Справа № 216/2575/25
провадження 3/216/1454/25
іменем України
07 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровська область
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
07 квітня 2025 року інспектором взводу № 3 роти № 2 батальйону ППП в м. Кривому Розі Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Сиродой Тарасом Володимировичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293033 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з даним протоколом, 07 квітня 2025 року о 08:27 год. по проспекту Поштовому, 11 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме у лікаря нарколога - зазначено прізвище та ініціали - ОСОБА_2 в медичному закладі КП ДБКПНД ДОР відмовився, згідно висновку № 541 від 07.04.2025, чим порушив п. 2.5 ПДР - Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
ОСОБА_1 в судове засідання 07.05.2025 року не з'явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності в межах наявних матеріалів і давши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Відтак, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз наведених положень закону дає достатні підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, про що свідчить і відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується як джерело права.
За усталеною практикою ЄСПЛ визначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено, а саме - презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин (рішення ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). Також ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (рішення ЄСПЛ у справі «Маліга проти Франції»).
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено
адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, поліцейські, окрім іншого, зобов'язані суворо дотримуватися Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), затвердженою наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція № 1413/278580).
Вказаними нормами чинного законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушенням передбачених ними вимог, вважається недійсним.
Відповідно до наведених нормативних актів огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними в пунктах 3, 4 Розділу І Інструкції № 1413/278580 (п. 2 Розділу І цієї Інструкції).
Підозра у поліцейського щодо перебування водія транспортного засобу у стані сп'яніння може виникнути лише у разі наявності відповідних ознак, які чітко прописані в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
При перегляді відеозаписів з нагрудної камери інспекторів поліції (475862, 475859), які містяться в матеріалах справи, явних візуальних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не спостерігається. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293033 інспектор патрульної поліції серед ознак наркотичного сп'яніння, які він зауважив у водія ОСОБА_1 вказує: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, неприродна блідість. Дві ознаки, які наведені інспектором у протоколі, а саме почервоніння обличчя та неприродна блідість суперечать одна одній.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293033 від 07.04.2025 року вказано: “…від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме у лікаря нарколога - зазначено прізвище та ініціали - ОСОБА_2 в медичному закладі КП ДБКПНД ДОР відмовився». Однак, прізвище водія ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , відтак у протоколі невірно вказано прізвище та ініціали особи водія.
На відеозаписах з нагрудної камери інспекторів поліції (475862, 475859), які містяться в матеріалах справи на відео файлах “Clip 0» та “Clip 01» зафіксовано як інспектор патрульної поліції запитує водія ОСОБА_1 “Чи згодні проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного спяніння?'' Водій ОСОБА_1 відповідає “Так».
На відео файлі “Clip 3» зафіксовано в приміщенні медичного закладу, де в кабінеті лікаря водій ОСОБА_1 сидить за письмовим столом, а інспектор поліції каже “Ну тоді пишіть, що відмовляєтесь від проходження огляду». Чіткої відмови від проходження ОСОБА_1 на відео не зафіксовано.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння виникає після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніву у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України. Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130т КУпАП відсутні, а також зважаючи на те, що дії працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року не відповідають вимогам ч. 4 ст. 266 КУпАП, а тому суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями положень ст. 256 КУпАП.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а відтак провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.А. Гайтко