Справа № 712/2957/25
Провадження № 3/712/1138/25
19 травня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Рябуха Ю.В., за участі адвоката Андріяша Р.П., розглянувши матеріали справи відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відомості про ідентифікаційний номер відсутні,
у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 260995 від 03.03.2025 року, ОСОБА_1 , 03.03.2025 року о 10.36 м. Черкаси вулиця Одеська 11/3 керував автомобілем ВАЗ 21065 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці ока, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відео фіксації на нагрудні камери 472902, 765303 чим порушив п.2.5.ПДР-відмова особи яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Адвокат Андріяш Р.П., який представляє інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засідані заявив клопотання про закриття вказаного адміністративного провадження по справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому пояснив, що будь-яких фактичних даних, які відповідають критерію допустимості та свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками патрульної поліції не надано.
Більш того працівниками поліції грубо порушено вимоги статті 35 Закон України «Про Національну поліцію» в частині безпідставного зупинення транспортного засобу, оскільки додані до матеріалів справи відеозаписи не містять жодних доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , більше того, відповідно змісту відеозаписів 472902, 765303 взагалі неможливо підтвердити факт порушення водієм правил дорожнього руху, що водій керую пошкодженим транспортним засобом, що свідчить про причетність особи водія та ТЗ яким він керує до дорожньо-транспортної пригоди, але при цьому поліцейський немає підтвердження даного факту за надуманих обставин виніс постанову за порушення ПДР, а саме те, що ОСОБА_1 керував автомобілем з підключеним заднім протитуманним ліхтарем, чим порушив п.19.7 ПДР та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу ставить під сумнів існування законної причини зупинки та правомірність подальших дій патрульних.
Також захисник Андріяш Р.П. вважає, що в даному випадку працівники поліції, безпідставно, в супереч закону вимагали пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння у відповідному медичному закладі, що має своє підтвердження у відеозаписах нагрудних камерах 472902, 765303 надані суду працівниками поліції та в подальшому отримання відмови від ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з метою необґрунтованого складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так відеозапис 472902 час по камері 10.47.04 - 10.48.40 (працівник поліції ОСОБА_2 телефонує іншому працівнику поліції та ставить питання як йому поступити в ситуації яка склалась, та на підставі якої статті притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , на що отримує відповідь проте, що він повинен підійти до ОСОБА_1 повідомити йому що в нього є ознаки перебування в стані, сп'яніння та вимагати від нього проїхати на освідування, а за цей час вони щось придумають, тобто знайдуть підстави притягнення до адміністративної відповідальності).
Після цього працівниками поліції, грубо порушено Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року. Відеозапис № 472902 час по камері 10.58.40 год. по 10.59.40 год. достовірно свідчить про надуманість з боку патрульного щодо наявності неіснуючих ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 та прагнення поліцейського до формального притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з метою виконання так званого показника, а також явно виражених неприязних відносин до ОСОБА_1 . Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необгрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Також захисник зауважив, що відеозапис № 472902 час по камері 11.15.40 год. по 11.16.40 год. містить інформацію де водій ОСОБА_1 ставить запитання працівникам поліції, про те чому вони не зафіксували цих порушень, а саме ознак наркотичного сп'яніння, пошкодження транспортного засобу, коли він підійшов до них за декілька хвилин як сів за кермо та почав рух, перед цим запитавши чи він щось порушив, чи може він їхати, на що працівники поліції повідомили що порушень немає і він поїхав, це відбувалось на майданчику Сервісного центру в м. Черкаси по вулиці Лесі Українки.
Також сторона захисту просила звернути увагу на те що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння є недопустимим та неналежним доказом адже він датований 03.02.2025 року, а подія мала місце 03.03.2025 року, а також час направлення 10.45 година де при перегляді відео записів наданих працівниками поліції в цей період часу ніхто направлення не виписує, що також вказує на фальсифікацію працівниками поліції матеріалів адміністративної справи.
Також просить суд звернути увагу, що поліцейським в ході спілкування не зазначено жодних підстав вважати, що маються ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а зазначені поліцейським ознаки сп'яніння відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 є ознаками алкогольного сп'яніння, а не наркотичного що також вказує на безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності останнього.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши аргументи адвоката, суддя приходить до наступного висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 260995 від 03.03.2025 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 03.02.2025 року о 10:45 год направлено на огляд до Черкаського обласного нарко диспансера, однак такий не проводився через відмову ОСОБА_1 від огляду;
- рапорт від 03.03.2024 року про те, що працівниками поліції, а саме екіпажем АГАТ - 106 по вулиці Одеській 11/3 в м. Черкаси зупинено водія ОСОБА_1
- DVD-R диск із відеозаписами з місця події, яка відбулася 03.03.2025 року з маркуванням ЕПР1 260995.
Із протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 03.03.2025 року о 10.36 м. Черкаси вулиця Одеська 11/3 керував автомобілем ВАЗ 21065 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці ока, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відео фіксації на нагрудні камери 472902, 765303 чим порушив п.2.5.ПДР-відмова особи яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
Відповідно до Інструкції пропорядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015року №1452/735,огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів,щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати,що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
У п. 4 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
На відеозаписі № 472902 зафіксовано, як поліцейський запитує у невідомої особи про те як йому потрібно діяти у даному випадку, та конкретно на підставі якої статті КУпАП ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності, натомість отримує вказівку повідомити ОСОБА_1 що він має ознаки сп'яніння та необхідність в направленні до медичного закладу здоров'я, з метою затягування часу для визначення відповідної кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Після чого поліцейський повідомив ОСОБА_1 що він вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння такі як порушення мови, порушення ходи, а також зіниці ока які не реагують на світло при цьому працівник поліції візуально не оглядав зіниці ОСОБА_1 на предмет реагування таких на світло. Вказана у протоколі про адміністративне правопорушення ознака наркотичного сп'яніння як порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук не підтверджується дослідженими суддею відеозаписами, згідно з якими в ході спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та під час складання відносно нього адміністратвиних матеріалів, поведінка та дії останнього є адекватними та такими, що відповідають обстановці: ОСОБА_1 реагував на вимоги поліцейських та надавав адекватні відповіді на їх запитання, а також сам ставив працівникам поліції питання.
Поміж тим, працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 не назвав жодної підстави, відповідно до якої він вважає, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, лише перерахував ознаки сп'яніння, посилаючись на наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015року №1452/735, вказані ознаки висловлені працівником поліції на відео, а також ознаки зазначені в протоколі відповідно наказу №1452/735 від 09.11.2015року розділу І пункту 3 є ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме - порушення мови, порушення ходи порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, щодо ознаки відповідно до якої зіниці ока які не реагують на світло, що зазначені в наказі №1452/735 від 09.11.2015 року розділу І пункту 4 суд вже зазначав, що працівник поліції візуально не оглядав зіниці ОСОБА_1 на предмет реагування таких на світло, тобто наявність вказаної ознаки не знайшло свого підтвердження в матеріалах адміністративної справи, що стосується ознак наркотичного сп'яніння, як сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість поліцейський не зазначав, тобто вказаних ознак поліцейським у ОСОБА_1 виявлено не було, підтвердженням є надані докази в матеріалах адміністративної справи.
За відсутністю підстав та ознак для проведення огляду водія на стан сп'яніння відповідно до вимогах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейським не вчинено усіх належних дій щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, визначених у пункті 4 Розділу І вказаної Інструкції.
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
За наведених обставин, у конкретному випадку, суддя виснував, що зазначення працівниками поліції у протоколі ознак саме алкогольного, а не наркотичного сп'яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи.
Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 вказаних у протоколі про адміністратвине правопорушення ознак наркотичного сп'яніння.
Отже, наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було.
Також слід зауважити що згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
В ході розмови ОСОБА_1 поліцейський, пропонуючи пройти огляд, разом з тим наголосив, що останній має право відмовитись від огляду, в той час, як проходження огляду в разі наявності ознак сп'яніння і законних підстав для такого огляду є обов'язком громадянина. Разом з тим, працівниками поліції не роз'яснено останньому , що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад правопорушення і відповідальність така ж, як при керуванні в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння.
Крім того, з відеозапису № 472902, 765303 слідує, що в ході розмови ОСОБА_1 запитав у поліцейського, чого на нього нічого не було складено, та не зафіксовано порушень, адже він щойно підходив до даного екіпажу на площадці Патрульної поліції по вулиці Лесі Українки в м. Черкаси, та запитав, чи може він їхати, чи маються якісь порушення з його боку на що вони повідомили, що немається, після чого працівники пололіції наздогнавши його через два квартали склали відносно нього адміністративні протоколи вбачаючи в його діях певні правопорушення, в тому числі і відмову від освідування в медичному закладі.
Таким чином, такі дії працівників поліції судом розцінюються, як бажання у будь-якому випадку притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав, вимога щодо проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння могла була лише приводом для отримання відмови ОСОБА_1 та для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Манера спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , без чіткого роз'яснення прав та обов'язків, а також наслідків у разі вчинення особою тих чи інших дій, є неприпустимою, оскільки породжує в особи сумніви та двозначність щодо розуміння обставин, які склалися. Такі дії працівників поліції з ініціювання провадження призвели до несправедливості провадження в цілому.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин. Отже суддя виснував, що протокол складено на лише припущеннях та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд вважає, недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керува втранспортним засобом, ознак наркотичного сп'яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначенн ястану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванн япід впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, отже, констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Оскільки, в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП не знайшов свого підтвердження, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, судя
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Соснівського
районного суду м.Черкаси Ю.В.Рябуха