Справа №755/15580/21Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2337/2025
08 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №22022000000000528 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року,-
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.
За вироком суду встановлено, що 24 лютого 2022 року о 05-й годині президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
Цього ж дня збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і збройних сил РФ, здійснено пуски крилатих і балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
Починаючи з 05-ї години 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та заподіянні матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
При цьому, при веденні воєнних дій військовими РФ порушуються правила, закони та звичаї ведення війни, що передбачені міжнародним гуманітарним правом, зокрема Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03 липня 1954 року (далі - Конвенція від 12 серпня 1949 року), та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 08 червня 1977 року, який ратифікований із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18 серпня 1989 року (далі - Додатковий протокол І).
До зазначеної злочинної діяльності вищим політичним і військовим командуванням РФ залучено ОСОБА_8 , який проходив військову службу на посаді заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці.
Так, 24 лютого 2022 року над частиною Київської області було встановлено контроль військовими РФ, до складу яких були задіяні військові окремих підрозділів Північно-кавказького округу військ національної гвардії Російської Федерації, Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, а саме військові НОМЕР_1 окремого моторизованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 окремої бригади оперативного призначення Північно-кавказького округу військ національної гвардії РФ, 141 спеціального моторизованого полку « ІНФОРМАЦІЯ_3 окремої бригади оперативного призначення Північно-кавказького округу військ національної гвардії РФ, загону мобільного особливого призначення «Ахмат-Грозний» Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці (далі - військові РФ Чеченської Республіки).
Головою Чеченської Республіки ОСОБА_9 для контролю та керівництва військовими вказаних окремих підрозділів під час їх участі у військових діях в Україні направлено заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме, що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, перетнувши 24 лютого 2022 року в складі вказаних вище підрозділів Північно-кавказького округу військ національної гвардії Російської Федерації, Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці державний кордон України в районі м. Прип'ять Київської області, 05 березня 2022 року прибув до Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Бородянка, вул. Ветеранів, буд. 1, де того ж дня, 05 березня 2022 року в порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5), 53, 55 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст. 69 Додаткового протоколу І надав накази своїм підлеглим військовослужбовцям зібрати всіх цивільних осіб в одному місці, відібравши у них мобільні телефони, та, усвідомлюючи відсутність належних умов для утримання такої кількості цивільних осіб без постійного надходження до закладу продуктів харчування, води, ліків, надав наказ підлеглим йому військовим РФ Чеченської Республіки облаштувати пост, забороняючи цивільним особам залишати заклад.
У результаті виконання наказу ОСОБА_8 цивільним особам, які перебували у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням упродовж значного часу, з 05 березня 2022 року по 15 березня 2022 року, обмежувався доступ до їжі, води, ліків і медичного обслуговування, спілкування з близькими, вільного переміщення та інших необхідних життєвих потреб.
Крім цього, 05 березня 2022 року, з метою зняття відеоролику, ОСОБА_8 у порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5) Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст.51 Додаткового протоколу І, діючи умисно, погрожуючи зброєю цивільним особам, які знаходилися в приміщенні Бородянського психоневрологічного інтернату, примусив директора інтернату ОСОБА_10 надати під відеозапис свідчення щодо вдячності за звільнення від нацистської влади.
Таким чином, ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він у порушення норм міжнародного права, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, а також надав накази про вчинення таких дій.
Також ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, в порушення вимог ст. 28 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ч.7 ст.51 Додаткового протоколу І, перебуваючи біля приміщення Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Бородянка, вул. Ветеранів, буд. 1, з метою власного захисту та захисту позицій військових РФ Чеченської Республіки, перешкоджання ЗС України у веденні військових дій у цьому районі, надав 05 березня 2022 року наказ підлеглим військовим розмістити безпосередньо по периметру Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням військову техніку та облаштувати біля Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням свої позиції. На виконання незаконного наказу ОСОБА_8 військові РФ Чеченської Республіки того ж дня безпосередньо по периметру Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням розмістили військову техніку, в тому числі реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», самохідні артилерійські установки, а також облаштували свої позиції біля Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, що утримувалися до 15 березня 2022 року. В подальшому, із зазначеної техніки здійснювався обстріл наближених населених пунктів та позицій Збройних Сил України. У зв'язку з тим, що у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням військовими РФ Чеченської Республіки утримувалось близько 500 цивільних осіб, таке розміщення позицій та військової техніки дозволяло мінімізувати можливість вогню у відповідь. Таким чином військовими використовувались вказані цивільні особи у якості «живого щита» для власного захисту та захисту позицій, а також для перешкоджання Збройних Сил України у веденні військових дій у цій зоні.
Таким чином, ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він віддав наказ про вчинення іншого порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуваний вирок через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять належних доказів, які в сукупності були б достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом.
