16 травня 2025 року справа № 580/3995/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232350005489 від 25.03.2025, про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 18.03.2025 року на підставі архівних довідок муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018 про заробітну плату, за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та відмову у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням страхового стажу для призначення пенсії за віком періодів роботи з 06.03.1992 до 31.05.1995 в Учбово-виробничому підприємстві “Біотрон», з 01.06.1995 до 30.01.1996 в Виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвест» та з 01.02.1996 до 22.12.1997 в Приватному малому виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвестбізнес»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 , з 18.03.2025, виходячи із розміру заробітної плати на підставі архівних довідок муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та №823 від 28.04.2018 про заробітну плату, за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990, та з урахуванням страхового стажу для призначення пенсії за віком, періодів роботи з 06.03.1992 до 31.05.1995 в Учбово-виробничому підприємстві “Біотрон», з 01.06.1995 до 30.01.1996 в Виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвест» та з 01.02.1996 до 22.12.1997 в Приватному малому виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвестбізнес», із врахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, при розрахунку розміру пенсії відповідачами не було враховано архівні довідки муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018 про заробітну плату за період з січня 1986 року по грудень 1990 року, хоч вони були доданні до заяви від 27.10.2022 про призначення пенсії за віком. Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області під час призначення пенсії не було враховано наступні періоди роботи на посаді водія 2 класу з 06.03.1992 до 31.05.1995 в Учбово-виробничому підприємстві “Біотрон», роботи на посаді водія 2 класу з 01.06.1995 до 30.01.1996 в Виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвест», роботи на посаді водія 2 класу з 01.02.1996 до 22.12.1997 в Приватному малому виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвестбізнес».
18.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 18.03.2025, виходячи із розміру заробітної плати на підставі архівних довідок про заробітну плату № 823 від 28.04.2018 та № 822 від 28.04.2018, за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06.03.1992 до 31.05.1995, з 01.06.1995 до 30.01.1996 та з 01.02.1996 до 22.12.1997, однак відповідач-2 відмовив у перерахунку пенсії.
Ухвалою від 17.04.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.05.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниці відповідача-1 просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не приймало жодного розпорядчого акта за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії. Оскільки, Головним управлінням право позивача на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління, а так само зобов'язання Головного управління зарахувати періоди роботи до страхового стажу та призначити пенсію - відсутні.
Також 05.05.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача-2 просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2022 № 1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набула чинності з 02.12.2022, Україна вийшла з даної Угоди. У зв'язку із набранням 23.12.2022 чинності Закону від 01.12.2022 № 2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» правові відносини з РФ зупинені офіційно. Зупинення дії Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року передбачено лише у відносинах з РФ. Після зупинення дії Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з РФ щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у вказаних країнах, незалежно від дати їх видачі, посвідчення. Надані позивачем архівні довідки муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу РФ № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018 про заробітну плату, за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 не були легалізовані, що виключає правові підстави для їх врахування органом Пенсійного фонду України та вчинення останнім дій щодо перевірки, наведеної в них інформації.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати згідно архівних довідок муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018 за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 06.03.1992 до 31.05.1995 в Учбово-виробничому підприємстві “Біотрон», з 01.06.1995 до 30.01.1996 в Виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвест» та з 01.02.1996 до 22.12.1997 в Приватному малому виробничо-комерційному підприємстві “Агроінвестбізнес».
Рішенням № 232350005489 від 25.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, зазначивши, що у зв'язку із припиненням з 01 січня 2023 року російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи до 31.12.1991, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються у разі проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 06.10.1961.
Рішення відповідача-2 про відмову в перерахунку пенсії позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 якого страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.
Згідно статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Аналіз вказаних положень свідчить, що при обчисленні пенсії відповідно до Закону № 1058 зарахування до страхового стажу відповідних періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Держави СНД) до 31.12.2003 здійснюється згідно відомостей трудової книжки, а з 01.01.2004 здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, та території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюються згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що при обчисленні пенсії враховується заробітна плата отримана працівником у періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Суд врахував, що згідно форми РС-право (а.с. 36) пенсійний орган зарахував період роботи позивача з 01.01.1986 по 31.12.1990 до його страхового стажу, у зв'язку із чим відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Угоди заробітна плата за вказаний період роботи позивача в рф має бути врахована під час обчислення пенсії позивачка.
Суд врахував, що архівні довідки муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018 скріплені підписами посадових осіб та печаткою архівної установи та не викликають сумнівів у їх достовірності.
Доводи відповідача-2 у спірному рішенні про те, що у зв'язку із припиненням з 01 січня 2023 року російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи до 31.12.1991, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються у разі проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений, суд вважає необґрунтованими, оскільки архівні довідки № 822 та № 823 видані 28.04.2018, тобто під час дії Угоди та у відповідності до ст. 11 Угоди мають бути прийняті пенсійним органом без легалізації.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що під час обчислення пенсії за віком позивач має право на врахування розміру його заробітної плати за період роботи з 01.01.1986 до 31.12.1990 згідно архівних довідок муніципального архіву міста Муравленко, Ямало-Ненецького автономного округу, російської федерації № 822 від 28.04.2018 та № 823 від 28.04.2018.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення відповідача-2 у цій частині.
Крім того, суд врахував, що у заяві від 18.03.2025 (а.с. 19) позивач просив зарахувати до страхового стажу періоди його роботи з 06.03.1992 до 31.05.1995, з 01.06.1995 до 30.01.1996, з 01.02.1996 до 22.12.1997.
Суд встановив, що згідно форми РС-право (а.с. 36) пенсійний орган не зарахував вказані періоди роботи до страхового стажу позивача.
Разом з тим, спірне рішення відповідача-2 не містить жодного правового обґрунтування щодо неврахування вказаних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, які висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем-2 в основу спірного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України суд встановив, що вказане рішення є необґрунтованим, оскільки у рішенні не визначено жодного правового обґрунтування щодо неврахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Невмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень є підставою для його скасування, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232350005489 від 25.03.2025.
Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Суд зазначає, що зміст спірного рішення вказує на неповноту розгляду відповідачем-2 документів позивача, у зв'язку із чим, виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що у цьому випадку слід зобов'язати відповідача-2 (як орган, який прийняв протиправне рішення) повторно розглянути заяву позивача від 18.03.2025 № 1282 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачем судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232350005489 від 25.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 № 1282 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 28.10.1962);
2) відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538);
3) відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 16.05.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК