Номер провадження: 11-сс/813/672/25
Справа № 523/3945/25 1-кс/523/1010/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025160000000047 від 07.03.2025 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2025 задоволено клопотання слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.05.2025 року в межах строку досудового розслідування.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що жодний з ризиків передбачений ст. 177 КПК України слідчим не доведений.
В даному випадку сторона захисту наголошує, що ОСОБА_8 є раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, має місце реєстрації та проживання, є учасником АТО, війни з 2016 року, нагороджений відзнакою за захист Маріуполя, брав участь у відсічі збройної агресії на території Херсонської області, піклується після загибелі про матір похилого віку та малолітнього сина 2021 року народження.
Зазначає, що розмір застави визначений слідчим суддею є необґрунтовано завищеним, непомірним для підозрюваного та його родини.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Одночасно зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, характеру, тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винуватим, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді прийнято з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування підозрюваного від суду та незаконного впливу на свідків.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявленого слідчим ризику є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
До того ж, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги захисника, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчий у поданому до суду першої інстанції клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому посилався на те, що підозрюваний крім отриманої заробітної плати має у власності житлові будинки, квартиру та транспортний засіб.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого та навів положення закону, обставини, які необхідно враховувати при визначені розміру застави та в подальшому пославшись на частину ч. 5 ст. 182 КПК України визначив розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400гривень.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що застава у такому розмірі є непомірною для підозрюваного, членів його сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Апеляційний суд враховує, надані стороною захисту характеризуючи матеріали, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, має місце реєстрації та проживання, є учасником АТО, війни з 2016 року, нагороджений відзнакою за захист Маріуполя, брав участь у відсічі збройної агресії на території Херсонської області, піклується після загибелі батька 27 вересня 2023 року про матір похилого віку та малолітнього сина 2021 року народження.
Разом з цим, висновок слідчого судді про наявність у власності ОСОБА_8 транспортного засобу, будинків, квартири не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що зазначене майно та право власності на нього, належить колишній дружині ОСОБА_10 , шлюб з якою розірвано ще в грудні 2023 року, тобто до подій, які інкриміновані підозрюваному у 2025 році, земельна ділянка належала батьку ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрита спадщина, спадкоємцями крім підозрюваного є дружина померлого ОСОБА_12 та син померлого ОСОБА_13 (а.п. ).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів суд вважає, що прокурором, як під час розгляду клопотання в суді першої інстанції так і при розгляді апеляційної скарги захисника в суді апеляційної інстанції не доведено виключного випадку застосування застави, яка перевищує розміри визначені у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вважає доцільним визначити підозрюваному ОСОБА_8 , у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 грн., яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку апеляційного суду, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, який буде з одного боку утримувати підозрюваного ОСОБА_8 від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді має бути скасована та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого слід задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави, в межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн., оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025160000000047 від 07.03.2025 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.05.2025, в межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , обов'язків, передбачених КПК України у розмірі80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ отримувача: 42268321; р/р UA308201720355299001001086720; банк: ДКСУ в м. Київ; МФО 820172.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 , з-під варти тапокласти на підозрюваного ОСОБА_8 строком до 11.05.2025 року, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками по даній справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали становить до 11.05.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4