За доводами захисника, в ході судового розгляду шляхом допиту свідків обвинувачення та представника потерпілого встановлено, що ОСОБА_8 жодних кримінальних правопорушень не вчиняв, оскільки підпорядкований йому підрозділ безпосередньо в Бородянському психоневрологічному інтернаті не розташовувався, жодних протиправних дій щодо його працівників та пацієнтів не вчиняв, перешкод щодо вільного пересування не здійснював.
Зазначає, що в ході судового розгляду не було встановлено, чи були вчинені кримінальні правопорушення ОСОБА_8 добровільно та умисно або під примусом сторонніх осіб. Крім цього, стороною обвинувачення не надано достовірних відомостей щодо осудності ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованого йому злочину.
За доводами захисника, обвинуваченому ОСОБА_8 не було відомо про розпочате стосовно нього кримінальне провадження та наявність обвинувального вироку, а розміщення органом досудового розслідування та судом повісток в засобах масової інформації та офіційних виданнях України, не може свідчити про його належне повідомлення.
Таким чином, на переконання апелянта, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для розгляду даного провадження без участі обвинуваченого, оскільки ОСОБА_8 не був обізнаний про судовий розгляд кримінального провадження відносно нього, не переховувався на території РФ або тимчасово окупованій території, не був оголошений у міжнародний розшук.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирок у даному кримінальному провадженні ухвалений за наслідками здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (inabsentia), у ході яких були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_10 яка повідомила суду, що вона працює директором Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, який знаходиться у селищі Бородянка Бучанського району Київської області. Починаючи з 24 лютого 2022 року вона знаходилася на робочому місці цілодобово. Вперше групи військових РФ вона побачила 25 лютого, а 27 лютого поблизу інтернату з'явився їхній блокпост, який фактично заблокував можливість вільного пересування, виходу з території інтернату та доступу до продуктів харчування і ліків у зв'язку з обстрілами з даного блокпосту. Після того, як було встановлено блокпост, навколо інтернату постійно стояла різна військова техніка. До подій, які відбувалися 05 березня 2022 року, обвинуваченого ОСОБА_8 вона не знала. Станом на 05 березня 2022 року в інтернаті перебували близько 500 осіб, з яких 350 - люди з діагнозом та інвалідністю, які постійно перебували в закладі, та 75 хворих осіб і 14 дітей, які 26 лютого 2022 року були евакуйовані до них у заклад з Київського обласного центру ментального здоров'я. Крім цього, в інтернаті перебували близько 10 співробітників і місцеві жителі. На той час у них було небагато продуктів харчування. Оскільки забезпечення закладу необхідними умовами, продуктами харчування і медикаментами відбувається за бюджетні кошти, відповідно до плану графіку закупівель, то необхідних медикаментів і продуктів харчування, а також лікарів у закладі не було, з 24 лютого 2022 року постачання не відбувалося. Не було також світла, води, опалення і зв'язку. 05 березня 2022 року, в обід, на територію інтернату увірвалися військові РФ у кількості приблизно 70 осіб, які були одягнуті в камуфляж, мали при собі зброю. Оскільки вони були без балаклав і обличчя були відкриті, було видно, що це особи кавказької національності, схожі на чеченців. Крім цього, на територію інтернату заїхало не менше 20 одиниць техніки, а під ворота підігнали танк, дуло якого було направлено на інтернат. Коли військові зайшли на територію інтернату, вона була у фойє і спускала людей у підвал. Їх усіх вивели у хол під прицілом, забрали телефони,роздягнули та оглянули на предмет наявності татуювань. Військові РФ були на всій території інтернату, ходили зі зброєю по всіх кімнатах, виламували двері, які були зачинені, обшукували повністю будівлю, погрожували їм стратою і вбивством за переховування військових чи бійців тероборони, залякували тим, що все заміновано і їх підірвуть. Потім один із військових вивів її з будівлі та під прицілом повів, як він сказав, до командира, який спочатку запитав її ім'я, після чого сказав, що його звати ОСОБА_8 . Вона розуміла, що ОСОБА_8 командиром, оскільки разом із ним постійно ходило 6-10 військових, та лише він віддавав усім накази. Після того, як військові разом із нею обійшли всю територію закладу, ОСОБА_8 сказав їй, що все буде добре, якщо вони запишуть коротеньке відео, та наказав стати їй на плацу. Вони вивели під прицілом людей, навпроти неї стояли «кадирівці» зі зброєю, а позаду неї стояло декілька військових із опущеною до низу зброєю. Вона почала плакати, в зв'язку з чим ОСОБА_8 почав злитися, наказував їй посміхатися, а не плакати. Також сказав, що вона на відео має подякувати ОСОБА_12 . Коли вона запитала його, за що саме, то він відповів «за то, чтовыживы». Потім дав команду розпочинати відеозйомку на телефон і почав говорити, що він ОСОБА_8 , полковник російської армії, назвав військовий підрозділ, але вона його не запам'ятала, говорив, що вони прийшли не вбивати, а звільнити Київ від нацистів, і після його слів, коли він до неї звернувся, вона подякувала за те, що вони живі. На цьому відеозапис закінчився і ОСОБА_8 дав їй дозвіл піти. Після того, як вона зайшла в приміщення, то втратила свідомість, а тому як вони виїжджали, вона не пам'ятає. Також зазначила, що за період з початку військових дій і до моменту евакуації з інтернату, в закладі померло 9-12 чоловік. Вважає, що причиною їх смерті стало відсутність необхідних ліків і медичної допомоги;
