Номер провадження: 11-кп/813/1358/25
Справа № 515/89/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 22.01.2025 року у кримінальному провадженні №12025168240000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанціїна стадії підготовчого судового розгляду повернуто прокурору обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перелік відомостей, які повинні міститися в обвинувальному акті, визначений у ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, дату та місце його складення та затвердження (п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України).
Всупереч вимог п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України даний обвинувальний не затверджений прокурором, що не наділяє вказаний документ всіма властивостями процесуального рішення прокурора як однієї з форм завершення досудового розслідування, передбаченого ч. 2 ст. 283 КПК України, й що свідчить про невідповідність вказаного процесуального документа вимогам КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Доводи обґрунтовує тим, що прокурор самостійно склав і підписав обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025168240000006 від 06.01.2025, керуючись ст.ст. 36, 110, 291, 301, 302 КПК України, тобто це процесуальне рішення, прийняте ним одноособово, тому потреба у його затвердженні відпадає, оскільки така вимога чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачена.
Відповідно до змісту обвинувального акту встановлено, що він складений та підписаний 17.01.2025 прокурором-стажистом на посаді прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 у приміщенні службового кабінету №5 адміністративної будівлі Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11Б.
Останній аркуш обвинувального акту містить обов'язковий реквізит, що надає документу юридичної сили та доказовості - підпис процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувальний акт складено особисто прокурором.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції для розгляду обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участі не надходили до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілої та обвинуваченого, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілої та обвинуваченого.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законим є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, крім інших, передбачених цією нормою процесуального права відомостей, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно), чи не затвердженні прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Зазначене свідчить про те, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність обвинувального акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перевіривши підстави з яких обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, зі змісту обвинувального акту вбачається, що в ньому зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті КПК України. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому відображено дані про проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, про прийняті процесуальні рішення.
З тексту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, зазначено місце його вчинення, викладено правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, зазначена правова кваліфікація дій та викладено формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним.
Колегія суддів зазначає, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Апеляційний суд звертає увагу, що прокурор-стажист на посаді прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 самостійно склав і підписав обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025168240000006 від 06.01.2025, тобто це процесуальне рішення, прийняте ним одноособово, тому потреба у його затвердженні відпадає, оскільки така вимога чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачена.
Відповідно до змісту обвинувального акту встановлено, що він складений та підписаний 17.01.2025 прокурором-стажистом на посаді прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 у приміщенні службового кабінету №5 адміністративної будівлі Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11Б.
Останній аркуш обвинувального акту містить обов'язковий реквізит, що надає документу юридичної сили та доказовості - підпис процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувальний акт складено особисто прокурором.
Аналізуючи зміст оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції знайшов формальні підстави для повернення процесуального документу, що свідчить про безпідставність ухваленого судового рішення.
Враховуючи викладені обставини у всій сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору в зазначеному кримінальному провадженні помилково, всупереч вимогам кримінального процесуального закону.
Отже, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК України.
Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Частина 3 ст. 415 КПК України встановлює, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Отже, з огляду на вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК України, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію ст.ст. 7, 9 КПК України.
Так, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора знайшли своє підтвердження, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону з направленням обвинувального акту із додатками до того ж суду першої інстанції для його розгляду в іншому складі суду.
Керуючись статтями 7, 9, 291, 314, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 22.01.2025 року у кримінальному провадженні №12025168240000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні №12025168240000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4