованої позивачем на підставі п.7.2 Договору за період з 23.07.2024 по 23.10.2024 уточнено судом, виходячи з наступного розрахунку:- за період з 28.07.2024 по 23.10.2024 (88дн.) при ставці НБУ - 13%, пеня нарахована на суму боргу 463200,0 грн становить 28956,33 грн (463200,0 грн х 26% х 88дн./366дн.).
Враховуючи викладене, стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 28956,33 грн за період з 28.07.2024 по 23.10.2024 включно.
Щодо доводів скаржника про неможливість виконання зобов'язань з причин що відповідач фактично отримав товар лише 18.09.2024, колегія суддів зазначає, що дана обставина не є обставиною, яка надає право або можливість не виконувати свої договірні зобов'язання, в п. 1.2. Договору зазначено, що «Постачальник гарантує, що є власником товару, який поставляється за Даним Договором, і що товар будь-яким способом на відчужений, не закладений, не перебуває в спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб не має». Таким чином на момент укладення Договору поставки, відповідач (постачальник) гарантував, що є власником карбаміду і не вказував і не зазначав, що товар ще перебуває у володінні ТОВ «АРМА» або є ще якісь причини чи обставини при який Карбамід не буде вчасно поставлений.
Колегія суддів зауважує, що доводи скаржників зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленими обставинами, які не спростовані в апеляційному порядку, відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 у справі №915/1320/24- залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.05.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.