Справа № 361/575/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9938/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Радзівіл А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
13 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Косенка Іллі Андрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Радзівіл А.В., присяжних Мазур Л.П., Матвієнко С.О., у справі № 361/575/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Броварський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про визнання особи безвісно відсутньою, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявоюпро визнання особи безвісно відсутньою, заінтересовані особи: Броварський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України. Зазначила, що з 30 липня 2016 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_5 . У зв'язку з повномасштабним вторгненням військ РФ на територію України її чоловік ОСОБА_4 03 квітня 2023 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України. В серпні 2023 року вона отримала сповіщення сім'ї №113 від 07 серпня 2023 року за вих. №1467 від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік молодший сержант ОСОБА_4 зник безвісти близько 22 год. 00 хв. 24 липня 2023 року поблизу населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини під час повномасштабної збройної агресії з боку Російської Федерації. 08 серпня 2023 року ОСОБА_2 , матір ОСОБА_4 , звернулась до Броварського РУП ГУНП в Київській області із заявою про його зникнення, в результаті чого до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.115КК України, за № 120231111300002760 від 09 серпня 2023 року. 14 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом №20241210-1112 від 10 грудня 2024 року, та на сьогоднішній день його розшук не припинено. Таким чином, з 14 вересня 2023 року до цього часу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у статусі особи, зниклої безвісті за особливих обставин. В свою чергу, зі сплином часу її фактичний сімейний стан змінився. Починаючи з травня 2024 року вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком ОСОБА_6 , веде спільне господарство та проживає однією сім'єю разом з ним та своєю малолітньою донькою. Станом на день подання даної заяви вона перебуває на 25-26 тижні вагітності та очікує народження дитини, батьком якої є ОСОБА_6 . За таких обставин, враховуючи встановлену чинним законодавством презумпцію батьківства чоловіка, який перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, при державній реєстрації органом реєстрації актів цивільного стану новонародженої дитини заявниці батьком дитини буде записано ОСОБА_4 , що не відповідає дійсності з викладених вище обставин. Таким чином, вона змушена звернутись до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім її чоловіка, ОСОБА_4 з метою реалізації процедури спрощеного розірвання шлюбу через органи реєстрації актів цивільного стану, передбаченої ст. 107 СК України, подальшої реєстрації нового шлюбу та належного визнання батьківства при реєстрації народження дитини у іншому шлюбі. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безвісно відсутнім з 24 липня 2023 року.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Косенко І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання її чоловіка ОСОБА_4 безвісно відсутнім та помилково констатував, що якщо громадянин пропав безвісті за наявності обставин, що загрожували йому смертю, або обставин, що дають підстави припустити його загибель (під час воєнних дій) і це підтверджено відповідними органами, то визнання такої особи безвісно відсутньою в судовому порядку не проводиться. Звертає увагу на те, що набуття статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин, не є тотожним визнанню особи в судовому порядку безвісно відсутньою, так як не зменшує обсяг її цивільної правоздатності. Наголошує, що метою звернення ОСОБА_1 до суду є визнання особи безвісно відсутньою. Звертає увагу на те, що чинним законодавством члени сім'ї зниклого безвісті за особливих обставин військовослужбовця не позбавлені права визнати його в судовому порядку безвісно відсутнім. Натомість нормативно-правові акти свідчать про протилежне. Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісті за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою в порядку, передбаченому законодавством. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції застосував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29 січня 2020 року у №154/2135/17, яка не є релевантною до даної справи.
В судовому засіданні адвокат Косенко І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник Броварського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2016 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Виконавчим комітетом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному шлюбі народилась донька - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , зареєстрованим Виконавчим комітетом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 03.
Подружжя спільно проживало за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №2023/003592433 від 10 травня 2023 року та копією паспорта громадянина України ОСОБА_4 , виданого Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області, серії НОМЕР_4 , виданого 10 серпня 2011 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 травня 2023 року № 150, солдат ОСОБА_4 , призначений санітарним інструктором медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
З 27 травня 2023 року вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків у районі виконання бойового завдання, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3 000,00 грн. на місяць, ВОС НОМЕР_7, шпк - «сержант».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19 червня 2023 року №213-РС солдату ОСОБА_4 присвоєно первинне військове звання сержантського і старшинського складу «Молодший сержант».
Згідно з Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1762 від 27 липня 2023 року про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_4 наказано провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти під час ведення бойових дій поблизу міста Бахмут Бахмутського району Донецької області, санітарного інструктора медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_4 .
Відповідно до Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 27 липня 2023 року № 6365 від 04 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області близько 22 години 00 хвилин 24 липня 2023 року під час ведення бойових дій було втрачено зв'язок з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 санітарним інструктором медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 . У подальшому, впродовж 24 - 27 липня 2023 року місцезнаходження військовослужбовця встановити не вдалося.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 отримала сповіщення сім'ї № 113 від 07 серпня 2023 року за вих. № 1467 від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік солдат ОСОБА_4 , 1995 р.н., санітарний інструктор медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , 24 липня 2023 року зник безвісти під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області.
