Справа № 598/916/25
провадження № 1-кп/598/128/2025
"19" травня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження № 12025211090000073 від 12 квітня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
за ч.1 ст.369 КК України,
встановив:
12 квітня 2025 року приблизно о 20:40 год., під час несення служби в селі Стриївка, Тернопільського району, Тернопільської області на службовому автомобілі «Mitshubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), поліцейськими СРПП відділення поліції № 4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , було виявлено мотоцикл марки «Lifan» без державного номерного знаку, водій якого побачивши поліцейський автомобіль, змінив напрямок руху та намагався втекти, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою гучномовця та проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився.
Після цього працівники поліції переслідували правопорушника на службовому автомобілі марки «Mitshubishi Outlander» з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору вулицями села Стриївка та зупинили його на території тракторної бригади ТОВ «Поділля».
В подальшому, працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до мотоцикла марки «Lifan» без державного номерного знаку, при цьому у інспектора СРПП відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 була ввімкнена нагрудна відеокамера, яка була закріплена на форменому одязі та перебувала в режимі відеозйомки.
Підійшовши до зазначеного мотоцикла марки «Lifan» без державного номерного знаку, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представилися водієві ОСОБА_4 та попередили його про відеофіксацію та пояснили останньому суть скоєного ним правопорушення, а саме, що він рухався мотоциклом марки «Lifan» без державного номерного знаку та на вимогу працівників поліції не зупинився та попросили надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На вимогу працівників поліції ОСОБА_4 надав електронний документ - витяг із цифрового застосунку «Дія».
Окрім цього під час спілкування з ОСОБА_4 поліцейськими було виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, що виразилися у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, почервонінні обличчя та тремтінні рук. Працівник поліції ОСОБА_5 запропонував останньому пройти на місці зупинки освідування на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», на вказану пропозицію ОСОБА_4 не погодився. Також відмовився прослідувати до лікувального закладу, сказавши що зранку випив пляшку пива.
Надалі, 12 квітня 2025 року о 20:50 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на місці зупинки керованого транспортного засобу села Стриївка Збаразької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути притягнення до адміністративної відповідальності за скоєні правопорушення, діючи в своїх інтересах, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав у коробку із газоаналізатором «Drager Alcotest 6820» грошові кошти у сумі 6782 гривні за не складання адміністративних матеріалів та уникнення від адміністративної відповідальності.
Після цього, працівник поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили всі дії, передбачені ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», для фіксації протиправних дій ОСОБА_4 , а саме: ідентифікували особу, яка надала неправомірну вигоду, зателефонували на лінію 102 та викликали на місце події слідчо-оперативну групу, та склали письмовий рапорт.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, за ознаками пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням службового становища.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті.
Учасники даного судового провадження правильно розуміють і не оспорюють фактичні обставини вищезгаданого кримінального правопорушення. Їхня позиція є добровільною.
Оскільки судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у разі визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а також беручи до уваги те, що вони не заперечили у розгляді цього кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин скоєння даного кримінального правопорушення, як таких, що ніким не оспорюються.
Обираючи ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст.ст.65-67 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини як те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується, вважає необхідним призначити його у виді штрафу.
Суд вважає, що таке покарання буде відповідати особі обвинуваченого, сприятиме його виправленню та буде належною карою за скоєне кримінальне правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 471, 473-475 КПК України, суд,
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.369 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази по справі, а саме грошові кошти шість купюр номіналом 1000 гривень: серії ВС з номером 5108671, серії АА з номером 7837866, серії АП з номером 4980424, серії БП з номером 9640984, серії АК з номером 0956306, серії БМ з номером 6957186, три купюри номіналом 200 гривень: серії ДВ з номером 3977252, серії ГИ з номером 0850154, серії ГЕ з номером 9598084, одна купюра номіналом 100 гривень, серії АБ з номером 4800476, одна купюра номіналом 50 гривень, серії ЕБ з номером 6677135, одна купюра номіналом 20 гривень, серії ЕД з номером 0564314, одна купюра номіналом 10 гривень, серії СЄ з номером 0184467, одна купюра номіналом 2 гривні, серії СВ з номером 307130, які знаходяться на зберіганні у АТ КБ «ПриватБанк» - конфіскувати в дохід держави.
Скасувати арешт накладений на вказані грошові кошти відповідно до ухвали слідчого судді від 16 квітня 2025 року.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_8