16 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/364/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Казанчук Г.П., при секретарі судового засідання - Бакшеєвої М.В.
представника позивача - адвоката Комякової О.Д.
представника відповідача - Богуславського Я.О.
розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін процесуальне питання щодо поновлення провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Комякову Оксану Дмитрівну, звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій 06.02.2024 року та 27.02.2024 року (а.с.66-68 т.1), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не оформлення з 04.09.2023 р. форми 5 - довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (про отримання контузії солдатом ОСОБА_1 під час бойових дій);
- визнати протиправною бездіяльність щодо невидання 04 вересня 2023 року відповідного наказу щодо виплати ОСОБА_1 грошової винагороди як такому, що отримав контузію приймаючи безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в зв'язку із чим находився на лікуванні (з 04.09.2023 р. по 26.09.2023 р.);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період лікування у відповідності до пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 04 вересня 23р. по 26 вересня 23р. включно, з розрахунку 100 000 грн. на місяць, а за період з 09 листопада 23р. по 12 грудня 23р. з розрахунку 30000 грн. на місяць, і з 02. січня 24р. по день прийняття рішення - також з розрахунку 30000 грн. на місяць;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 в розпорядження командира частини.
Суддя ухвалою від 01.04.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач є діючим військовослужбовцем з 2021 року і у серпні 2023 року, приймаючи участь у бойових діях у Донецькій області, після обстрілу отримав контузію, наслідки якої проявились не одразу, а через короткий проміжок часу, з'явились слухові та зорові галюцинації, пропав сон, з'явилась агресія та інші прояви контузії. У зв'язку із вказаним позивача було направлено до обласної психіатричної лікарні м. Слав'янськ, з якої направили до іншого медичного закладу для стаціонарного лікування. Позивач з того часу майже постійно проходить лікування у психіатричних лікувальних закладах. Незважаючи на отримання позивачем контузії, внаслідок якого почалось психіатричні розлади, командир військової частини не склав довідку за формою про обставини травми (поранення, каліцтва, контузії), водночас, прийнято незаконний наказ про виведення позивача поза штат у розпорядження командира. Представник позивача вказує на необхідність нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди до грошового забезпечення.
Ухвалою судді від 12.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання. Цією ж ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
В подальшому суд ухвалою від 22.02.2024 року залишив без руху позовну заяву та встановив п'ятиденний строк для усунення недоліків, а саме надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даними позовними вимогами та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року продовжено розгляд цієї адміністративної справи.
Військова частина НОМЕР_1 (надалі відповідач) подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, вказуючи на те, що складання довідки про обставини поранення є дискрецією військової частини, а з огляду на те, що позивач не звертався із рапортом до медичної служби ні позивач, ні його командир не звертався. Наголошував на правомірності прийняття наказу від 12.09.2023 року №255 щодо увільнення позивача від займаної посади та зарахування в розпорядження командира, у зв'язку є безпідставними вимоги щодо стягнення додаткової допомоги (а.с.77-89 т.1).
Представник позивача, не погоджуючись із доводами відзиву, подала відповідь, у якій зазначила, що обставини зазначені відповідачем у відзиві не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Ухвалою суду від 18.04.2024 року вирішено подальший розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання на 29.04.2024 року. Викликаний свідок.
Ухвалою суду від 24.04.2024 року вирішено забезпечити участь представника військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 09.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувані додаткові докази, зокрема копії медичної документації лікування ОСОБА_1 та витребувані додаткові докази.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року повторно витребувано у Державного закладу ''Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів ''Лісова поляна'' МОЗ України.
Ухвалою суду від 02.08.2024 року задоволено клопотання представника позивача, у справі призначено судово-медичну експертизу.
У зв'язку з не проведенням оплати за експертизу, експертною установою адміністративна справа повернута до суду.
Ухвалою судді від 20.03.2025 року призначено в судове засідання вирішення питання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року вирішено забезпечити участь представника військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 09.04.2025 року поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд.
Заслухавши представників сторін, покази свідка, дослідивши зміст заяв по суті справи та докази, подані сторонами, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі позивач) є військовослужбовцем та проходить військову службу на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 22.07.2021 року (а.с.11-12 т.1), є учасником бойових дій.
За наказом командира військової частини від 01.08.2023 року №213 ОСОБА_1 вважати таким, що виконує службові (бойові) завдання на глибині ротних (взводних) опорних пунктів першого ешелону оборони на лінії зіткнення з противником з 01.08.2023 по 31.08.2023 (а.с.83 зв. т.1).
