15 травня 2025 року м. РівнеСправа №460/8387/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненської області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням від 23.09.2024, яке набрало законної сили 18.02.2025, позов задоволено.
02.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/8387/24, яка обґрунтована тим, що при виконанні судового рішення від 23.09.2024 відповідач провів перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), починаючи з 26.01.2024. Проте, обчислення вказаної пенсії здійснено відповідачем виходячи з мінімальної пенсії за віком 2093 грн, а не з мінімальної пенсії за віком 2361 грн, розмір якої відповідно до чинного законодавства України запроваджений з 01.01.2024. З огляду на вказане, позивач вважає, що при виконанні рішення суду відповідач діяв недобросовісно, всупереч судовому рішенню та не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України.
На виконання вимог абзацу 2 частини третьої статті 383 КАС України позивач долучив до заяви доказ її надсилання ГУ ПФУ в Рівненській області.
Відповідач пояснень суду не надав.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 КАС України суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви суд врахував таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відтак, суд має з'ясувати, чи були оскаржувані дії пов'язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).
Судом встановлено, що предметом спору у справі №460/8387/24 є поведінка відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону № 230/96-ВР.
Рішенням суду у справі №460/8387/24 підтверджено порушення права позивача, яке одночасно було відновлене таким рішенням шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 за період з 26.01.2024 перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вказаним судовим рішенням достеменно встановлено спосіб його виконання.
За змістом частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.12.2023 становить 2093 гривні.
Приписами статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2024 становить 2361 гривня.
Відповідний розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність (2361 грн), закріплений в статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
Відтак, розмір пенсії позивача по інвалідності, перерахований відповідачем на виконання судового рішення у справі №460/8387/24, з 26.01.2024 повинен становити 14166,00 грн (2361 х 6).
Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, при виконанні вказаного судового рішення органом Пенсійного фонду обраховано основний розмір пенсії позивача по інвалідності в сумі 12558,00 грн, виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність 2093 грн, який відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» застосовувався у 2023 році.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності з 26.01.2024, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин розмір пенсії за віком, що не відповідає 6-ти мінімальним пенсіям за віком, чим порушив право позивача на отримання пенсії по інвалідності у належному (більшому) розмірі, захищене відповідним судовим рішенням.
Відтак, такі дії органу Пенсійного фонду спрямовані на невиконання рішення суду 23.09.2024 у справі №460/8387/24.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов'язком такого боржника.
Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій органу Пенсійного фонду при виконанні судового рішення у справі №460/8387/24, оскільки у такий спосіб суб'єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права позивача на соціальний захист та належний рівень життя, яке гарантоване статтею 46 Конституції України та відновлене у судовому порядку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, здійснюючи обрахунок пенсії позивача по інвалідності з 26.01.2024 із застосуванням як розрахункової величини мінімальної пенсії за віком 2093 грн ГУ ПФУ в Рівненської області порушено положення статей 46 та 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України, статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку довести до відома суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №460/8387/24 в частині застосування при обрахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, з 26.01.2024 розрахункової величини - мінімальна пенсія за віком в розмірі 2093 грн, а не мінімальна пенсія за віком згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 26.01.2024 основного розміру пенсії по інвалідності згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком із застосуванням розрахункової величини - мінімальна пенсія за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 15 травня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко