Справа № 420/33770/24
16 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою суду від 28.10.2024 року по справі №420/32743/24 позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» - роз'єднано, виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» в частині, в якій позивач просить суд:
- визнання протиправною бездіяльність Державної установи "Дар'ївська виправна колонія (№10)" щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за періоди з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно та з 10.02.2018 року по 28.02.2018 року включно.
- зобов'язання Державної установи "Дар'ївська виправна колонія (№10)" нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно та з 10.02.2018 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у загальній сумі 25241 гривня 60 копійок.
Ухвалою суду від 05.11.2024 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 05.11.2024 р. провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року поновлено провадження у справі.
15.11.2024 року до суду від представника відповідача Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» надійшов відзив у якому він позов не визнає з підстав втрати документів під час окупації рф установи та виплати усіх належних сум позивачу в період проходження служби.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частково задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Згідно витягу послужного списку ОСОБА_1 Наказом УДПтС України в Херсонській області від 27.07.2012 року №40о/с лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області (№10).
31.08.2016 року звільнений з посади у зв'язку із зарахуванням на навчання до Академії Державної пенітенціарної служби на денну форму навчання.
Наказом ректора Академії державної пенітенціарної служби №299 від 09.08.2016р. ОСОБА_1 зараховано з 01.09.2016 року слухачем п'ятого курсу денної форми навчання.
Наказом ректора Академії державної пенітенціарної служби №29 о/с від 08.02.2018р. капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 виключено з 09.02.2018року зі списків особового складу академії та знято з речового та грошового забезпечення та видано диплом.
Наказом ДУ Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області (№10) №5/ос від 12.02.2018 року призначений на посаду оперуповноважений оперативного відділу на якій перебував до 24.04.2020року.
Під час навчання у Академії державної пенітенціарної служби №299 посадовий оклад позивача згідно довідки про нараховане грошове забезпечення №5/1835 від 07.10.2024 року становив у період з 01.09.2016року по 31.12.2016 року -700грн.
Наказом ректора Академії ДПС №39 о/с від 13.03.2017 року на підставі постанови КМУ №1294 від 07.11.2007року із змінами та наказу Міністерства юстиції України №372/5 від 14.02.2017р. ст.лейтенанту ОСОБА_1 з 01.01.2017року встановлений посадовий оклад у розмірі 1250грн (копія знаходиться в матеріалах справи).
Таким чином у січні 2017 року розмір посадового окладу позивача був збільшений на 550грн.
З вищенаведеного суд встановлено, що у період з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року та з 12.02.2018 по 24.04.2020року позивач перебував на грошовому забезпеченні у відповідача.
18.09.2024 року позивачем направлено заяву до відповідача з проханням надати інформацію про виплачену індексацію грошового забезпечення у період проходження військової служби.
Відповідач надав відповідь від 30.09.2024 року №26/7-73-24/26-76 у якій повідомив про втрату документації через окупацію установи військовими рф.
Позивач вважає, що йому не виплачено індексацію грошового забезпечення у належному розмірі, а саме за період з 01.12.2015 року по 31.08.2016та з 10.02.2018 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, та сума заборгованості за даний період складає 25241,60грн.
Ухвалою суду від 05.11.2024 року витребувалось у відповідача довідку із зазначенням відомостей щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно та з 10.02.2018 року по 28.02.2018 року включно (із зазначенням помісячно виплаченої або не виплаченої індексації), та який базовий місяць для індексації враховувався, а також у разі не здійснення виплати індексації - вказати причини такої невиплати.
- картку особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно та з 10.02.2018 року по 28.02.2018 року включно.
Та на ухвалу суду не надано докази виплати індексації грошового забезпечення у спірний період у розмірі, який просить позивач та відповідач не погоджується із правом позивача на отримання індексації грошового забезпечення у спірний період у розмірі, який просить позивач.
Таким чином, судом це розцінюється, що відповідачем не було виплачено позивачу індексації грошового забезпечення у спірний період у розмірі, який просить позивач.
Джерела права та висновки суду.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV).
Як передбачено частиною 5 статті 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до вимог пункту 4 частини 10 статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з частинами 1, 2, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Як передбачено ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон 1282-ХІІ).
Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст. 3 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 4 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. ч. 2, 6 ст. 5 Закону 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст. 6 Закону 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз.5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону 1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції до 01.01.2016) та в розмірі 103 відсотка (в редакції після 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.
Так, з 01.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».
З аналізу вищевказаних норм слідує, що до 01.12.2015 базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:
1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, або
2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Тобто, з урахуванням наведених вище норм, вбачається, що фактично місяць, в якому відбулося підвищення є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Здійснивши порівняльний аналіз вказаних положень слід зазначити, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), відповідно до якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Схема посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби затверджена Додатком 22 до Постанови № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій осіб, зокрема і посадового окладу позивача.
Надалі, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1036, яка набрала чинності з 01.01.2017, до постанови № 1294 внесено чергові зміни, зокрема, в частині визначення посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань.
Відтак, з 01.01.2017 посадовий оклад позивача змінився, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.
Таким чином, за період з 01.1.2016 по 31.12.2016 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, а з 01.01.2017 - січень 2017 року.
Відповідно до матеріалів справи, з 01 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року відповідач не виплачував індексацію грошового забезпечення позивачу з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, тобто відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому суд доходить висновку що в цій частині позовні вимоги позивача щодо невиплати індексації за цей період на загальну суму 22351,75грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо суми індексації за 19 днів лютого 2018р., яку розрахував позивач -2889,87грн., то суд зазначає наступне.
На дату підвищення посадових окладів у січні 2017 року розмір посадового окладу позивача було підвищено з 700грн. до 1250грн., та на той час він проходив службу в Академії Державної пенітенціарної служби.
Та після зарахування до списків особового складу та призначення на посаду до відповідача 12.02.2028 року посадовий оклад по цій посаді оперуповноважений оперативного відділу вже був збільшений у січні 2017 року, тому розрахунок індексації з 2008 року для цієї посади яку він не займав в 2017 році є неправомірним.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації по посаді оперуповноважений оперативного відділу здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року.
У свою чергу, за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %. Цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. У подальшому за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %. Цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 х 1,018 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Цей індекс опубліковано у травні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року).
Відтак, у квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 103,74 %, а тому по цій посаді виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року.
Проте станом на лютий 2018 року індексація наростаючим підсумком з січня 2017 року склала 10,5 на суму 179,72грн.
Як раніше встановлено судом позивач проходив службу у відповідача з 12.02.2018 року, а не з 09.02.2018року, як помилково вказує позивач та це підтверджується крім записів його послужного списку, так й формою ОК-5 тобто у лютому 2018 року -17 днів.
Відтак відповідач повинен був у лютому 2018 року сплатити позивачу суму індексації -109,11грн.: 179,72грн.:28 днів х17днів=109.11грн.
Таким чином відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу у спірному періоді : 22351,75грн. + 109.11грн (2018 році)=22460,86грн.
При цьому що суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі № 320/5970/17 від 11 серпня 2020 року в який він вказав, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.09.2016 року до 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.09.2016 року до 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно та з 12.02.2018 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Державну установу «Дар'ївська виправна колонія (№10)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.08.2016 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та з 12.02.2018 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2017 року включно у загальній сумі 22460,86грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна установа «Дар'ївська виправна колонія (№10)» (Херсонська обл. Білозерський р-н., с.Дар'ївка вул.Соборна 193) код ЄДРПОУ 08038284.
Суддя Іванов Е.А.