Справа № 372/5738/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3218/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
13 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого на вирок Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матяшівка Обухівського району Київської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого в ПП «ЕСТРЕЛЛА-АВТО» на посаді водія, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
засуджено за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі.
За вироком суду, 14.03.2023 призовник громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у місті Обухів Київської області, пройшов військово-лікарську комісію та згідно з рішенням ВЛК визнаний здоровим та придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації, згідно положень чинного законодавства України немає.
14.03.2023 ОСОБА_7 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09.08.2023 перебуваючи за місцем роботи військовозобов'язаного у приміщенні ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», що за адресою: Київська область, Бучанський район, село Святопетрівське, вулиця Зоряна, буд. №20, призовнику за мобілізацією ОСОБА_7 була вручена бойова повістка про явку його на 22 год. 00 хв. 24.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на поставку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, яку він особисто отримав та мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 22 год. 00 хв. 24.08.2023.
24.08.2023 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69-2022, ігноруючи підставу бойової повістки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим не відправився до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, чим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить змінити вирок в частині призначеного покарання, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 вимоги ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 та правильність кваліфікації дій, вважає, що вирок є необґрунтованим та суворим в частині призначеного покарання, оскільки воно не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та обставинам, які пом'якшують покарання обвинуваченого.
Зазначає, що судом першої інстанції належним чином не враховано наявність всіх обставин, що характеризують особу обвинуваченого та пом'якшують покарання, зокрема, ОСОБА_7 раніше не судимий, має на утриманні трьох дітей, з яких одна дитина повнолітня, двоє віком 5-ти і 8-ми років, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, висловлював, як на стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні беззаперечне бажання спокутувати свою вину та стати на шлях виправлення, критично ставиться до вчиненого ним кримінально-караного правопорушення, позитивно характеризується за місцем роботи, цивільний позов та матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відсутні, а також не встановлено обставин, що обтяжують покарання.
Вважає, що зазначені обставини та дані про особу обвинуваченого у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування реального покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України.
Зазначає, що судом помилково не визнано обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття обвинуваченого.
Крім того, вказує, що суд не обґрунтував, чому така пом'якшуюча обставина, як активне сприяння розкриттю злочину, не є достатньою підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за фактичних обставин, встановлених судом, правова кваліфікація його дій за ст.336 КК України, вид та розмір призначеного судом покарання в апеляційному порядку не оскаржується.
Згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправіних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне незастосування судом ст.75 КК України є необґрунтованими.
З урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні збройною агресією РФ та конституційним обов'язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений обвинуваченим умисний нетяжкий злочин складає значну суспільну небезпечність, тому можливе звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створить в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
З урахуванням мети покарання, визначеної у ст.50 КК України, колегія суддів вважає, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не врахував при призначенні покарання обставину, яка пом'якшує покарання, у виді щирого каяття, не є слушними.
Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Проте, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що ОСОБА_7 , будучи, з його слів, офіцером запасу, після вчинення ним кримінального правопорушення бажав виправити ситуацію, що склалася, вживав конкретні дії, спрямовані на виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини.
За таких обставин, суд вірно встановив відсутність такої пом'якшуючої покарання ОСОБА_7 обставини як щире каяття.
Також є безпідставними твердження апеляційної скарги про те, що судом не належним чином враховані дані про особу обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення , що відноситься до категорії нетяжких злочинів, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває у шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, та обставину, що пом'якшує покарання, у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки зазначені відомості взяті до уваги судом при призначенні мінімального покарання, передбаченого санкцією ст.336 КК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність судового рішення про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: