Справа № 620/15028/23 Головуючий у 1-й інстанції: Клопота С.Л.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
15 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інформаційного агентства (далі - відповідач/апелянт) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Інформаційне агентство нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно в сумі: 84 655, 73 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів та виплачених сум;
- зобов'язати Інформаційне агентство нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату суми грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів та виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в спірний період не виплачував індексацію грошового забезпечення. В порушення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення включно по теперішній час.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправними дій та стягнення коштів в частині зобов'язання Інформаційне агентство нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату суми грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів та виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно в сумі: 84 655,73 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів та виплачених сум.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає обов'язковій індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078. Суд встановив, що після підвищення окладів у березні 2018 року розмір доходу позивача був меншим за суму можливої індексації, що створювало право на отримання щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) у розмірі 4 463, 15 грн. Відповідач неправильно розрахував індексацію, оскільки не застосував січень 2008 року як базовий місяць, що призвело до невиплати належних сум. Суд врахував сталі правові позиції Верховного Суду щодо обов'язковості виплати індексації незалежно від бюджетного фінансування та визнав бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язавши його нарахувати і виплатити позивачу 84 655, 73 грн.
В апеляційній скарзі Інформаційне агентство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні. Зазначило, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, оскільки обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації повинно було здійснюватися з січня 2016 року, а не з січня 2008 року. Також Інформаційне агентство наголосило, що поняття «фіксована сума індексації», на яку посилався позивач, не передбачене чинним законодавством у період спірних правовідносин. Крім того, апелянт зазначив, що індексація мала проводитися у межах прожиткового мінімуму, а нарахування і виплата індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача із врахуванням принципу дискреційних повноважень, тому суд першої інстанції безпідставно втрутився у сферу адміністративного розсуду відповідача. Апелянт також звернув увагу на те, що повернення до застосування індексу споживчих цін із січня 2008 року суперечить принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 , проходив військову службу з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року в Інформаційному агентстві. Відповідно до наказу начальника Інформаційного агентства від 02 жовтня 2023 року № 225 був виключений зі списків військової частини.
За вказаний період військової служби ОСОБА_1 не виплачувалася індексація відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року, позивач звернувся із позовом до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Оскільки оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до частин першої та шостої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотків.
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною сьомою статті 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1078).
За приписами пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (у межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих цін на товари і послуги внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 травня 2022 у справі № 380/11404/21 та від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Так, зміна розміру грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 № 704, що стало підставою для зміни місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям, на березень 2018 року.
При цьому, для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3 пункту 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4 пункту 5 Порядку №1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку №1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.
В той же час, відповідно до вимог Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
З долученої до матеріалів справи довідки щодо виплаченої індексації ОСОБА_1 вбачається, що за період з березня 2022 року по грудень 2022 року нараховано індексацію в загальному розмірі 9 546, 00 грн.
За приписами абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити:
- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
При вирішенні питання про те, чи має позивач право на отримання індексації-різниці з березня 2018 року у фіксованому розмірі - 4 463, 15 грн, колегія суддів зазначає таке.
В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253, 30 %.
Отже, сума індексації грошового забезпечення, яка мала бути виплачена позивачу мала становити 4 463, 15 грн (1 762 грн - прожитковий мінімум станом на 01 березня 2018 року помножене на 253,3 % - коефіцієнт індексації).
З поданих суду доказів вбачається, що відповідач, за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року, виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 %, зважаючи, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці.
Хоча, в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, зобов'язаний був виплачувати фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром: 4 463, 15 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідач не правильно визначив розмір можливої індексації грошового забезпечення, оскільки у розрахунках не застосував січень 2008 року у якості базового місяця, внаслідок чого позивача позбавлено права на отримання належної індексації грошового забезпечення з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року.
Спірний період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно складає 18 місяці 29 днів.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно становить: 84 655,73 грн (4 463, 15 грн х 18 місяці 29 днів).
Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, колегія суддів керується приписами пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, згідно з якими у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на зазначене наслідком визнання протиправною бездіяльності відповідача є покладення на нього рішенням суду обов'язку вчинити певні дії, які б відповідали вимогам закону.
Належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 463,15 грн на місяць в загальній сумі 84 655,73 грн за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача підстав для виплати індексації-різниці грошового забезпечення у загальному розмірі 84 655,73 грн за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно, з урахуванням уже виплачених відповідачем 9 546,00 грн.
При цьому, резолютивна частина рішення суду підлягає зміні в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності Інформаційного агентства щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Таке рішення суду в цій частині є помилковим, оскільки встановлений у резолютивній частині період не відповідає фактичним обставинам справи, а саме: періоду проходження позивачем військової служби. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в Інформаційному агентстві лише у період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року. Відповідно, у відповідача обов'язок нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення виник лише з моменту фактичного початку служби позивача.
Таким чином, у частині, що стосується періоду з 01 березня 2018 року по 03 березня 2022 року, вимога про визнання протиправною бездіяльності є необґрунтованою, оскільки в цей час позивач не перебував на військовій службі у відповідача, а отже, останній не мав юридичного обов'язку здійснювати йому виплати грошового забезпечення та його індексацію. Наявність або відсутність індексації у 2018, 2019, 2020 та 2021 роках не може вважатися протиправною бездіяльністю Інформаційного агентства щодо ОСОБА_1 , так як у ці роки правовідносини між сторонами у частині проходження служби були відсутні.
Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, однак допустив помилку в періоді встановлення протиправної бездіяльності, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року підлягає зміні в цій частині шляхом уточнення періоду, за який встановлено протиправну бездіяльність.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Інформаційного агентства задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року змінити в частині періоду, за який встановлено протиправну бездіяльність.
Визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04 березня 2022 року по 02 жовтня 2023 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.