У Витязі з журналу бойових дій №64т військової частини НОМЕР_1 вказано, що солдат ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини від 01.08.2023 року виконує службові (бойові) завдання у складі військової частини на глишині ротних (взводних) опорних пунктів першого ешелону оборони на лінії зіткнення з противником з 01.08.2023 року (а.с.140 зв. т.1).
За серпень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн (а.с.88 т.1).
За наказом командира військової частини від 01.09.2023 року №244 ОСОБА_1 вважати таким, що виконує службові (бойові) завдання на глибині ротних (взводних) опорних пунктів першого ешелону оборони на лінії зіткнення з противником з 01.09.2023 по 30.09.2023 (а.с.84 т.1).
У Витязі з журналу бойових дій №64т військової частини НОМЕР_1 зазначено, що солдат ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини від 01.09.2023 року виконує службові (бойові) завдання у складі військової частини на глибині ротних (взводних) опорних пунктів першого ешелону оборони на лінії зіткнення з противником з 01.08.2023 року (а.с.141 зв. т.1).
Згідно довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 28.04.2024 року №2634 ОСОБА_1 , зокрема, у період з 09.07.2023 року по 06.09.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України на підставі витягів із наказів від 09.07.2023 року №190 та від 06.09.2023 року №249 (а.с.143 т.1).
Як зазначив представник позивача, позивач, перебуваючи на лінії зіткнення з ворогом, у повному бойовому спорядженні почав повзти у бік військовослужбовців, зазначаючи, що там вороги. Через що, інші військовослужбовці роззброїли позивача та у зв'язку із погіршенням психічного стану, його було виведено із першої лінії зіткнення до медичної частини, а потім доставлено до лікарні у місті Слав'янськ.
За вказаними обставинами не була складена довідка про обставини травми за формою 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008 №402 (надалі - протиправна бездіяльність).
Згідно консультативного висновку спеціаліста КМП ОКПЛ м. Слав'янськ від 04.09.2023 року ОСОБА_1 встановлений діагноз F 07.2, F 43.1 та рекомендовано обстеження та лікування в умовах госпіталю (а.с.141 зв. т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2023 року №248 ОСОБА_1 направленням начальника медичної служби №5727 від 05.09.2023 року (а.с.84 зв. т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2023 року №255 ОСОБА_1 , як такого, що направлений до медичного закладу, що не входить до складу військових частин, увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , утримувати на всіх видах забезпечення та у списках особового складу в/ч НОМЕР_1 (надалі - оскаржуваний наказ, а.с.85 т.1).
З 06.09.2023 року по 26.09.2023 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в Відокремленому структурному підрозділі ''Університетське лікарня'' Дніпровського державного медичного університету, основний діагноз F 43.21 (а.с.16-17 т.1).
За направленням військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2023 року №6697 ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування, попередній діагноз F 43.2 (а.с.18).
З 09.11.2023 року по 24.11.2023 року позивач знаходився на стаціонарному лікування та реабілітації в ДЗ ''Центр психічного здоров'я та реабілітації Лісова Поляна''. У перевідному епікризі із медичної карти стаціонарного хворого №003144/2023 вказано, про перебування під артилерійськими обстрілами, авіа ударами. Травми не фіксував, має численні МВТ, ЗЧМТ (а.с.19 т.1).
З вказаного закладу позивача направлено до іншого спеціалізованого закладу.
З 24.11.2023 року по 12.12.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ''Клінічна лікарня ''Психіатрія'', клінічний діагноз розлад адаптації зі змішаними порушеннями емоцій та поведінки. Тривожно-депресивний синдром. F 43.25 (а.с.20-21 т.1).
З 02.01.2024 по 14.03.2024, з 16.03.2024 по 19.03.2024, з 20.03.2024 по 11.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ''Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградського обласної ради'' з діагнозом виражений посттравматичний стресовий розлад ускладнений інсомнією панічними атаками F 43.1 (а.с.97-99 т.1).
Довідкою №62 позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП ''Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградського обласної ради'' ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби. Не допускати несення служби зі зброєю, водіння транспортних засобів, без доступу до таємниці. Не придатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Діагноз: помірно виражений посттравматичний стресовий розлад ускладнений інсомнією панічними атаками. За МКХ-10 F 43.1. Захворювання - ''Так, пов'язане із захистом Батьківщини'' (а.с.100 т.1).
У травня 2024 року відповідачем за заявою представника позивача проведено службове розслідування за фактом можливого отримання акубаротравми ОСОБА_1 .
Актом проведення службового розслідування від 24.06.2024 року визначено про відсутність фактів та свідків, які би підтвердили отримання ОСОБА_1 . ЗЧМТ або акубаротравми не виявлено (а.с.73-75 т.2).
На день розгляду справи в суді, позивач перебуває в медичному закладі для проходження ВЛК (а.с.208 т.2).
Отже, наявність чи відсутність протиправної бездіяльності щодо не складання довідки про обставини травми, визнання протиправним виведення у поза штат позивача та як наслідок стягнення додаткової допомоги є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'' від 25.03.1992 №2232-ХІІ (надалі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно статті 260 Закону України ''Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України'' На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Спірним питанням даної справи є обов'язок відповідача скласти довідку про отриману контузію позивачем. Водночас, відповідач у відзиві та в акті службового розслідування зазначав, що саме 04.09.2023 року не фіксувались обстріли, які могли мати наслідок отримання позивачем контузії.
Допитаний в судовому засіданні свідок лікар психіатричної лікарні ОСОБА_2 , який був лікуючим лікарем позивача, вказав, що позивач поступив до лікарні по швидкій допомозі із ознаками агресії, як такий, що не міг бути залишений вдома у такому стані. Лікар роз'яснив, що гострий стан акубаротравми лікується у терапевтичному або неврологічному лікувальному відділенні, а вже наслідки акубаротравми, психічну симптоматику, лікують психіатри. Симптоматика захворювань як від психіатричних захворювань та наслідком акубаротравми є схожими, тому і лікування схоже. На питання суду свідок зазначив, що за словами самого ОСОБА_1 , його стан був наслідком акубаротравми. Також свідок зазначив, що у медичній документації змінюється шифр діагнозу також від наявності довідки за формою 5.
В акті службового розслідування зазначено, що зі слів позивача, першу контузію він отримав у травні 2023 року, а другу у середині або в кінці серпня 2023 року на позиції у районі населеного пункту Оріхово Василівка Бахмутського району Донецької області. Обидва рази відмовлявся від евакуації через щільний вогонь противника, вважаючи ці критичними отримані контузії.
В акті службового розслідування також зазначено, що відповідно до письмового пояснення начальника медичної служби, у період 01.09.2023 позивач звернувся за медичною допомогою до медичної служби із скаргами на психіатричні явища та слухові і зорові галюцинації після чого був направлений на консультацію до лікаря психіатра та в подальшому на лікування до госпіталю.
Висновком акту службового розслідування є те, що в період з 01.08.2023 по 10.09.2023 солдат ОСОБА_1 зі скаргами на ЗЧМТ, акубаротравму до медичного пункту військової частини не звертався.
Представник відповідача в судовому засіданні наголошував на тому, що у довідці про обставини травми за формою 5 слід вказати календарну дату отримання акубаротравму, а у зв'язку з неможливістю визначити таку дату, видача довідки не можлива.
Суд погоджується із доводами відповідача про обов'язок визначення календарної дати у довідці за формою 5, водночас, неможливість її визначити, не може бути підставою для відмові у складанні такої довідки.
Згідно довідки від 28.04.2024 року №2634 (а.с.143 т.1) позивач з 11.04.2023 по 26.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
У довідці про отримане грошове забезпечення за травень, яке нараховане у червні 2023 року, суд убачає про нарахування одноразової допомоги у розмірі збільшеному до 100000 грн (а.с.85-86 т.2).
Тобто, обставини, що позивача у травні 2023 року виконував бойові розпорядження на першій лінії зіткнення, суд вважає підтвердженими.
Позивач з 01.08.2023 по 06.09.2023 року виконував бойові завдання на першій лінії зіткнення.
Протягом вказаного періоду, виконання бойового розпорядження було на позиції у районі населеного пункту Оріхово Василівка Бахмутського району Донецької області, а із загальнодоступної інформації, у вказаний період там були запеклі бої і цей район знаходився під майже постійним артилерійським обстрілом. Що відповідно об'єктивно підтверджує факт отримання позивачем декількох контузій, які хоч і не були медично зафіксовані, але, нажаль, мали прояв у негативному психічному стані позивача.
Суд звертає увагу, що у висновку ВЛК визначено, що захворювання позивача - ''Так, пов'язане із захистом Батьківщини'' (а.с.100 т.1).
В оскаржуваному наказі від 12.09.2023 року про виведення у розпорядження, підставою для такого виведення вказана перебування позивача на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення (а.с.85 т.1). Отже, відповідач, виводячи у розпорядження позивача, сам визнає, що вибуття на лікування пов'язане з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий періоду.
У зв'язку із вищевикладеним, суд вважає доведеним факт отримання позивачем контузії під час виконання ним бойового завдання, а відтак позивач зобов'язаний скласти довідку за формою 5, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. При цьому, неможливість установлення точної дати отримання першої чи другої контузії не може бути підставою для ненадання позивачу такої довідки.
Позивач зазначав, що також відображено в акті службової перевірки, що і першу та другу контузію ним отримано в одному й тому населеному пункті (Бахмут).
Отже, позивач проходив військову службу і протягом серпня-вересня виконував бойове розпорядження на першій лінії зіткнення, і саме з цього місця його направлено до лікарні. Тобто, об'єктивно суд вважає доведеним, що у цей період позивач отримав акубаротравми, які стали підставою у подальшого погіршення його психічного стану.
Неможливо законодавчо прописати алгоритм до усіх ситуацій, які можуть виникнути на війні, водночас, порушене право підлягає захисту, а тому, суд вирішив зобов'язати відповідача видати довідку про обставини травми.
Суд зазначає, що датою отримання контузії у довідці слід вказати дату складання консультативного висновку - 04.09.2023 року, а позовні вимоги в цій частини слід задовольнити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності щодо невидання наказу про виплати ОСОБА_1 грошової винагороди як такому, що отримав контузію приймаючи безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів та зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період лікування у відповідності до пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р № 168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' (надалі Постанова №168, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
В пункті 1-1 Постанови №168 визначено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Оглядаючи довідку про нараховане грошове забезпечення позивача за вересень 2023 року, суд констатує, що позивачу взагалі не здійснено нарахування додаткової допомоги, навіть за дні його перебування на першій лінії зіткнення з 01.09.2023 по 06.09.2023 (а.с.199 т.2).
У пункту 1-2 Постанови №168 вказано, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наслідком від отриманих контузій є психічні розлади позивача, які розпочались на полі бою, звідки його було направлено до лікарні, а відтак, суд вважає, що за період з 01.09.2023 по 26.09.2023 позивачу слід нарахувати та виплатити додаткову допомогу із обрахунку 100000 грн.
При цьому, нарахування додаткової допомоги за періоди подальшого перебування позивача на лікуванні у зв'язку з наслідками отриманої контузії (психічні розлади), у тому числі і з 09.11.2023 та 12.12.2023, з 02.01.2024 по 19.03.2024 та інші періоди перебування позивача на лікуванні, слід обраховувати згідно вимог Постанови №168, як лікування через отриману позивачем контузію, із обрахунку 100000 грн пропорційно дням перебування у лікувальних закладах.
Згідно частиною 2 статті 19 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Представник позивача у позові вказувала період нарахування з 04.09.2023 року а також суму допомоги в розмірі 30000, водночас, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, вказавши період з якого слід зобов'язати здійснити нарахування додаткової винагороди саме з 01.09.2023, оскільки з цього дня позивач перебував на першій лінії зіткнення.
При цьому, суд зазначає, що нарахування додаткової допомоги згідно постанови №168 повністю залежить від наявності складеної довідки за формою 5, від чого безпосередньо залежить і розмір такої допомоги. А відтак, щодо даного період не має фактично спору, водночас, судове рішення має бути таким, що в подальшому позивачу не виникало потреби у додатковому зверненні до суду. Тому, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову допомоги за період перебування позивача у лікувальних закладах у порядку та розмірі, визначеному постановою №168.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу щодо зарахування ОСОБА_1 в розпорядження командира частини, з огляду на таке.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2023 року №255 солдата ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 11.09.2023 року №340-рс про увільненого від займаної посади та зарахування у розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 , на підставі підпункту 15 пункту 116 ''Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України'', з 12.09.2023 року зарахований в розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 (а.с.85 т.1).
У розділі ''Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів'' підпункту 5 пункту 116 ''Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України'' зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.
Вказаний механізм запроваджений військовими частинами у зв'язку необхідністю поповнення штату військової частини, яка виконує бойові розпорядження, іншими військовослужбовцями.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму ''Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя'' від 1 листопада 1996 року №9.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Спірний наказ не порушує жодних прав позивача, а відтак у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку із вищезазначеним, суд дійшов висновку про частково задоволення позовних вимог.
Судові витрати не розподіляються у зв'язку не заявленням таких витрат.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою 5 про отримання контузії солдатом ОСОБА_1 під час бойових дій.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 оформити довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) про отримання контузії солдатом ОСОБА_1 під час бойових дій.
Визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року по 26.09.2023 року додаткової винагороди згідно пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період 01 вересня 2023 року по 26 вересня 2023 року у відповідності до пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' із розрахунку 100000 грн на місяць.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за періоди перебування його на лікуванні у розмірі визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 року №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану''.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК