Справа № 420/37093/24
15 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач-3), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 р. до 17.12.2020 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3259,70 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 17.12.2020 р., в загальному розмірі 109357,68 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 18.12.2020 р. до 04.01.2023 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3259,70 грн. щомісячно, починаючи 18.12.2020 р. до 04.01.2023 р., в загальному розмірі 80125,53 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 05.01.2023 р. до 03.09.2024 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3259,70 грн. щомісячно, починаючи 05.01.2023 р. до 03.09.2024 р., в загальному розмірі 65099,36 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалося не в повному обсязі, а саме: не нараховувалася індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. військовою частиною НОМЕР_1 , за період з 18.12.2020 р. по 04.01.2023 р. військовою частиною НОМЕР_2 , за період з 05.01.2023 р. по 03.09.2024 р. військовою частиною НОМЕР_3 . За вказаний період позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %. Проте відповідачами в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" не виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р., з 18.12.2020 р. по 04.01.2023 р., з 05.01.2023 р. по 03.09.2024 р. у фіксованій величині. При цьому виплата індексації-різниці повинна бути здійснена відповідачами із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку № 44.
Ухвалою від 03.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
06.12.2024 р. від відповідача-1, а 24.12.2024 р. від відповідача-3 надійшли аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, згідно яких просять відмовити в задоволенні позову. Вказують на те, що постановою КМУ від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції від 24.02.2018 р., яка набрала чинності з 01.03.2018 р.), змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок, а тому відповідно до п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. За приписами пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. З прийняттям Постанови № 1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078. Також, відповідно до вимог абзацу 9 пункту 5 Порядку № 1078 та Додатку 5 до Порядку № 1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2015 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. 01.03.2018 р. вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30.08. 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, у зв'язку з чим грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі і позивача, збільшилося в абсолютному розмірі. Нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідачів. Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. В свою чергу, позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2020 р. № 249 та наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 03.09.2024 р. № 255 було виключено зі списків особового складу частин та всіх видів забезпечення. Позивач із даними наказами погодився та не оскаржував їх.
24.12.2024 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до Порядку № 280 саме на військову частину НОМЕР_4 , де проходив військову службу позивач, покладена організація своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. В свою чергу, військова частина НОМЕР_2 , як розпорядник коштів вищого рівня, вже проводить відповідні нарахування на підставі розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які подає військова частина НОМЕР_4 . Тому нарахування суми грошового забезпечення належить до безпосередніх повноважень військової частини НОМЕР_4 як роботодавця. Оскільки військова частина НОМЕР_4 станом на 01.01.2020 р. перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , то саме на підставі документів, поданих військовою частиною НОМЕР_4 у військової частини НОМЕР_2 можуть виникнути обставини виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення. Зазначає, що згідно абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 особа має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Позивач у лютому-березні 2018 року не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , відповідно у військової частини НОМЕР_4 не виникло обов'язку щодо нарахування індексації-різниці. Також вказує на порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного ст.233 КЗпП України.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 01.01.2018 р. по 17.12.2020 р. у військовій частині НОМЕР_1 , у період з 18.12.2020 р. по 04.01.2023 р. у військовій частині НОМЕР_4 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , у період з 05.01.2023 р. по 03.09.2024 р. у військовій частині НОМЕР_3 .
