Справа № 320/34540/24
про залишення апеляційної скарги без руху
14 травня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - апелянт) 01 травня 2025 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду прийнято 21 березня 2025 року та доставлено до електронного кабінету апелянта 21 березня 2025 року о 20:50 год, а отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням пункту 2 частини другої статті 295 КАС України та вихідних днів було 22 квітня 2025 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 01 травня 2025 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку, що підтверджується конвертом з трекінговим номером 0601141545578.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду апелянт зазначив, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Однак, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень.
Представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження того, що обставини на які посилається апелянт унеможливи звернення до суду в межах встановленого КАС України строку.
Згідно частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом якої, у разі якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п'яти днів з дня подання апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, зазначаючи недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Згідно частини третьої статті 298 КАС України до апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом безпідставно пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишити апеляційну скаргу без руху та надати строк для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом долучення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення а також доказів на їх підтвердження.
Керуючись статей 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, з дня отримання даної ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду в м. Києві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Штульман