- показаннями свідка ОСОБА_15 який засвідчив, що працює столяром у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, директором якого є потерпіла ОСОБА_10 ; обвинуваченого ОСОБА_8 знає у зв'язку з подіями, які є предметом даного судового розгляду. По обіді 05 березня 2022 року він був на роботі та, як і весь персонал, виконував свої робочі обов'язки. Військовослужбовці РФ під'їхали на БТР до центральних воріт будинку інтернату та ударом БТР відкрили ворота. Військових було не менше двох десятків, всі були озброєні, мали автомати, ножі та відеокамери. На той час в інтернаті перебувало 350 хворих людей, які постійно проживали в них у закладі, та більше 60 осіб, у тому числі діти, які буди доставлені з іншого інтернату. Підстав вважати, що інтернат це військовий об'єкт не було, оскільки персонал на 90% складається із жінок, було лише 6-7 чоловіків з охорони. Військовослужбовці РФ під прицілом зброї вивели всіх у хол, жінок і чоловіків поставили в окремі шеренги та почали допитувати. Коли їх поставили в шеренги, була думка, що чоловіків розстріляють. Крім цього, вони обшукували все приміщення, вибивали двері, перевіряли наявність зброї і поранених військових, забрали у всіх телефони. Після того, як ОСОБА_10 повідомила, що вона директор закладу, їхній командир вийшов у центр і представився полковником російської армії ОСОБА_8 , почав розпитувати про заклад і про наявність військовослужбовців. Потім у жорсткій формі, погрожуючи вбивством, їм заборонили виходити за територію інтернату. Він зрозумів, що саме ОСОБА_8 є командиром, оскільки лише він віддавав накази та всі його беззаперечно слухали. Військовослужбовці РФ на території закладу перебували приблизно дві години, після чого навколо інтернату були розміщені протитанкові установки, САУ та 40-ка ствольний «Град», який стояв на відстані 120-150 метрів від території закладу. Вважає, що військовослужбовці РФ розмістили «Град» у цьому місці для того, щоб уникнути пострілів у відповідь, оскільки поблизу нього перебувало 400 осіб мирного населення. Після того, як ОСОБА_8 заборонив їм виходити, з 05 березня до 13 березня за територію інтернату не виходили, з дозволу ОСОБА_8 мали доступ лише до криниці, яка знаходилася на відстані 4-5 метрів, для того, щоб набрати питної води, та до котельні. Також, ОСОБА_8 дозволив їм палити на території закладу вогнище для приготування їжі. Крім того знає, що по периметру закладу перебували підрозділи чеченців, оскільки він з ними спілкувався, коли вони також набирали воду з криниці. Приблизно 13 березня 2022 року вони були евакуйовані;
- показаннями свідка ОСОБА_16 яка суду повідомила, що працює інструктором з трудової адаптації у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. 25 лютого 2022 року вона приїхала на роботу на чергування і залишилася, оскільки зранку 26 лютого виїхати з інтернату вона не могла, бо вже їхали колони танків. У підвальному приміщенні інтернату було організовано бомбосховище і в її обов'язки входило організовувати санітарний догляд людей, які в ньому перебували. На території інтернату українських військовослужбовців не було, перебували лише цивільні особи, персонал закладу та підопічні в кількості приблизно 400 осіб, серед яких були особи з психіатричними хворобами, які потребують стороннього догляду, а також діти, в тому числі, яких привезли з Кічеєвської лікарні. 05 березня 2022 року, в першій половині дня, до них в інтернат прийшли військовослужбовці РФ не слов'янської зовнішності, це були «кадирівці», дуже добре екіпіровані та озброєні. Якщо хтось робив якийсь необережний рух, то вони відразу наводили зброю. У підвал, де вона перебувала разом із підопічними, зайшло приблизно 6 осіб і ОСОБА_8 . Коли вони зайшли, то люди були налякані та схвильовані, тому ОСОБА_8 представився і назвав своє звання, сказав, що він несе відповідальність за своїх підлеглих і пообіцяв, що ніхто не постраждає, якщо ніхто не буде залишати територію закладу, а якщо ні - то будуть стріляти на ураження. Його всі слухали беззаперечно. ОСОБА_8 запитав у неї чи є на території інтернату військові, на що вона повідомила, що в закладі перебувають лише цивільні, які не несуть для них ніякої загрози. Вона попросила нічого не ламати та показала ОСОБА_8 спочатку одну кімнату, а коли йшли до іншої, він передумав оглядати, оскільки було чути запах людей, які одягнуті в підгузки, та сказав вийти на вулицю. Обшук у підвалі не проводили. Коли вони вийшли на вулицю, ОСОБА_8 почав розпитувати про територію закладу, а також сказав, що якщо спалять хоча б ще одну колону, то від інтернату не залишиться каміння на камінні. Також дозволив пересуватися по території інтернату та ходити до криниці за водою. Все це відбувалося під прицілом автоматників, які були в кущах. Також дозволив палити вогнище для приготування їжі. Коли із закутку в супроводі кількох «кадирівців» вийшла ОСОБА_10 і повідомила, що саме вона виконує обов'язки директора, то ОСОБА_8 залишив її (свідка) і пішов разом із директором оглядати територію інтернату, а вона залишися біля підвалу та заспокоювала людей. В однієї із жінок сталася істерика, вона впала на коліна та просила не вбивати людей. Вона повернулася у підвал, де і знаходилась. На території закладу військовослужбовці РФ були приблизно годину. Також вонабачила біля зупинки на відстані 50 метрів від інтернату автомобіль та танк. Поряд на полі військовослужбовці РФ закопали міноменти, які були направлені на виїзд із селища Бородянки та на територію інтернату, в зв'язку з чим територія закладу повністю прострілювалася. Трохи далі за мінометами в полі стояли, приблизно дві, установки «Град», з яких стріляли в сторону с. Загальці. Вільно виходити за територію закладу вони не могли, бо їм це забороняли та казали, що будуть стріляти на ураження. Пересувалися виключно територією інтернату, виходили лише за водою; коли набирали воду, то вона бачила, що за кущами сидять автоматники. В зв'язку з тим, що на вулиці було холодно та приміщення не опалювалось, вони спали одягнені. Приблизно 08 березня від переохолодження померло 4 людей, потім ще люди помирали. 13 березня 2022 року їх евакуювали;
- показаннями свідка ОСОБА_17 яка засвідчила, що працює у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням на посаді головного бухгалтера. Після обіду 05 березня 2022 року на територію інтернату увірвалися автомобілі, вийшло дуже багато військових, їх було не менше 20 осіб, усі були озброєні. На той час, коли військові зайшли на територію закладу, вони перебували в підвалі. Військові зайшли в підвал, викликали директора, питали чи є в них зброя і військові. Також ці військові обійшли територію інтернату та всі підвали, потім сказали, щоб за територію ніхто не виходив і пішли; в інтернаті вони були дві години. Серед цих військових був головний, проте чи був це безпосередньо обвинувачений ОСОБА_8 , сказати не може. Після того, як вони пішли, за територію інтернату ніхто не виходив, бо там стояли військові. Навколо інтернату цілодобово стояла військова техніка. Також зазначила, що з 24 лютого будівля інтернату не опалювалася, у приміщенні було сім градусів морозу, води не було, вони використовували воду з криниці, яку брали після того, як військові помпами відкачували з неї воду на власні потреби, або користувалися водою із ставка. Готували їжу на вогнищі. 13 березня вони були евакуйовані з інтернату;
- показаннями свідка ОСОБА_18 яка повідомила, що працює діловодом у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. Станом на 05 березня 2022 року в приміщенні інтернату перебувало близько 350 підопічних, серед яких багато людей з обмеженими можливостями, працівники закладу та місцеві жителі, серед яких були діти. Вона була в інтернаті разом із своєю родиною, у тому числі з тринадцятирічним онуком. Вранці 05 березня, коли вона встала та піднялася на перший поверх, то побачила, що в холі стоїть багато їхніх підопічних і персонал в оточенні військових, так званих «кадирівців». Військові були озброєні. Як вони потрапили на територію інтернату вона не знає, бо була в підвалі. Спочатку ці військові стояли та говорили на «своїй» мові, а потім забрали директора та пішли з нею по всій території закладу, обшукали всю територію, підсобні приміщення, усі кабінети, в кабінетах працівників на першому поверсі вибивали двері; говорили, що якщо знайдуть у них членів тероборони, то їм буде дуже погано. Нікого не відпускали до тих пір, поки з директором не обійшли всю територію закладу. Керівника цих військових вона не бачила, бо заспокоювала підопічних, у яких стався стрес через страх військових людей зі зброєю; чула як хтось відрекомендувався, назвав своє прізвище ОСОБА_8 і посаду, здається підполковник, але безпосередньо вона його не бачила. Після проведення огляду військові на території інтернату не розміщувалися і приблизно через годину покинули заклад. Після того, як вони пішли з інтернату, директор ОСОБА_10 через отриманий стрес, у зв'язку з перебуванням озброєних військових, втратила свідомість. Після цих подій змоги добровільно покидати територію інтернату не було, бо військові перебували навпроти інтернату, на дорозі був блокпост, військові стріляли по вікнах інтернату, а тому всі боялися і за територію закладу не виходили. Також повідомила, що в березні 2022 року на вулиці було холодно, вони мерзли. В закладі був запас продуктів і ліків, для технічних потреб вони брали воду з озера, а для приготуванні їжі - з криниці біля інтернату, їжу готували серед подвір'я на вогнищі. Намагалися набрати воду до того часу, як військові приїдуть на блокпост. Військові ніякого забезпечення, у тому числі продуктів харчування, дров чи теплого одягу, їм не надавали. Знає, що в період з 05 березня до 13 березня у закладі помирали люди, бо їх хоронили на території інтернату. 13 березня відбулася евакуація осіб, які перебували в інтернаті;