08 серпня 2023 року ОСОБА_2 , матір ОСОБА_4 , звернулась до Броварського РУПГУНП в Київській області із заявою про зникнення останнього, за наслідком чого до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за № 120231111300002760 від 09 серпня 2023 року., що також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241210-1112 від 10 грудня 2024 року.
Наказом № 3808 від 24 серпня 2023 року про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_4 наказано начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до розділу VI Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, надіслали сповіщення про зникнення безвісті молодшого сержанта ОСОБА_4 до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно акту службового розслідування, відповідно до пояснень молодшого сержанта ОСОБА_8 , стало відомо, що з 07 листопада 2022 року він призваний під час мобілізації та до сьогоднішнього дня перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. З лютого 2023 року до 24 липня 2023 року він у складі розвідувального взводу НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 перебував в районі виконання бойового завдання, який знаходиться на Бахмутському напрямку у Донецькій області. З ним в ІНФОРМАЦІЯ_5 проходив військову службу молодший сержант ОСОБА_4 , санітарний інструктор медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 . 24 липня 2023 року у вечірній час він у складі евакуаційної групи військовослужбовців НОМЕР_5 аеромобільного батальйону, яка складалась з чотирьох військовослужбовців: з нього самого, з молодшого сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_9 та молодшого сержанта ОСОБА_10 були направлені командиром у бік місця, яке всі називають «куряча лапка» (через особливості вигляду зверху вказана місцевість нагадує курячу лапку), розташоване на північ від м. Бахмут Донецької області приблизно в одному кілометрі. 24 липня 2023 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, евакуаційна група, завданням якої було проведення евакуації тіл загиблих, не доходячи приблизно 50-100 метрів до «курячої лапки» потрапила під артилерійський обстріл. Він одразу ж був поранений та впав на землю. Один уламок поцілив йому в око, а інший застряг у шиї і він став захлинатись власного кров'ю. Майже одночасно з ним прямо обличчям до його обличчя навпроти нього на відстані не більше 1 метра упав молодший сержант ОСОБА_4 , який теж спочатку захлинався кров'ю, але через хвилину перестав подавати ознаки життя. Що було далі він пам'ятає дуже туманно. Він прийшов до тями тільки вже коли йому надавали медичну допомогу у медичному закладі. Як його евакуювали, він не пам'ятає. На сьогодні йому відомо, що молодший сержант ОСОБА_4 не був евакуйований та місце знаходження останнього невідоме. Але він може впевнено сказати, що ОСОБА_4 загинув прямо на його очах.
Відповідно до пояснень молодшого сержанта ОСОБА_10 , стало відомо, що з 24 березня 2022 року він призваний під час мобілізації та до сьогоднішнього дня перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. З травня 2023 року до 25 липня 2023 року він у складі медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 перебував в районі виконання бойового завдання, який знаходиться на Бахмутському напрямку у Донецькій області на посаді санітарного інструктора. З ним в медичному пункті 3 аеромобільного батальйону проходив військову службу молодший сержант ОСОБА_4 , санітарний інструктор медичного пункту. 24 липня 2023 року у вечірній час він у складі евакуаційної групи військовослужбовців НОМЕР_5 аеромобільного батальйону, яка складалась з чотирьох військовослужбовців: з нього самого, з молодшого сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_9 та молодшого сержанта ОСОБА_8 були направлені командиром у бік місця, яке всі називають «куряча лапка» (через особливості вигляду зверху місцевість нагадує курячу лапку), розташоване на північ від м. Бахмут Донецької області приблизно в одному кілометрі для здійснення пошуку та евакуації тіл загиблих військовослужбовців. 24 липня 2023 року приблизно о 22 годині 00 хвилин евакуаційна група, не доходячи приблизно 50-100 метрів до «курячої лапки» потрапила під артилерійський обстріл. Він одразу ж був поранений та впав на землю і на деякий час втратив свідомість. Уламки поцілили йому в обидві ноги і коли він прийшов до тями, міг пересуватись тільки повзком. Обстріл скінчився і він почав повзати і шукати членів евакуаційної групи. Через деякий час він знайшов тіло молодшого сержанта ОСОБА_4 без ознак життя та за відсутності пульсу зрозумів, що той загинув. Він спробував стягнути тіло ОСОБА_4 у розташовані неподалік окопи, але не зміг цього зробити, бо сам був поранений в обидві ноги. Більше він нікого з евакуаційної групи не знайшов та сам відповз до найближчого бліндажу, який знайшов і надав сам собі першу домедичну допомогу. Тільки наступної ночі, 25 липня 2023 року він дочекався наступної евакуаційної групи, яка евакуювала його у тил. Зараз йому відомо, що військовослужбовці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також були поранені і останній зміг евакуювати першого у тил самостійно. На сьогодні йому також відомо, що тіло молодшого сержанта ОСОБА_4 не було евакуйоване та місце його знаходження невідоме. Але він може впевнено сказати, що ОСОБА_4 загинув, бо він особисто бачив тіло останнього.
Відповідно до пояснень солдата ОСОБА_9 , стало відомо, що з 07 вересня 2022 року він призваний під час мобілізації та до сьогоднішнього дня перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. З лютого 2023 року до 24 липня він у складі розвідувального взводу НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 перебував в районі виконання бойового завдання, який знаходиться на Бахмутському напрямку у Донецькій області на посаді водія 3 розвідувального відділення. З ним в ІНФОРМАЦІЯ_5 проходив військову службу молодший сержант ОСОБА_4 , санітарний інструктор медичного пункту. 24 липня 2023 року у вечірній час він у складі евакуаційної групи, яка складалась з чотирьох військовослужбовців 3 аеромобільного батальйону: з нього самого, з молодшого сержанта ОСОБА_4 , молодшого сержанта ОСОБА_10 та молодшого сержанта ОСОБА_8 були направлені командиром у бік місця, яке всі називають «куряча лапка» (через особливості вигляду зверху місцевість нагадує курячу лапку), розташоване на північ від м. Бахмут донецької області приблизно в одному кілометрі, для здійснення пошуку та евакуації тіл загиблих військовослужбовців. 24 липня 2023 року приблизно о 22 годині 00 хвилин евакуаційна група, не доходячи приблизно 50-100 метрів до «курячої лапки» потрапила під артилерійський обстріл. Він одразу ж був поранений та впав на землю. Обстріл скінчився і він почав шукати членів евакуаційної групи. Через деякий час він знайшов тіло молодшого сержанта ОСОБА_4 без ознак життя та пораненого у шию молодшого сержанта ОСОБА_8 та провів евакуацію останнього у тил. Тіло ОСОБА_4 залишилось на місці загибелі. Молодшого сержанта ОСОБА_10 після артобстрілу він не побачив. В подальшому йому стало відомо, що тіло загиблого молодшого сержанта ОСОБА_4 дістати так і не змогли, а пораненого молодшого сержанта ОСОБА_10 евакуювали наступної ночі.
Під час перевірки особового складу не було виявлено санітарного інструктора медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_4 , який, виходячи з пояснень молодшого сержанта ОСОБА_8 , молодшого сержанта ОСОБА_10 та солдата ОСОБА_9 , загинув, але немає можливості евакуювати тіло по причинам постійного обстрілу противником та неможливості встановлення точного місцезнаходження тіла загиблого.
14 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом №20241210-1112 від 10 грудня 2024 року, та на сьогоднішній день його розшук не припинено.
Таким чином, з 14 вересня 2023 року до цього часу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у статусі особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безвісно відсутнім з 24 липня 2023 року.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наявні у справі докази доводять, що ОСОБА_4 пропав безвісти за наявності обставин, що загрожували йому смертю, або обставин, що дають підстави припустити його загибель (під час воєнних дій) і це підтверджено актом службового розслідування, поясненнями військовослужбовців під час службового розслідування, то відсутні підстави для визнання його безвісно відсутнім.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, серед інших, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ст.ст. 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Підстави для визнання особи безвісно відсутньою визначені ст. 43 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безвісно відсутнім з 24 липня 2023 року, суд першої інстанції послався на положення ч. 2 ст. 46 ЦК України та Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Частиною 2 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (Закон № 2505-VIII) урегульовано правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Водночас, статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», є відмінним від визнання особи безвісно відсутньою відповідно до положень ст. 43 ЦК України.
Так, у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» прямо передбачено, що надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
При цьому саме по собі зникнення особи під час проведення воєнних дій за наявності обставин, що загрожували йому смертю, або обставин, що дають підстави припустити його загибель, не виключає визнання її безвісно відсутньою відповідно до положень ст. 43 ЦК України.
Як було встановлено, з 30 липня 2016 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у зареєстрованому шлюбі із заявницею ОСОБА_1 та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 травня 2023 року № 150, солдат ОСОБА_4 , призначений санітарним інструктором медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , в якій проходив службу.
Згідно з Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1762 від 27 липня 2023 року про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_4 , Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 27 липня 2023 року, сповіщення сім'ї № 113 від 07 серпня 2023 року за вих. № 1467, ОСОБА_4 , 1995 р.н., санітарний інструктор медичного пункту НОМЕР_5 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , 24 липня 2023 року зник безвісти під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області.
Разом з тим, в матеріалах справи та матеріалах службового розслідування відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 , 1995 р.н., загинув.
14 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом №20241210-1112 від 10 грудня 2024 року, та на сьогоднішній день його розшук не припинено.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безвісно відсутнім з 24 липня 2023 року.
Також, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №154/2135/17, оскільки обставини, викладені у вказаній постанові не є релевантними до обставин даної справи.
Відповідно, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Косенка Іллі Андрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Броварський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Київська область, Броварський район, с. Русанів, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 24 липня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 16 травня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді