Справа № 824/335/19-а
16 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.
за участі: секретаря Ростомової А.П. представників: позивача Миронова С.І., відповідача Смирнової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одесі в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування майнової шкоди, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач/НКРЕКП) по збільшенню позивачу тарифу на послуги з розподілу природного газу протиправною та стягнути з Державного бюджету України через ДКСУ на користь позивача заподіяну відповідачем майнову шкоду в сумі 876300760грн. інфляційні витрати в сумі 150 805 680,57грн. та 3% річних в сумі 18 565 670грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.08.2019 адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 справу прийнято до провадження, призначено розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено по справі підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 зупинено провадження у справі та надати сторонам час для примирення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 продовжено сторонам строк для примирення.
Згідно абз.4 п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX (далі - Закон №2825) зазначено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Так, на виконання вищенаведеного пункту Закону №2825 Окружний адміністративний суд міста Києва скерував матеріали справи №824/335/19-а за належністю.
10.02.2025 року матеріали справи №824/335/19-а надійшли до Одеського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Іванову Е.А.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №824/335/19-а та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд даної справи спочатку. Призначено підготовче засідання по справі на “12» березня 2025 року на 11 год. 00 хв.
Ухвалою судду від 19.03.2025 року задоволено заяву представника відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду с занесенням до протоколу замінено позивача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" його правонаступником Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз».
Ухвалою суду від 28.04.2025 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" по справі за позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині вимог - визнати протиправною бездіяльності відповідача по збільшенню позивачу тарифу на послуги з розподілу природного газу протиправною, що стосується періоду 2014-2017 роки залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача заподіяну майнову шкоду в сумі 344254897грн., та відповідні суми інфляційних втрат -102648744грн. та 3% річних -7483790грн. залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 29.04.2025 року виправлено арифметичну помилку та описку в резолютивній частині ухвали суду від 28.04.2025 року та замість тесту «відповідні суми інфляційних втрат 3% річних 84509012грн.» вважати вірним текст- «відповідні суми інфляційних втрат -102648744грн та 3% річних -7483790грн».
Ухвалою суду від 07.05.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
Позовна заява (з урахуванням заяви пор збільшенння позовних вимог) мотивована тим, що позивач у період 2018р. по 3-й квартал 2019 року постачало природний газ побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений постановою Кабінетом Міністрів України №2314 від 15.12.2016р., що призвело до дефіциту коштів для розрахунків за природний газ для потреб ВТВ та НВтр і власні потреби ( вартість газу на технологічні та власні потреби) та він звертався із заявами для збільшення тарифів, однак відповідачем не вчинялись необхідних дій щодо збільшення позивачу тарифів в т.ч. вартості газу на технологічні та власні потреби та такі дії завдали збитків, так як ціна реалізації природного газу для побутових споживачів була нижче вартості природного газу, придбаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів, що підтверджується звітністю про діяльність постачальника природного газу, яка надавалась протягом 2018-2019рр. у встановленому порядку до НКРЕКП, з якої вбачається, що розрахунки з побутовими споживачами здійснювались за ціною, що не перевищувала такий граничний рівень. Позивач був змушений придбавати природний газ для потреб ВТВ неврахованого в тарифі на розподіл, вказане спричинило суттєве фінансове навантаження на позивача, та як наслідок -створення кредиторської заборгованості перед власником газу ПАТ «НАК Нафтогаз України». Витрати, що були понесені позивачем на придбання обсягу ВТВ неврахованого в тарифі на розподіл в подальшому не були компенсовані державою, та додаткові витрати повинні бути компенсовані за рахунок вказаних органів державної влади.
Та згідно наданого розрахунку недоотриманої тарифної виручки для оплати вартості газу використаного на виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати, а також власні потреби в 2018 році склала- 192 313 150грн., інфляційні втрати з 2018 склали 37443370,31грн., 3% річних -5769390грн., недоотриманої тарифної виручки за 9-ть місяців 2019 року - 236 036 390грн., інфляційні втрати 10 713 536,63грн., та 3% річних-7 081 090грн..
Представником відповідача до суду були подані відзиви на позовну заяву у якому він позов не визнає з підстав того, що рішення Регулятора ґрунтуються на збалансованості інтересів усіх учасників ринку природного газу. Положеннями Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 №236 (із змінами) (в редакції, що діяла на час встановлення тарифів АТ «Оператор ГТС «ЧЕРНІВЦІГАЗ», (далі - Методика) передбачено, що при розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності, зокрема, фінансування компенсації витрат, яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень у частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі - фінансування компенсації витрат). Натомість, у період 2014 - 2018 року Позивачем подавались заяви про встановлення тарифів, а кожна нова заява про встановлення тарифу, що подавалась Позивачем до НКРЕКП, містила нові розрахунки статей витрат тарифу.
Зазначене обґрунтовується тим, що разом із заявою Ліцензіат надає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат Позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої (відмінної) інформації.
НКРЕКП вважає, що з кожною наступною заявою про перегляд тарифу з іншими показниками втрачає актуальність попередньо подана заява.
Водночас, у позовній заяві, розрахована АТ «Чернівцігаз» сума компенсацій витрат становить 572 589 900,00 грн, що включає: компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2014 рік в розмірі 45 656,180 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2015 рік в розмірі 75910,940 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2016 рік в розмірі 34826,240 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2017 рік в розмірі 81039,700 тис. грн, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2018 рік в розмірі 166902,330 тис. грн, податок на прибуток в розмірі 72786,9 тис. грн, податок на додану вартість в розмірі 95431,7 тис. грн.
При цьому, компенсація витрат недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням фактичних обсягів наданих послуг порівняно з планованими враховує компенсацію всіх складових тарифної виручки до планових показників. Разом з цим різниця між тарифною виручкою, скоригованою на фактичні обсяги наданих послуг, та витратами повторно враховує компенсацію складових тарифної виручки.
Таким чином застосований АТ «Оператор ГТС «ЧЕРНІВЦІГАЗ» підхід дублює суми компенсацій витрат тим самим завищуючи загальну суму компенсації зазначену в позові.
Відповідно до вищезазначених положень Методики при встановленні тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» враховано необхідність фінансування компенсацій витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2018 - 2019 роках природного газу, необхідного для забезпечення нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та власних потреб (далі - ВТВ). Розрахунки здійснено виходячи з даних про обсяги використання природного газу на ВТВ ліцензіатом у відповідних роках та оптової ціни природного газу на нерегульованому сегменті оптового ринку природного газу України за результатами моніторингу за відповідні періоди.
Крім того при розрахунку компенсація витрат враховано, положення Постанов НКРЕКП від 12.10.2017 № 1244 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та від 20.03.2020 № 707 «Про накладення штрафу на АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
З метою недопущення різкого зростання тарифу на послуги розподілу природного газу на території діяльності ліцензіата та забезпечення покриття усіх обґрунтованих витрат Оператора ГРМ, до структури тарифу на послуги розподілу природного газу включено відповідні компенсації, враховуючи їх частинами протягом декількох періодів, зокрема на 2021 рік передбачено компенсації витрат за попередні періоди.
Згідно з поданою Позивачем форми звітності (№ 8в-НКРЕКП-газ моніторинг (місячна) в 2018 році, АТ «Чернівцігаз» не закуповувало природний газ для ВТВ у повному обсязі, вводячи газотранспортну систему в небаланс.
Таким чином Оператор ГРМ має сплатити вартість врегулювання добових небалансів відповідно до договору транспортування природного газу, сплативши при цьому ціну вищу, ніж ринкова. В 2018 обсяг ВТВ та власних потреб , тис. м3 -26 728,0
Обсяг небалансу системи , тис. м3 (згідно форм звітності)- 26 402,64
Вартість врегулювання добових небалансів (згідно форм звітності), тис. грн - 349 063,77
Так, оплата вартості врегулювання добових небалансів становила в середньому за 2018 рік 13 220,8 грн/тис. м3, в той час як оптова ціна на нерегульованому сегменті ринку природного газу за результатами моніторингу за 2018 рік становила 8355,25 грн/тис. м3.
Зазначена інформація свідчить про те, що підприємство мало можливість здійснити закупівлю природного газу для ВТВ та власних потреб за нижчою ціною та на більш вигідних умовах.
НКРЕКП встановлює ліцензіатам тариф без податку на додану вартість, про що також свідчить і наявні в матеріалах справи копії постанов НКРЕКП. Таким чином, включення до структури тарифу суми податку на додану вартість, не враховує методологію визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу та завищує суми компенсації.
Зазначає, що бездіяльність НКРЕКП спростовуються виходячи з наступного, 18.01.2019р набрала чинності постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №389 якою затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (далі - Тимчасова методика). НКРЕКП листом вих. №712/16/7-19 повідомила Операторів ГРМ, що їм необхідно подати заяву про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866.
Так ПАТ «Чернівцігаз», із врахуванням вимог зазначеного листа, подано до НКРЕКП заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи листом від 26.02.2019 №58008.2-Сл-798-0219 у зв'язку з наявністю питань, що потребували додаткового обґрунтування, НКРЕКП листом від 07.03.2019 № 2566/16/7-19 надіслало до ПАТ «Чернівцігаз» запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів (копія додається), яку було проведено 15.03.2019 на якій обговорено зауваження до поданих документів.
Листом НКРЕКП від 29.03.2019 № 3528/16/7-19 ПАТ «Чернівцігаз» проінформовано про призупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу ПАТ «Чернівцігаз» відповідно до абзацу п'ятого пункту 8.12 Тимчасової методики.
В подальшому АТ «Чернівцігаз» супровідним листом від 16.08.2019 №58008.2-Сл-2632-0819 подано до НКРЕКП заяву про встановлення (перегляд) тарифу з додатками.
Починаючи з 2019 року Регулятор щороку приймав Постанови в яких до структури тарифу на послуги розподілу природнього газу включено компенсації витрат за попередні періоди, вказане підтверджується наступним.
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3049 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 49 901,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2018 роки, витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2018 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2785 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2019 роки, витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2019 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2776, враховано суму коригування планованої річної тарифної виручки у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена з урахуванням, зокрема, необхідності фінансування компенсацій недоотриманої тарифної виручки, витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі природного газу для забезпечення нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу, коригування річної планованої тарифної виручки за результатами проведення планових та позапланових перевірок дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, відповідно до постанов НКРЕКП про накладання штрафу за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.
Зазначає, що постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3049 (зі змінами), від 30.12.2020 № 2785 (зі змінами) та від 22.12.2021 № 2776 у встановленому законом порядку не оскаржувались, що свідчить про погодження Позивача із розміром встановленого тарифу.
Зазначає, що Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1473 «Про включення АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу» АТ «Чернівцігаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, у зв'язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.
Крім того, постановою НКРЕКП 12.03.2024 № 516 «Про затвердження АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Чернівцігаз» затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно - 908 207,50 тис. грн (без ПДВ); з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року - 470 251,97 тис. грнта з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно - 472 741,73 тис. грн, на загальну суму 1 851 201,20 тис. грн (без ПДВ).
Враховуючи викладене зазначене питання врегульовано в повному обсязі та не потребує подальшого врегулювання.
Слід зазначити, що бездіяльність (відсутність діяльності, пасивність) з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб має місце у тому випадку, коли вони зобов'язані були прийняти рішення або вчинити дію протягом визначеного законодавством строку, але цього не зробили, і це призвело до порушення прав і свобод фізичних та/чи юридичних осіб.
З урахуванням зазначеного вище, твердження Позивача про бездіяльність НКРЕКП з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Оператор ГТС «ЧЕРНІВЦІГАЗ» у бік економічного обґрунтованого не відповідають дійсним обставинам справи. Як вбачається із положень діючого законодавства «збільшення тарифу на послуги з розподілу природного газу» не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України.
Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 №236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу.
З урахуванням викладеного, відсутні підстав для задоволення вимог позивача про стягнення заявлених вимог, у вигляді майнової шкоди та інфляційних витрат.
Від представника позивача до суду 03.06.2019 року надійшла відповідь на відзив.
Від представника відповідача до суду 18.06.2019р. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Від представника позивача до суду 08.08.2019 року надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Від представника відповідача до суду 28.01.2020 року надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог у яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника відповідача до суду 28.03.2025 року надійшли додаткові пояснення у справі.
Від представника позивача до суду 07.04.2025 року надійшли пояснення по справі.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2314 від 15.12.2016р. «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.03.2016р. №455» унесені таки зміни : в абзаці другому п.1 цифри « 728,30» замінити цифрами « 723,70грн.», та вказана постанова набрала чинності з 01.01.2017 року, але не раніше дня наступного за днем її опублікування в газеті «Урядовий кур'єр»( опубліковано 17.01.2019р., через що відбулись зміни у тарифі на послуги розподілу природного газу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» на 2017рік.
У додатку до постанови НКРЕКП №2314 від 15.12.2016р. містилась Структура тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Чернівцігаз» у яких в п.2.1.1.1 показників річної планованої тарифної виручки значилась: вартість газу на технологічні потреби та власні потреби -106 487 500грн.
Також були у цьому додатку визначені інші показники (елементи витрат) річної планованої тарифної виручки позивача.
Листом від 13.03.2018р. Chr05.2-ЛВ-776-0318 позивач звернувся до відповідача з проханням переглянути встановлений для товариства тариф на послуги розподілу газу згідно постанови №2314 від 15.12.2016р до якої додав документи на 418арк.(т.1 а.с.49).
Листом від 11.04.2018 року вих.№3580/16-7-18 відповідач надав відповідь та повідомив, що на даний час відсутній кворум в НКРЕКП, що унеможливлює прийняття будь яких рішень Регулятором (т.2 а.с. 178).
Листом від 27.04.2028 року вих.№ Chr05.2-Сл-1219-0418 позивач звернувся до відповідача з проханням переглянути встановлений для товариства тариф на послуги розподілу газу згідно постанови №2314 від 15.12.2016р. до якої додав документи на 205арк.(т.1 а.с.46).
Листом від 17.05.2018р. вих №4588/16/7-18 відповідач надав відповідь у якій зазначив, що на даний час відсутній кворум в НКРЕКП, що унеможливлює прийняття будь яких рішень Регулятором та розгляд заяви призупинено до моменту відновлення кворуму (т.2 а.с. 180).
Листом від 13.08.2018 року ПАТ «Чернівцігаз» вих.№Chr08-Сл-2604-0818 звернулось до відповідача щодо збільшення тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік.
Відповідач листом від 17.09.2018 року вих №8365/16/7-18 відповів позивачу, що НКРЕКП прийнято постанову №389 від 14.06.2028 року «Про затвердження Тимчасової методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу» та вона набирає чинності з дня наступного за днем її опублікуванню в офіційному друкованому виданні та діє до 31.12.2019року та питання перегляду тарифів буде розглянуто після набрання чинності цієї Тимчасової методики (т.1 а.с.40).
Позивач 11.01.2019 року листом вих №58008.2-Сл-0119 (надійшов до НКЕКП 14.01.19р. вх.№Т-31/19) звернувся до відповідача щодо збільшення тарифу на послуги розподілу природного газу на 2019 рік(т.2 а.с.48).
Та листом вих.№512/16/7-19 від 16.01.2019р. відповідачем надана відповідь у якій повідомлено, про призупинення розгляду заяви про перегляд тарифу ПАТ «Чернівцігаз» та пакету документів, оскільки у поданих документах не надано розрахунків тарифу на послуги розподілу природного газу окремо для побутових та не побутових споживачів та надано прогнозовані розрахунки нормативних витрат та втрат природного газу, що на 60% більш ніж фактичні обсяги нормованих витрат та втрат природного газу за попередній період(т.2 а.с.51).
22.01.2019 року листом вих №712/16/7-19 НКРЕКП повідомило газорозподільні підприємства в т.ч. і ПАТ «Чернівцігаз», що в газеті «Урядовий кур'єр» від 17.01.2019 року №10 опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка набрала чинності 18.01.2019 року і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП затвердженого постановою НКРЕ від 30.06.2017р. №866.(т.1 а.с.39).
28.02.2019 року позивач подав до відповідача заяву від 26.02.2019р. вих.№58008.2-Сл-798-0219 про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи з урахуванням листа НКРЕКП від 22.01.2019 року №712/16/7-19 в зв'язку із чим був запрошений на робочу зустріч для обговорення поданих документів. 15.03.2019 року було проведено робочу нараду з представниками ПАТ «Чернівцігаз» та надано зауваження до поданих документів.
21.03.2019 року позивачем вих №58008.2-Сл-1052-0319 надано письмові пояснення з питань визначених у протоколі робочої наради. (т.2 а.с.55).
При цьому у позивача потребували додаткових обґрунтувань щодо включення до структури тарифу кожної складової інших планованих операційних витрат.
Листом НКРЕКП від 29.03.2019 року вих №3528/17-7-19 позивача проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до п.8.12 тимчасової методики(т.2 а.с.56).
Надалі НКРЕКП листом вих №4017/17-19 від 10.04.2019 року запросило уповноважених представників позивача прибути 18.04.2019р. до відповідача на робочу зустріч для розгляду питання щодо включення відповідних витрат до інших планованих операційних витрат(т.2 а.с.57,58).
23.04.2019 року в НКРЕКП за участі представників позивача було проведено робочу нараду щодо розгляду Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Чернівцігаз» на 2019-2028 року, за результатами якої були надані зауваження та рекомендації представникам позивача.
18.04.2019 року з представниками позивача було проведено відповідачем робочу нараду.
Листом від 03.05.2019 року вих. №4934/16/7-19 відповідач повідомив позивача, що наразі проводиться аналіз інформації наданої ПАТ «Чернівцігаз» на робочій нараді 18.04.2019р. (т.2 а.с.182) та станом на сьогодні в НКРЕКП відсутній План розвитку газорозподільної системи ПАТ на 2019-2028 роки доопрацьований за результатами наданих на робочій нараді зауважень та рекомендацій. Та повідомлено, що розгляд заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ на 2019-2028 роки зупиняється(т.2 а.с.184).
24.12.2019 року постановою НКРЕКП №3049 встановлений тариф на послуги розподілу природного газу для позивача на 2020 рік. Та визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 28.03.2017р. №384 «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Чернівцігаз»
Позивач не погодився з бездіяльність відповідача з перегляду тарифу в частині включення до тарифів компенсації фактично понесених витрат на 2018 та 9ть місяців 2019 років та звернувся до суду з позовом
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3049 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ»» (із змінами) (Додаток №2) враховано суму компенсації витрат за попередні періоди 2015-2018рр. у розмірі 49 901 900грн.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2020р. №2785 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ»» (із змінами) (Додаток №1) враховано суму компенсації витрат за попередні періоди 2015-2019рр.у розмірі 4 667 900 грн.
Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 року №1473 АТ «Чернівцігаз» включено до Рєестру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639 від 14.07.2021 року.
Пунктом 1 Постанови НКРЕКП від 12.03.2024 року №516 «Про затвердження АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» затверджений АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» (код ЄДРПОУ 03336166) обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період до 31 грудня 2019 року включно у сумі 908 207,50 тис. грн (без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.02.2024 № 374 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» зупинено позивачу дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 856, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію, та зобов'язати до 31 грудня 2024 року передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» за 2023 ? 2024 роки.
Джерела права та висновки суду.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП по збільшенню тарифу на послуги з розподілу природного газу для позивача протиправною суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що подаючи заяви від 08.08.2019 та від 26.12.2019р. про збільшення позовних вимог, позивачем не конкретизовано період спірних правовідносин, у кому він вважає відповідачем допущено спірну бездіяльність, відтак суд враховує підстави позову, зазначені позивачем у заявах по суті спору, а саме до 01.07.2019 року, тоді як майнові вимоги стосуються періоду 2018рік по 9ть місяців 2019 року.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про ціни та ціноутворення», Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Законом України «Про ринок природного газу».
Закон України «Про ціни та ціноутворення» визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно з Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (стаття 2 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення: 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності; 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; 3) розширення сфери застосування вільних цін; 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості; 5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін; 6) необхідних економічних гарантій для виробників; 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.
Державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках реалізується відповідно до законодавства про природні монополії та інших законів України (стаття 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Також нормативне регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення і застосування цін органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, регулюється Законом України «Про природні монополії», який визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні.
Відповідно до статті 5 Закон України «Про природні монополії» цей закон регулює діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподіл природного і нафтового газу трубопроводами.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про природні монополії» предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є, зокрема ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Частиною першою статті 9 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється на основі таких принципів: гласності та відкритості процедур регулювання; адресності регулювання, його спрямованості на конкретний суб'єкт природної монополії; самоокупності суб'єктів природних монополій; стимулювання підвищення якості товарів і задоволення попиту на них; забезпечення захисту прав споживачів; підвищення ефективності функціонування суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії шляхом застосування стимулюючого регулювання.
Законом України «Про ринок природного газу» виокремлюються правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів і безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Статтею 2 Закону України «Про ринок природного газу» наголошено на правовій основі ринку природного газу, згідно якої на виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС; Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005; Директиви 2004/67/ЄС про здійснення заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу. Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергозбереження», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України. Суб'єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті. Рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають відповідати принципам пропорційності, прозорості та недискримінації.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги з розподілу природного газу), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб'єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав (абзац перший частини шостої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу»).
Органом, уповноваженим на формування цінової політики - встановлення тарифу на розподіл природного газу - є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, правовий статус якої визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, в тому числі, 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Приписами пункту 13 частини першої, абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Порядок та процедура встановлення тарифів в спірному періоду регламентувались Порядком формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженим постановою НКРЕ від 28 липня 2011 року №1384 (далі - Порядок №1384) (діяв до 24.10.2018р.), Тимчасовою методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №389 (далі - Тимчасова методика №389)(набрала чинності 18.01.2019 року); Методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року №236 (далі - Методика №236), а також Процедурою встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженою постановою НКРЕ від 3 квітня 2013 року №369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року №685/23217 (далі - Процедура №369).
Зокрема, вимога щодо встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку міститься - в пункті 2.1 Порядку №1384; в Процедурі №369.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2016 № 236 затверджена Методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2016 р. за № 1434/29564, згідно якої розрахунок тарифу та документи і матеріали надаються суб'єктами господарювання з розподілу природного газу для розгляду до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за № 685/23217.
Згідно п.1.4 Розділу І Процедури №369 тариф - грошове відображення вартості надання послуги за її кількісну одиницю; перегляд тарифу - зміна рівня тарифу та/або його структури шляхом встановлення; структура тарифу (планованої тарифної виручки) - перелік елементів витрат суб'єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, та витрат із прибутку; планований період - період тривалістю календарний рік, на який здійснюється розрахунок тарифу.
Згідно п..1.8. Розділу І Процедури №369 рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань.
Згідно п. 2.1. Процедури №369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури,
Згідно п. 3.4.Розділу ІІІ Процедури №369 НКРЕ може відмовити суб'єкту господарювання у встановленні або перегляді тарифу або знизити його рівень у разі: встановлення факту нецільового використання коштів, передбачених структурою встановленого тарифу, або фінансової неспроможності та економічної недоцільності здійснення відповідного виду ліцензованої діяльності суб'єктом господарювання, який має намір його провадити;
надання до НКРЕ недостовірної інформації або необґрунтованості складових витрат, визначених розділом ІІ цієї Процедури.
Та як встановлено судом тариф позивачу на 2018 та 2019 роки був встановлений відповідачем постановою №2314 від 15.12.2016р., яка позивачем не оскаржувалась.
Згідно розділу ІV Процедури №369 перегляд рівня тарифу здійснюється як за ініціативою суб'єкта господарювання, так і НКРЕ за умови відповідного обґрунтування такого перегляду.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до НКРЕ щодо перегляду рівня тарифу у разі: зміни обсягів надання послуг з відповідного виду ліцензованої діяльності (обсягів транспортування, розподілу, постачання, зберігання природного газу) у планованому періоді відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%; зміни собівартості, передбаченої структурою тарифу, внаслідок підвищення цін на паливо, сировину, матеріали, послуги, зростання витрат на оплату праці у зв'язку зі зміною законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%.
Згідно з пунктом 2.5 Процедури № 369 суб'єкт господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов'язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. До таких витрат також відносяться витрати на закупівлю природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу (далі - ВТВ та НВ) ( пункт 2.1.5 Процедури № 369).
Виробничо-технологічні витрати/втрати газу визначаються як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів (розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 1), розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 2), затверджених наказом Мінпаливенерго від 30 травня 2003 року № 264.
Розмір складової тарифу для покриття ВТВ визначається відповідно до чинного законодавства, тобто на підставі наказу Міненерговугілля від 23 листопада 2011 року № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах» (далі - наказ № 737) (діяв до 20.09.2020р.) та зазначених вище Методик 1, 2.
Як раніше встановлено судом позивач звертався до відповідача із заявами оформленими: Листом від 13.03.2018р. Chr05.2-ЛВ-776-0318 з проханням переглянути встановлений для товариства тариф на послуги розподілу газу згідно постанови №2314 від 15.12.2016р до якої додав документи на 418арк., та Листом від 27.04.2028 року вих.№ Chr05.2-Сл-1219-0418 до якої додав документи на 205арк.
Та Листами від 11.04.2018 року вих.№3580/16-7-18 та від 17.05.2018р. вих №4588/16/7-18 відповідач надав відповідь та повідомив, що на даний час відсутній кворум в НКРЕКП що унеможливлює прийняття будь яких рішень Регулятором.
Згідно п.3.2 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до складу НКРЕКП входять сім членів, у тому числі Голова.
Відповідно до п.5.11 Регаменту рішення НКРЕКП приймаються шляхом голосування. Після оголошення проекту рішення головуючий запитує, чи є серед членів НКРЕКП ті, хто голосує «проти» або «утримався» від прийняття рішень. Якщо голосів «проти» або «утримався» немає, слід вважати, що рішення проголосовано «за» та прийнято одноголосно всіма присутніми на засіданні членами НКРЕКП. Рішення НКРЕКП вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало «за» не менше чотирьох членів НКРЕКП, присутніх на засіданні.
Та сторонами не заперечується, що на час подачи вищенаведених заяв до відповідача був відсутній кворум в НКРЕКП, який відновився та перше засідання відбулось 06.06.2018 року, а тому суд вважає, що відповідачем не допущено бездіяльності щодо розгляду даних звернень.
Листом від 13.08.2018 року ПАТ «Чернівцігаз» вих.№Chr08-Сл-2604-0818 звернулось до відповідача щодо збільшення тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік.
У цьому контексті варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 640/13881/19 зазначив, що " при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність.
Відтак, з кожною наступною заявою про перегляд тарифу з іншими показниками втрачає актуальність попередньо подана заява. Так, АТ «Львівгаз» листом від 19.08.2019 № 79005.2-Сл-9114-0819 подано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу. Таким чином, із поданням заяви від 19.08.2019 № 79005.2-Сл-9114-0819 втратила актуальність заява позивача від 01.03.2019 року № 79005.2- Сл-2458-0319."
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №826/6713/18.
Відповідач листом від 17.09.2018 року вих №8365/16/7-18 відповів позивачу, що НКРЕКП прийнято постанову №389 від 14.06.2018 року «Про затвердження Тимчасової методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу» та вона набирає чинності з дня наступного за днем її опублікуванню в офіційному друкованому виданні та дії до 31.12.2019року та питання перегляду тарифів буде розглянуто після набрання чинності цієї Тимчасової методики .
Та як встановлено судом постанова №389 від 14.06.2018р. була опублікована в газеті Урядовий кур'єр тільки 17.01.2019 року.
Таким чином відповідач не виконав приписи Розділу ІІІ «Порядок розгляду заяви» Процедури №369 та не прийняв відповідно до 3.4. Процедури відповідне рішення, що свідчить про бездіяльність відповідача, так як він при розгляді заяви позивача повинен був керуватися діючими на час прийняття рішення нормативними актами, а не очікувати, коли набере чинності його постанова, яка містить зміни в цьому правовому питанні.
Також позивач 11.01.2019 року листом вих №58008.2-Сл-0119 (надійшов до НКЕКП 14.01.19р. вх.№Т-31/19) звернувся до відповідача щодо збільшення тарифу на послуги розподілу природного газу на 2019 рік.
Та листом вих.№512/16/7-19 від 16.01.2019р. відповідачем надана відповідь у якій повідомлено, про призупинення розгляду заяви про перегляд тарифу ПАТ «Чернівцігаз» та пакету документів, оскільки у поданих документах не надано розрахунків тарифу на послуги розподілу природного газу окремо для побутових та не побутових споживачів та надано прогнозовані розрахунки нормативних витрат та втрат природного газу, що на 60% більш ніж фактичні обсяги нормованих витрат та втрат природного газу за попередній період(т.2 а.с.51).
Згідно п.3.1 Розділу ІІІ Процедури №369 у разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.
Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Враховуючи те, що у відповідача були зауваження щодо наданих розрахунків, то надання вищевказаної відповіді судом не може розглядатися як бездіяльність, так як він скористався своїми повноваженнями та надав обгрунтовану відповідь.
22.01.2019 році листом вих №712/16/7-19 НКРЕКП повідомило газорозподільні підприємства в т.ч. і ПАТ «Чернівцігаз» що в газеті «Урядовий кур'єр» від 17.01.2019 року №10 опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу яка набрала чинності 18.01.2019 року і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП затвердженого постановою НКРЕ від 30.06.2017р. №866.
28.02.2019 року позивач подав до відповідача заяву від 26.02.2019р. вих.№58008.2-Сл-798-0219 про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи з урахуванням листа НКРЕКП від 22.01.2019 року №712/16/7-19 в зв'язку із чим був запрошений на робочу зустріч для обговорення поданих документів. 15.03.2019 року було проведено робочу нараду з представниками ПАТ «Чернівцігаз» та надано зауваження до поданих документів.
21.03.2019 року позивачем вих №58008.2-Сл-1052-0319 надано письмові пояснення з питань визначених у протоколі робочої наради.
При цьому у позивача потребували додаткових обґрунтувань включення до структури тарифу кожної складової інших планованих операційних витрат.
Листом НКРЕКП від 29.03.2019 року вих №3528/17-7-19 позивача проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до п.8.12 тимчасової методики.
Надалі НКРЕКП листом вих №4017/17-19 від 10.04.2019 року запросило уповноважених представників позивача 18.04.2019 прибути до відповідача на робочу зустріч для розгляду питання щодо включення відповідних витрат до інших планованих операційних витрат.
23.04.2019 року в НКРЕКП за участі представників позивача було проведено робочу нараду щодо розгляду Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Чернівцігаз» на 2019-2028 року, за результатами якої були надані зауваження та рекомендації представникам позивача.
18.04.2019 року з представниками позивача було проведено відповідачем робочу нараду.
Листом від 03.05.2019 року вих. №4934/16/7-19 відповідач повідомив позивача, що наразі проводиться аналіз інформації наданої ПАТ «Чернівцігаз» на робочій нараді 18.04.2019р. (т.2 а.с.182) та станом на сьогодні в НКРЕКП відсутній План розвитку газорозподільної системи ПАТ на 2019-2028 роки доопрацьований за результатами наданих на робочій нараді зауважень та рекомендацій. Та повідомлено, що розгляд заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ на 2019-2028 роки зупиняється.
З вищенаведеного вбачається, що з боку відповідача не було бездіяльності, а відбувався процес ознайомлення та відпрацювання наданих до заяви документів, та їх доопрацювання з боку позивача після зауважень та зупинення розгляду відповідно до п.3.1 ІІІ Процедури №369, що спростовує твердження позивача щодо бездіяльності.
Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 640/13881/19 зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
В постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №160/2347/19 викладено наступні висновки:
« 52. Зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на транспортування природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої додаються розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.
53. Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.
54. Вирішуючи подібний спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі № 640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
55. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
56. Бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
57. Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданої заяви суб'єкта господарювання.
58. Тотожний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП у подібних правовідносинах був висловлений також у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 640/22634/19.»()
Виходячи із встановлених судом обставин відповідач допустив протиправну бездіяльність по збільшенню тарифу на 2018р. на послуги з розподілу природного газу по заяві ПАТ «Чернівцігаз» від 13.08.2018 року вих.№Chr08-Сл-2604-0818, в іншій частині поданих заяв бездіяльність відсутня.
Щодо вимог стягнути заподіяну майнову шкоду та інфляційних витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі Закон № 2479) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу для всіх категорій споживачів, зокрема і тарифів на послуги розподілу природного газу.
При цьому статтею 2 Закону № 2479 операторам газорозподільних систем, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, компенсуються зокрема заборгованість (грошові зобов'язання) станом на 1 березня 2022 року, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Відповідно до статті 3 Закону України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон № 1639) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде НКРЕКП.
Відповідно до положень ст.3 Закону №1639 для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються документи серед яких -розрахунки обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, за період до 31 грудня 2019 року включно, що утворилися за період надання послуг з 1 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року.
Згідно ст.4 закону України №1639 взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання: «обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, за період до 31 грудня 2019 року включно - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату, за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, а також за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"().
Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 року №1473 АТ «Чернівцігаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639 від 14.07.2021 року.
АТ «Чернівцігаз» подано до НКРЕКП, зокрема розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за період до 31 грудня 2019 року включно та пунктом 1 Постанови НКРЕКП від 12.03.2024 року №516 «Про затвердження АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» затверджений АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» (код ЄДРПОУ 03336166) обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої АТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період до 31 грудня 2019 року включно у сумі 908 207,50 тис. грн (без ПДВ).
За загальними правилами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, юридичною підставою такої відповідальності, зокрема, органів державної влади, є заподіяння шкоди юридичним чи фізичним особам, в тому числі, у результаті допущеної бездіяльності, тобто правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння (бездіяльність) особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
В спірному випадку, як встановлено вище, відповідачем допущено протиправну бездіяльності у правовідносинах, щодо яких виник спір у даній справі.
Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 №236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу.
Верховним Судом у постанові від 03.10.2023, у межах справи №160/2347/19 висловлено позицію щодо компенсації «збитків» у подібних правовідносинах, зокрема:
« 70.Щодо вимог позивача про стягнення збитків у вигляді компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифах 2014-2015 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат, то Суд зазначає, що Верховний Суд уже надавав оцінку природі вказаної компенсації у структурі тарифу.
71. У пунктах 69-72 постанови від 17.12.2019 у справі №826/6713/18 Верховний Суд зазначив, що: « 69. Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
70. Як убачається із положень діючого законодавства «компенсація вартості ВТВ» не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України.
71. Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року № 236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
72. Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу».
Крім того, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.12.2019 у справі №826/6713/18: « 72. …законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу.73. Оскільки законодавством передбачено спосіб такого відшкодування шляхом включення відповідних сум до структури тарифу, за наявності відповідних підстав, НКРЕКП в межах своїх повноважень зобов'язаний це зробити. 74. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. 75. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. 76. Вирішення питання про зобов'язання встановити економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, є необґрунтованим втручанням у дискреційній повноваження НКРЕКП».
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.
Відтак, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення майнової шкоди.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не прийняття рішення по заяві ПАТ «Чернівцігаз» від 13.08.2018 року вих.№Chr08-Сл-2604-0818 зі збільшення тарифу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» м.Чернівці вул.Винниченка 9-а код ЄДРПОУ 03336166.
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг м.Київ вул.Сім'ї Бродських буд.19 код ЄДРПОУ 39369133.
Суддя Е.А.Іванов