- показаннями свідка ОСОБА_19 яка засвідчила, що працює поваром у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. Станом на 05 березня 2022 року в інтернаті проживало 330 підопічних, також приходили інші люди, серед них були діти, яким в закладі надавали притулок. Загалом в інтернаті перебувало близько 500 осіб. Військовослужбовців Збройних Сил України, українських озброєних підрозділів чи правоохоронців на території інтернату не було. 05 березня коли вона вийшла в зал, де вони роздають підопічним їжу, бачила, що збирається техніка, навколо інтернату стояли автомобілі та танки чи БТР, які були направлені на територію закладу, а тому стало зрозуміло, що військові готуються зайти в інтернат, і вони спустилися у підвал. Як тільки вони спустилися у підвал, то почули гуркіт дверей, двері в підвал були вибиті та їм сказали вийти. Їх построїли у приміщенні холу та наказали віддати телефони. Зайшло багато військових з автоматами, які були направлені на людей. Потім зайшов чоловік невисокого зросту, не слов'янської зовнішності, який сказав, що вони не будуть їх розстрілювати та щоб вони подякували за це ОСОБА_12 . Після того, як військові в супроводі ОСОБА_10 територію інтернату, то їм заборонили виходити за територію закладу та наказали залишатися у приміщенні. Коли військові пішли з інтернату, ОСОБА_10 стало погано і вона втратила свідомість. Вважала, що, оскільки військові заходили в інтернат, то нічого доброго з цього не буде та їх будуть розстрілювати, а тому в цей же день, біля 17-ї години, вона, знаючи маршрут, залишила заклад і більше не поверталася. Разом із нею вийшла також її колега. Чи могли інші люди при бажанні таким самим чином покинути територію інтернату, вона не знає;
- показаннями свідка ОСОБА_20 який засвідчив, що працює охоронцем у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. Був очевидцем того, як до криниці, з якої вони набирали воду на інтернат, на великому автомобілі приїхали чеченці, їх було шість чоловік, всі озброєні. Вони автомобілем розбили ворота та заїхали на територію закладу. Коли він до них підійшов, то вони наказали йому скласти руки за спину та запитали, хто директор. Він провів їх у приміщення і покликав ОСОБА_10 . Потім військові наказали покликати всіх людей, які є у закладі, після чого наказали чоловікам і жінкам стати по різні сторони. Перевіряли документи та забирали мобільні телефони, в кого вони були в наявності. Військові були на території інтернату приблизно півгодини, після того, як вони залишили заклад, директору стало погано. Бачив навколо інтернату військову техніку, з поля стріляли по селіЗагальці. В березні їх евакуювали з інтернату;
- показаннями свідка ОСОБА_21 який суду повідомив, що працює охоронцем у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. 05 березня 2022 року він знаходився на роботі. Приблизно після обіду він почув жіночий крик про те, що військові заходять на територію інтернату. Він сказав, щоб усі ховалися у підвал і, коли підбіг до вікна, то побачив, що частина військових, вибивши ворота, вже проникла на територію. Коли військові зайшли в приміщення, то навели на нього зброю та наказали стояти, погрожуючи стріляти на ураження. Вони перевірили його на наявність зброї і почали витягувати людей з підвалу та вивели всіх у хол. Військові були чеченцями, всі були озброєні, знаків розрізнення не мали. Зрозумів, що вони чеченці, з того, що він раніше служив на Кавказі . До нього підійшов один із військових, представився, здається підполковником ФСБ , ОСОБА_8 і перевірив у нього документи. Було видно, що ОСОБА_8 є командиром цих військових. Військові проводили обшук приміщення, ламали двері в кабінетах і палатах, говорили, що вони прийшли до них для викоренення нацистів, захистити та звільнити від нацизму та фашистської влади. Потім троє чеченців забрали його та повели оглядати територію інтернату. Він підкорявся їхнім наказам, бо вони були озброєні. Коли вони повернулися, то він побачив, що ОСОБА_8 спілкується із директором ОСОБА_10 , чув як він їй говорив про те, що якщо вона не дасть інтерв'ю і не скаже ті слова, які потрібно, то всім буде погано. Після цього вона втратила свідомість. У нього військові нічого не забирали, але знає, що в багатьох людей відібрали телефони. Йому особисто погрожували вбивством у разі, якщо він візьме зброю. Також вони заборонили виходити за територію інтернату, дозволили виходити лише для того, щоб набрати води з криниці або з озера. На території закладу військові перебували приблизно годину, після чого ні самих військових, ні військової техніки на території інтернату не було, але за інтернатом вони весь час слідкували з окопів, які були поряд, пускали біженців, які приходили, проте назад нікого не випускали. На дорозі, метрів за 300 від закладу, був їхній блокпост, з лівої сторони від інтернату стояла САУ. Крім цього бачив, як летіли снаряди з установки «Град», яка була за інтернатом, в сторону села Загальці. Також повідомив, що на той час в інтернаті перебували лише підопічні та персонал, військових Збройних Сил України, поліцейських чи будь-яких озброєних людей на території закладу не було. Серед підопічних, яких було приблизно 400 осіб, також були неповнолітні діти. Всі вони потребували стороннього догляду. Підвозу продуктів харчування не було, вони використовували ті продукти, які були в них у наявності. З 05 березня до 13 березня було дуже холодно, опалення не було, за цей час в інтернаті померло 5 чи 6 людей від переохолодження. 13 березня вони були евакуйовані з інтернату;
- показаннями свідка ОСОБА_24 яка в судовому засіданні засвідчила, що працює завідуючою господарством у Бородянському інтернаті з геріатричним відділенням. 05 березня 2022 року приблизно в другій половині дня вони побачили, що на подвір'я інтернату заїхала військова техніка, приблизно 3-4 машини, а тому вони відразу спустилися у підвал. Зайшли озброєні військові, які наказали всім вийти з підвалу, після чого поставили всіх працівників і підопічних у коридорі та взяли в кільце під приціл зброї. Військових було щонайменше 15-20 чоловік, всі були озброєні. Серед військових був один чоловік, який представився директору командиром і назвав своє прізвище ОСОБА_8 . Він був високого зросту, кавказької зовнішності, розмовляв російською і чеченською мовою, але між собою військові говорили на чеченській мові. Також військові говорили їм про те, що вони прийшли їх визволити, запитували, чи є на території закладу зброя і військові. Потім вони примусово повели директора та охоронця ОСОБА_21 оглядати з ними територію закладу та приміщення. При цьому вони повиривали двері, шукали військових та погрожували їм, якщо вони знайдуть зброю чи військових. Ці військові знаходилися на території закладу приблизно годину, в подальшому залишили територію інтернату, проте перебували поблизу інтернату. На той час у закладі перебувало 700-800 людей, серед яких було 350 підопічних, працівники та люди з Бородянської територіальної громади, в тому числі і діти. Інтернат був забезпечений лише тим, що було в наявності в закладі, підвозу продуктів харчування не було. Після того, як військові пішли з інтернату, виходити за межі території закладу ніхто не міг, бо вони заборонили та сказали, що люди в інтернат заходити можуть, а виходити ні. Вважає, що військові контролювали територію інтернату, оскільки неподалік встановили блокпост і вели спостереження за інтернатом. В інтернаті люди були до 20 березня. За цей час у закладі померло 5 осіб у зв'язку з ненаданням кваліфікованої медичної допомоги хворим. Також повідомила, що навколо закладу стояла військова техніка, в тому числі велика машина, яка стріляла 20-40 залпами;
- рапортом начальника 2 відділу 3 управління Головного управління з протидії системним загрозам управління державою ДЗНД БУ України від 23 березня 2022 року,з якого вбачається, що 24 лютого 2022 року громадяни Російської Федерації - службовці зведеного загону службовців Росгвардії сформованого з чеченців, підрозділ яких в кількості приблизно 1200 осіб складається із батальйонів «Сєвєр», «Юг» та ОМОН, з території Республіки Білорусь незаконно перетнули державний кордон України в районі м. Прип'ять (зона відчуження), після чого з початку березня 2022 року більша його частина розмістилася в районі тимчасово окупованих населених пунктів Київської області. Перебуваючи в населених пунктах Іванків, Бородянка, Бабинці, Немішаєве, Гостомель та Лютіж, службовці вказаного підрозділу Росгвардії застосовували зброю, вчиняли вибухи та підпали, а також вчиняли інші дії (в тому числі насильницького характеру), які створювали небезпеку для життя та здоров'я місцевого населення та заподіяли їм значної майнової шкоди. Вказані дії здійснювалися з метою впливу на прийняття рішень і невчинення дій представниками органів державної влади та місцевого самоврядування щодо виконання конституційного обов'язку по захисту суверенітету та територіальної цілісності України (т. 2, а.с. 5-6);
- відповіддю Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України за № 5/6//3/3-4715 від 05 травня 2022 року про те, що безпосереднє керівництво «кадирівцями» в ході вторгнення в Україну та здійснення ними на території України терористичних актів та інших злочинів, здійснював помічник голови Чеченської республіки по силовому блоку - громадянин Російської Федерації полковник ОСОБА_8 , а також встановлено його особисту причетність до скоєння низки військових злочинів проти мирного населення України. Зокрема, 05 березня 2022 року ОСОБА_8 особисто перебував у захопленому Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, де загін під його керівництвом насильно утримував на території закладу близько 800 цивільних осіб, погрожуючи їм розправою (т. 2, а.с. 183-184, 185);
- рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС ДЗІСД НП України,відповідно до якого під час тимчасового проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що на територію Бородянського психоневрологічного інтернату, який є цивільним об'єктом, прийшли військовослужбовці ВНГ РФ, так звані «кадирівці», під командуванням заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по ЧР полковника ОСОБА_8 , здійснили затримання мирного населення та підопічних Бородянського психоневрологічного інтернату, які є цивільними особами, та використовували їх у якості заручників для запобігання атаки ЗС України, розмістивши військову техніку, зокрема реактивну і ствольну артилерію дальньої дії, особового складу підрозділів на території і по периметру території Бородянського психоневрологічного інтернату. В результаті цього цивільні особи, що перебуваючи в даному закладі, використовувалися у якості «живого щита» в зоні відповідальності підрозділу ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 198, 199-200);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала на фото № 2 ОСОБА_8 , який 05 березня 2022 року перебував на території Бородянського психоневрологічного інтернату та погрожував їй (т. 3, а.с. 5-9);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 впізнав на фото № 3 ОСОБА_8 , який 05 березня 2022 року перебував на території Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням і представлявся полковником російської армії (т. 3, а.с. 14-18);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнав на фото № 1 ОСОБА_8 , військовослужбовця РФ,який 05 березня 2022 року перебував на території Бородянського психоневрологічного інтернату та погрожував їй (т. 3, а.с. 44-46 );
- протоколом слідчого експерименту від 16 вересня 2022 року, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 60-61, 62);
- протоколом огляду від 22 вересня 2022 року, відповідно до якого було відтворено фото та відеоматеріали, створені ОСОБА_10 під час перебування у психоневрологічному інтернаті в селищі Бородянка в період окупації військовослужбовцями Російської Федерації з 24 лютого 2022 року по 13 березня 2022 року, з яких вбачається, що на фотознімках №1-6 зображено пошкоджене, внаслідок дій військовослужбовців РФ, майно. На фотознімках № 7, 8 зображено військову техніку РФ, а на фотознімках № 9, 10 - поховання підопічних, які померли в період окупації військовими РФ (т. 3, а.с. 78, 79, 80-89);
- протоколом огляду від 22 квітня 2022 року, згідно якого при дослідженні Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено відеозапис тривалістю 15 секунд, який розміщений 07 березня 2022 року, з військовослужбовцями, які перебувають у населеному пункті Київської області та проводять відеозйомку навколишньої обстановки, частково розмовляють іноземною мовою; по центру кадру знаходиться ОСОБА_8 , який безпосередньо повідомляє на відео наступне(російською мовою): «У нас все нормально, работаем уже в пригороде Киева , вешаемфлаги, находим схроны, все вродебы нормально, без проишествий. Без потерь. Работаем, двигаемся дальше по плану. Вечеромвыйдем на связь» (т. 3, а.с. 90-94, 95);
- протоколом огляду від 04 травня 2022 року, згідно якого в ході дослідження даних у мережі Інтернет, а саме у відеохостингу «YouTube» виявлено відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 , заступник начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, який знаходиться у Київській області, автодорога «Прип'ять-Чорнобиль», біля стели з написом «Прип'ять», що знаходиться при в'їзді до населеного пункту Прип'ять Вишгородського району Київської області та здійснює регулювання проїзду військової техніки з відповідними позначеннями білого кольору у вигляді латинської літери «V», що підтверджується відповідним протоколом і відтвореним у судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії (т. 3, а.с. 96-101, 102);
- протоколом огляду від 10 травня 2022 року, згідно якого при дослідженні даних у мережі Інтернет, а саме в соціальній мережі «Facebook», виявлено відеозапис на якому зображений, зокрема, ОСОБА_8 у військовому однострої в оточенні інших військовослужбовців військ національної гвардії РФ батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_6 », які зображені без відповідних розпізнавальних знаків, з георгіївськими нашивками та сріблястого кольору пов'язками на передпліччях рук, а також військова техніка з відповідними позначеннями білого кольору у вигляді символу «V»; відеозапис здійснено в с. Бабинці Бучанського району Київської області (зображення № 5) (т. 3, а.с. 103-111, 112);
- протоколом огляду від 06 вересня 2022 року, згідно якого при дослідженні інтернет-сервісу SecureWatch, який надає доступ до супутникових знімків компанії «MAXAR», на електронній мапі було знайдено місце розташування психоневрологічного інтернату в селищі Бородянка; на супутниковому знімку, який датований 11 березня 2022 року, зафіксований психоневрологічний інтернат у селищі Бородянка, а також об'єкти, що зовні схожі на військову техніку та військові інженерні споруди. Також, у вказаному інтернет-сервісі було виявлено супутниковий знімок датований 17 грудня 2019 року, на якому встановлено відсутність військових об'єктів (т. 3, а.с. 164, 165-167, 168).
Дослідивши зазначені докази та надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Зокрема, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за результатами вирішення обвинувачення по суті судом поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме, що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, перетнувши 24 лютого 2022 року в складі вказаних вище підрозділів Північно-кавказького округу військ національної гвардії Російської Федерації, Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці державний кордон України в районі м. Прип'ять Київської області, 05 березня 2022 року прибув до Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Бородянка, вул. Ветеранів, буд. 1, де того ж дня, 05 березня 2022 року в порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5), 53, 55 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст. 69 Додаткового протоколу І, надав накази своїм підлеглим військовослужбовцям зібрати всіх цивільних осіб в одному місці, відібравши у них мобільні телефони, та, усвідомлюючи відсутність належних умов для утримання такої кількості цивільних осіб без постійного надходження до закладу продуктів харчування, води, ліків, надав наказ підлеглим йому військовим РФ Чеченської Республіки облаштувати пост, забороняючи цивільним особам залишати територію закладу.
У результаті виконання наказу ОСОБА_8 цивільним особам, які перебували у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням упродовж значного часу, з 05 березня 2022 року по 15 березня 2022 року, обмежувався доступ до їжі, води, ліків і медичного обслуговування, спілкування з близькими, вільного переміщення та інших необхідних потреб.
Крім цього, 05 березня 2022 року з метою зняття відеоролику ОСОБА_8 , у порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5) Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст.51 Додаткового протоколу І, діючи умисно, погрожуючи зброєю цивільним особам, які знаходилися в приміщенні Бородянського психоневрологічного інтернату, змушував директора інтернату ОСОБА_10 надати під відеозапис свідчення щодо вдячності за звільнення від нацистської влади.
Також, ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме, що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, в порушення вимог ст. 28 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ч. 7 ст. 51 Додаткового протоколу І, з метою власного захисту та захисту позицій військових РФ Чеченської Республіки, перешкоджання ЗС України у веденні військових дій у цьому районі, надав 05 березня 2022 року наказ підлеглим військовим розмістити безпосередньо по периметру Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням військову техніку та облаштувати свої позиції. На виконання незаконного наказу ОСОБА_8 військові РФ Чеченської Республіки того ж дня безпосередньо по периметру Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням розмістили військову техніку, в тому числі реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», самохідні артилерійські установки, а також облаштували свої позиції, що утримувалися до 15 березня 2022 року. В подальшому, із зазначеної техніки здійснювався обстріл наближених населених пунктів та позицій Збройних Сил України. У зв'язку з тим, що у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням військовими РФ Чеченської Республіки утримувалось близько 500 цивільних осіб, таке розміщення позицій та військової техніки дозволяло мінімізувати можливість вогню у відповідь, а отже військовими використовувались вказані цивільні особи у якості «живого щита» для власного захисту та захисту позицій, а також для перешкоджання Збройних Сил України у веденні військових дій у тій зоні.
Колегії суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у висунутому йому обвинуваченні за ч.1 ст.438 КК України, а саме у вчиненні жорстокого поводження з цивільним населенням, відданні наказів про вчинення таких дій, а також відданні наказів про вчинення іншого порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 25.04.2024 року у справі №296/8416/21, інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого, присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.
Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trialinabsentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
Зважаючи на специфіку судового провадження (inabsentia), з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
На спростування доводів захисника про те, що ОСОБА_8 не було відомо про розпочате стосовно нього кримінальне провадження та наявність обвинувального вироку, а розміщення органом досудового розслідування та судом повісток в засобах масової інформації та офіційних виданнях України, не може свідчити про його належне повідомлення, колегія суддів враховує, що вматеріалах кримінального провадження містяться численні документи на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_8 до слідчого (прокурора) та суду, направлені йому повідомлення з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження, що у свою чергу свідчить про наявність підстав усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
При цьому, матеріали досудового розслідування були відкриті стороні захисту, а саме захиснику ОСОБА_7 , що був призначений у цьому провадженні для захисту ОСОБА_8 та який користувався усіма правами обвинуваченого відповідно до ч.4 ст.46 КПК України (т.3, а.с.227).
Колегія суддів також враховує, що як під час судового розгляду в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду провадження проводилося за участі захисника ОСОБА_7 .
Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Під час апеляційного розгляду суд з'ясовував у учасників провадження, в тому числі у захисника, як апелянта, про наявність клопотань про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, та повторне дослідження доказів.
Разом із цим, не зважаючи на те, що в поданій апеляційній скарзі захисника ставилось питання про закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, в суді апеляційної інстанції сторона захисту не заявляла жодних клопотань про дослідження будь-яких доказів у даному кримінальному провадженні, посилаючись в обґрунтування апеляційних вимог лише на наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримання.
За таких обставин у колегії суддів не було правових підстав для повторного дослідження доказів у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів також погоджується з призначеним ОСОБА_8 покаранням за вчинений злочин у виді позбавлення волі строком на одинадцять років, яке призначено у відповідності до загальних засад призначення покарання, відповідає санкції ч.1 ст.438 КК України, та яке за своїм видом і розміром відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та особі винного, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вирок Бородянського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законних підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження, як про це просить захисник у поданій апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4