вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ,03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 359/764/25 Апеляційне провадження № 33/824/2780/2025Головуючий у суді першої інстанції - Ткаченко Д.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
13 травня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Гриценком Іваном Івановичем на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 42-43).
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гриценко І.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи ОСОБА_1 визнав свою вину та просив суд не застосовувати покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а наявність права керування транспортним засобом надає змогу працювати, що є єдиним джерелом доходу. Вказує, що на утримання має рідного дядька, який є інвалідом 1 групи довічно та якого ОСОБА_1 утримує, а тому будучи позбавленим права керування транспортним засобом, буде позбавлений можливостей до існування, оскільки працює водієм навантажувача. Посилається на те, що такі обставин суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав їм належної правової оцінки.
ОСОБА_1 та його захисник Гриценко І.І. у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З апеляційної скарги убачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2025 лише в частині накладеного судом першої інстанції стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Таким чином, апеляційний суд переглядає постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2025 в межах доводів апеляційної санкції, себто в частині накладеного судом першої інстанції стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Як встановив суд першої інстанції, 01.01.2025 об 11 год. 59 хв. м. Бориспіль, вул. Панаса Мирного, 73, Бориспільський район, Київська область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen CC» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в закладі охорони здоров'я КНП «ББЛІЛ» у лікаря нарколога. Результат позитивний - 1.00 %, висновок № 11 від 06.01.2025, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним та накладаючи стягнення у вигляді штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з доведеності його вини, що підтверджується належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, в їх сукупності, а накладене адміністративне стягнення відповідає положенням Кодексу України про адміністративні, враховуючи наступне.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення частини першої статті 130 КУпАП передбачено санкцію, яка полягає у накладенні штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведене указує на те, що суд розглядаючи справу бере до уваги обставини, характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення та у межах встановленого призначає адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд першої інстанції, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважав доцільним накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, адже призначення покарання без позбавлення права керування транспортним засобом, з урахуванням наявності пом'якшуючих обставин, суперечить нормам КУпАП та не узгоджується з діючою редакцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою імперативно та безальтернативно встановлено, що порушення, викладені у диспозиції статті, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи наслідки своїх дій, повинен був передбачати настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд першої інстанції вірно встановивши обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, законно та обґрунтовано застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та зміни накладеного адміністративного стягнення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Гриценком Іваном Івановичем - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Максим Оніщук