Так, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2017 р. № 131 капітана ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.12.2020 р. № 249 майора ОСОБА_1 з 17.12.2020 р. виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.12.2020 р. № 289 майора ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 04.01.2023 р. № 4 підполковника ОСОБА_1 з 04.01.2023 р. виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 05.01.2023р. № 3 підполковника ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03.09.2024 р. № 255 підполковника ОСОБА_1 з 03.09.2024 р. виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2018-2020 роки, довідки від 16.09.2024 р. № 449/ФЕС про виплату основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2020 року по січень 2023 року, довідки від 04.12.2024 р. № 3336/ФЕС про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.01.2023 р. по 03.09.2024 р., позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %, зокрема: у грудні 2018 року - 71,08 грн., у лютому 2019 року - 71,08 грн., у березні 2019 року - 205,55 грн., у квітні 2019 року - 134,47 грн., у травні 2019 року - 134,47 грн., у червні 2019 року - 134,47 грн., у липні 2019 року - 206,72 грн., у серпні 2019 року - 206,72 грн., у вересні 2019 року - 206,72 грн., у жовтні 2019 року - 206,72 грн., у грудні 2019 року - 206,72 грн., у січні 2020 року - 216,51 грн., у лютому 2020 року - 216,51 грн., у березні 2020 року - 216,51 грн., у квітні 2020 року - 216,51 грн., у травні 2020 року - 216,51 грн., у червні 2020 року - 216,51 грн., у липні 2020 року - 216,51 грн., у серпні 2020 року - 226,29 грн., у вересні 2020 року - 226,29 грн., у жовтні 2020 року - 226,29 грн., у листопаді 2020 року - 226,29 грн., у грудні 2020 року - 226,29 грн., у грудні 2020 року - 105,59 грн., у січні 2021 року - 441,42 грн., у лютому 2021 року - 331,42 грн., у березні 2021 року - 331,42 грн., у квітні 2021 року - 331,42 грн., у травні 2021 року - 415,41 грн., у червні 2021 року - 415,41 грн., у липні 2021 року - 415,41 грн., у серпні 2021 року - 540,03 грн., у вересні 2021 року - 540,03 грн., у жовтні 2021 року - 540,03 грн., у листопаді 2021 року - 540,03 грн., у грудні 2021 року - 540,03 грн., у січні 2022 року - 563,19 грн., у лютому 2022 року - 563,19 грн., у березні 2022 року - 672,35 грн., у квітні 2022 року - 672,35 грн., у травні 2022 року - 913,01 грн., у червні 2022 року - 1017,21 грн., у липні 2022 року - 1066 грн., у серпні 2022 року - 1281,80 грн., у вересні 2022 року - 1281,80 грн., у жовтні 2022 року - 1281,80 грн., у листопаді 2022 року - 1424,80 грн., у грудні 2022 року - 1470,83 грн., у серпні 2024 року - 115,06 грн., у вересні 2024 року - 11,51 грн.
Позивач не оскаржує порядок розрахунку поточної індексації за період з 01.03.2018 р. по 03.09.2024 р. у вказаних сумах, проте вважає, що відповідачем в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 протиправно не нараховано та не виплачено за цей період індексацію-різницю, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно ст.18 Закону України від 05.10.2000 р. № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ст.19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до ст.1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р., що діє з 01.01.2016 р.) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.4 ст.4 Закону № 1282-ХІІ).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст.5 Закону № 1282-ХІІ).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з приписами пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 р. у справі № 120/6277/22 вказано на те, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 р. встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Водночас щодо "фіксованої" суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 р. № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 р. № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 р. у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Разом з тим, з 01.12.2015 р. в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 р. передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 р. передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд вважає, що повноваження відповідачів щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.
Беручи до уваги, що 01.03.2018 р. набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З системного тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачам належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 р. у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 р. у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 р. у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 р. у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
Таким чином, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 р. по 03.09.2024 р., розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Пунктом 2 Порядку № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за період з 2018 рік, розмір грошового забезпечення позивача становив:
- у лютому 2018 року - 11078,40 грн. (посадовий оклад 1075 грн.; оклад за військовим званням 120 грн.; надбавка за вислугу років 239 грн.; надбавка за особливі умови праці 717 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 3767,40 грн.; премія 5160 грн.);
- у березні 2018 року - 12282,20 грн. (посадовий оклад 5220 грн.; оклад за військовим званням 1270 грн.; надбавка за вислугу років 1947 грн.; надбавка за особливості проходження служби 843,70 грн.; премія 3001,50 грн.)
Тобто, збільшення грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склало 1203,80 грн. (12282,20 грн. - 11078,40 грн.).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку № 1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розраховується наступним шляхом: лютий 2008 року - 102,7 % (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 року - 103,8 % = 1,038; квітень 2008 року - 103,1 % - 1,031; травень 2008 року - 101,3 % = 1,013; вересень 2008 року - 101,3 % = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8 % (червень 2008) х 99,5 % (липень 2008) х 99,9 % (серпень 2008) х 101,1 % (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7 % = 1,017; листопад 2008 року - 101,5 % = 1,015; грудень 2008 року - 102,1 % = 1,021; січень 2009 року - 102,9 % = 1,029; лютий 2009 року - 101,5 % = 1,015; березень 2009 року - 101,4 % = 1,014; травень 2009 року - 101,4 % = 1,014 (розраховано за наростаючим підсумком 100,9 % (квітень 2009) х 100,5 % (травень 2009); червень 2009 року - 101,1 % = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4 % = 1,014 (розраховано за наростаючим підсумком - 99,9 % (липень 2009) х 99,8 % (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9 % (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101,1 % = 1,011; січень 2010 - 102,7 % = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9 % (грудень 2009) х 101,8 % (січень 2010); лютий 2010 року - 101,9 % = 1,019; вересень 2010 - 103,5 % = 1,035 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,9 % (березень 2010) х 99,7 % (квітень 2010) х 99,4 % (травень 2010) х 99,6 % (червень 2010) х 99,8 % (липень 2010) х 101,2 % (серпень 2010) х 102,9 % (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6 % = 1,016 (100,5 % (жовтень 2010) х 100,3 % (листопад 2010) х 100,8 % (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3 %= 1,033 (101,0 % (січень 2011) х 100,9 % (лютий 2011) х 101,4 % (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3 % = 1,013; червень 2011 року - 101,2 % = 1,012 (100,8 % (травень 2011) х 100,4 % (червень 2011); березень 2014 року - 101,98 % = 1,020 (98,7 % (липень 2011) х 99,6 % (серпень 2011) х 100,1 % (вересень 2011) х 100,0 % (жовтень 2011) х 100,1 % (листопад 2011) х 100,2 % (грудень 2011) х 100,2 % (січень 2012) х 100,2 % (лютий 2012) х 100,3 % (березень 2012) х 100,0 % (квітень 2012) х 99,7 % (травень 2012) х 99,7 % (червень 2012) х 99,8 % (липень 2012) х 99,7 % (серпень 2012) х 100,1 % (вересень 2012) х 100,0 % (жовтень 2012) х 99,9 % (листопад 2012) х 100,2 % (грудень 2012) х 100,2 % (січень 2013) х 99,9 % (лютий 2013) х 100,0 % (березень 2013) х 100,0 % (квітень 2013) х 100,1 % (травень 2013) х 100,0 % (червень 2013) х 99,9 % (липень 2013) х 99,3 % (серпень 2013) х 100,0 % (вересень 2013) х 100,4 % (жовтень 2013) х 100,2 % (листопад 2013) х 100,5 % (грудень 2013) х 100,2 % (січень 2014) х 100,6 % (лютий 2014) х 102,2 % (березень 2014); квітень 2014 року - 103,3 % = 1,033; травень 2014 року - 103,8 = 1,038; липень 2014 року - 101,4 % = 1,014 (101,0 % (червень 2014) х 100,4 % (липень 2014); вересень 2014 року - 103,72 %= 1,037 (100,8 % (серпень 2014) х 102,9 % (вересень 2014); жовтень 2014 року 102,4 % = 1,024; листопад 2014 року - 101,9 % = 1,019; грудень 2014 року - 103,0 % = 1,030; січень 2015 року - 103,1 % = 1,031; лютий 2015 року - 105,3 %= 1,053; березень 2015 року - 110,8 % = 1,108; квітень 2015 року - 1,14 % = 1,140; травень 2015 року - 102,2 % = 1,022; листопад 2015 року - 101,55 % = 1,016 (100,4 % (червень 2015) х 99,0 % (липень 2015) х 99,2 % (серпень 201.5) х 102,3 % (вересень 2015) х 98,7 % (жовтень 2015) х 102,0 % (листопад 2015); квітень 2016 - 105,79 % = 1,058 (100,7 % (грудень 2015) х 100,9 % (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0 % (березень 201,6) х 103,5 (квітень 2016); жовтень 2016 року - 104,0 % = 1,040 (100,1 % (травень 2016) х 99,8 % (червень 2016) х 99,9 % (липень 2016) х 99,7 % (серпень 2016) х 101,8 % (вересень 2016) х 102,8 % (жовтень 2016); січень 2017 року - 103,85 % = 1,038 (101,8 % (листопад 2016) х 100,9 % (грудень 2016) х 101,1 % (січень 2017); квітень 2017 року - 103,74 % = 1,037 (101,0 % (лютий 201.7) х 101,8 % (березень 2017) х 100,9 % (квітень 2017); липень 2017 року - 103,13 % = 1,031 (101,3 % (травень 2017) х 101,6 % (червень 2017) х 100,2 % (липень 2017) - 1,031; жовтень 2017 року - 103,12 % = 99,9 % (серпень 2017) х 102,0 % (вересень 2017) х 101,2 % (жовтень 2017); січень 2018 року - 103,44 % = 1,034 (100,9 % (листопад 2017) х 101,0 % (грудень 2017) х 101,5 % (січень 2018).
Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3 %.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3 % (наростаючий індекс споживчих цін) - 100 % = 253,3 %.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Отже, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1762 грн. х 253,30 % : 100 = 4463,15 грн.
Оскільки у березні 2018 року сума, на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням сталих складових порівняно з лютим 2018 року є меншою, ніж 4463,15 грн., суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. та з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. у сумі 3259,35 грн. (4463,15 грн. - 1203,80 грн.) щомісячно.
Визначаючи саме такий період (з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. та з 01.01.2024 р. по 22.03.2024 р.) суд виходить з того, що пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", проте в подальшому ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Тобто, в період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. відповідач-2 (військова частина НОМЕР_2 ) та відповідач-3 (військова частина НОМЕР_3 ) не повинні були нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення.
Враховуючи, що під час розгляду справи підтвердилось безпідставне незастосування відповідачами норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати позивачу належних сум індексації грошового забезпечення, зокрема, військової частини НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. включно, військової частини НОМЕР_2 за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. включно, військової частини НОМЕР_3 за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Провівши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що розмір невиплаченої позивачу індексації за спірний період становить:
- щодо військової частини НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. - 109345,93 грн.: 107558,55 грн. (3259,35 грн. х 33 місяців (з березня 2018 року по листопад 2020 року включно) + 1787,38 грн. (17 днів грудня 2020 року (3259,35 грн. / 31 днів х 17 днів));
- щодо військової частини НОМЕР_2 за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. - 79696,36 грн.: 1471,96 грн. (14 днів грудня 2020 року (3259,35 грн. / 31 днів х 14 днів) + 78232,80 грн. (3259,35 грн. х 24 місяці (з січня 2021 року по грудень 2022 року включно));
- щодо військової частини НОМЕР_3 за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. - 26400,73 грн.: 26074,80 грн. (3259,35 грн. х 8 місяців (з січня 2024 року по серпень 2024 року включно)) + 325,93 грн. (3 дні вересня 2024 року (3259,35 грн. / 30 днів х 3 дні)).
Сформовані судом висновки та здійснені розрахунки підтверджують наявність підстав для стягнення на користь позивача щомісячної фіксованої індексації з військової частини НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. в загальній сумі 109345,93 грн., з військової частини НОМЕР_2 за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. в загальній сумі 79696,36 грн., з військової частини НОМЕР_3 за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. в загальній сумі 26400,73 грн.
Саме в такий спосіб, на думку суду, слід захистити права позивача, передусім враховуючи те, що спірна сума щомісячної фіксованої індексації позивачу не нараховувалася.
При цьому, належним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з відповідачів зазначених сум щомісячної фіксованої індексації, оскільки саме такий спосіб захисту визначено Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 р. у справі № 160/4155/22, висновки у якій в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягають застосування до спірних правовідносин.
У зв'язку з цим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач невірно визначив розмір різниці-індексації, яка підлягає нарахуванню та виплаті відповідачами у спірному періоді, та спосіб захисту порушених прав.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача є:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексації-різниці грошового забезпечення 3259,35 грн. в місяць у загальній сумі 109345,93 грн. за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати позивачу за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 та стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь позивача індексації-різниці грошового забезпечення 3259,35 грн. в місяць у загальній сумі 79696,36 грн. за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 та стягнення з військової частини НОМЕР_3 на користь позивача індексації-різниці грошового забезпечення 3259,35 грн. в місяць у загальній сумі 26400,73 грн. за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
. Доводи відповідача-2 стосовно того, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , а тому військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем у справі, суд вважає безпідставними, оскільки рішенням Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 р. № 3914 військова частина НОМЕР_4 була виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 з 01.01.2020 р. Оскільки військова частина НОМЕР_4 з 01.01.2020 р. зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 , то військова частина НОМЕР_2 є належним відповідачем у справі.
Твердження відповідача-2 про те, що у військової частини НОМЕР_2 не може виникнути обов'язку щодо виплати позивачу індексації-різниці, оскільки нарахування грошового забезпечення здійснюється військовою частиною НОМЕР_4 і на підставі оформлених військовою частиною НОМЕР_4 розрахунково-платіжних відомостей військовою частиною НОМЕР_2 здійснюється виплата, суд не бере до уваги, так як судом, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 р. у справі № 160/4155/22, визначено спосіб захисту порушених прав ОСОБА_1 не шляхом зобов'язання відповідача-2 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації-різниці за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р, а шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_2 індексації-різниці у розмірі 79696,73 грн. Такий спосіб виконання судового рішення не потребує оформлення військовою частиною НОМЕР_4 розрахунково-платіжних відомостей, а передбачає пряму виплату військовою частиною НОМЕР_2 стягнутих за рішенням суду сум.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію-різницю за вказані періоди із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
У пункті 164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Згідно пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (далі - Порядок № 44), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави для висновку про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як уже зазначалось судом вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, виплата індексації-різниці за спірний період позивачу має бути проведена відповідачами із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Правовий висновок з цього питання, викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 р. у справі № 380/813/22, від 04.04.2024 р. у справі № 160/4155/22.
Стосовно доводів відповідача-2 про порушення строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справі № 380/29686/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі № 990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб'єкта приватного права.
Положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 , серед іншого, є протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації-різниці за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 04.01.2023 р. № 4 позивача виключно зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 04.01.2023 р.
Повідомлення від військової частини НОМЕР_2 про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при виключенні зі списків особового складу частини, отримано позивачем 16.09.2024 р., що підтверджується довідкою про суми нараховані та виплачені при виключенні зі списків військової частини НОМЕР_6 від 16.09.2024 р. № 448/ФЕС.
З даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 01.12.2024 р., тобто в межах тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп. в місяць у загальній сумі 109345 (сто дев'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 93 коп. за період з 01.03.2018 р. по 17.12.2020 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.
Визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Стягнути з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп. в місяць у загальній сумі 79696 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 36 коп. за період з 18.12.2020 р. по 31.12.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.
Визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Стягнути з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп. в місяць у загальній сумі 26400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. 73 коп. за період з 01.01.2024 р. по 03.09.2024 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко