16.05.25
33/812/192/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 489/7971/24
Номер провадження: 33/812/192/25 Головуючий у місцевому суді: Губницький Д.Г.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В.
16 травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Баженова Дмитра Вікторовича на постанову судді Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141115 від 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року о 09 год 36 хв керував транспортним засобом ВАЗ 21063 в м. Миколаєві по просп. Богоявленському 31/33 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, бліде обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що останній відмовився. Після чого, водію було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі - КНП МОЦПЗ у встановленому законом порядку, на що він погодився. Згідно медичного висновку КНП МОЦПЗ № 1302, складеному о 09 год 55 хв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
He погодившись із зазначеною постановою суду, 24 квітня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Баженов Д.В. подав до Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва через систему «Електронний суд», в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Баженов Д.В. зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано в якості доказу відеозапис в одному файлі, який містить змонтоване відео. Зокрема на першій секунді, з'являється рамка з даними, на якій зазначений час та дата відео зйомки та дата і час копіювання на оптичний диск. З вказаної інформації зрозуміло, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 02 жовтня 2024 року о 11 год 06 хв, натомість в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 02 жовтня 2024 року о 09 год 36 хв. За такого, на думку захисника Баженова Д.В. відео було знято на камеру вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Баженов Д.В. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 причини своєї неявки суду не повідомив. Натомість від адвоката Баженова Д.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з проходженням ним ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому будь - яких документів на підтвердження вказаної обставини (повістка тощо) адвокат не надав, а зазначив лише про те, що зможе надати документи після отримання висновку ВЛК.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд даної справи вперше був призначений на 09 травня 2025 року на 09-30 год, але за таким самим клопотанням адвоката Баженова Д.В. вже був відкладений на 16 травня 2025 року на 10-00 год. При цьому адвокату в телефонному режимі було роз'яснено про його право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Натомість таким правом адвокат не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Частиною 6 статті 294 КУпАП передбачено, що неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Баженова Д.В.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду.
З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
За положеннями пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141115 від 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року о 09 год 36 хв керував транспортним засобом ВАЗ 21063 в м. Миколаєві по просп.. Богоявленському 31/33 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, бліде обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що останній відмовився. Після чого, водію було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі - КНП МОЦПЗ у встановленому законом порядку, на що він погодився. Згідно медичного висновку КНП МОЦПЗ № 1302, складеному о 09 год 55 хв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Від підпису в протоколі водій ОСОБА_1 відмовився.
У зв'язку з незгодою водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та виявленим ним бажанням пройти такий огляд в медичному закладі, працівниками поліції водія було доставлено до КНП «МОЦПЗ» МОР.
За результатами медичного огляду, 02 жовтня 2024 року о 09 год 55 хв лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР складено висновок № 1302 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).
Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі у відповідності до вимог діючого законодавства підтверджено відеозаписом, здійсненим на боді камеру № 474057 (а.с.4).
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 . Особу водія було встановлено як ОСОБА_1 . Під час спілкування працівників поліції з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, бліде обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук. Через наявність у працівників поліції об'єктивної підозри щодо перебування водія ОСОБА_1 в стан алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану спяніння на місці зупинки або в медичному закладі. Водій виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі, у зв'язку з чим працівниками поліції було доставлено його до КНП «МОЦПЗ» МОР. В медичному закладі огляд був проведений лікарем за допомогою приладу Драгер. За результатом проведеного огляду лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР був складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1302. Після чого, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено водія з його змістом.
Відомості, які містяться на відеозаписі свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції № №1452/735 під час проведення огляду та вимог ст.266 КУпАП.
Цей відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, який суд оцінює в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, які досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року о 09 год 36 хв керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, що наявний в матеріалах справи є неналежним доказом, оскільки він містить в собі змонтоване відео, суд оцінює критично з огляду на наступне.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Дослідивши відеозапис, що міститься на DVD диску, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відеофайл, який міститься на диску складається з двох частин та містить відеозапис з автомобільного реєстратора поліцейського автомобіля та відеозапис з боді камери працівника поліції. При цьому, хоча відеозапис й складається з двох частин, він а своєю суттю є безперервним та фактично продовжує один одного. Зокрема, спочатку відтворюється відеозапис з відео реєстратора, який відображає рух транспортного засобу ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 та його зупинку працівниками поліції. Наступний відеозапис, вже здійснений на боді камеру працівника поліції та фактично продовжує вказану подію, а саме фіксує момент встановлення особи водія, ознак алкогольного сп'яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, складання лікарем висновку щодо встановлення стану сп'яніння, складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення та закінчується ознайомленням водія ОСОБА_1 зі змістом вказаного протоколу.
Отже, наявний у справі диск з відеозаписом є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення водієм ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року о 09- 36 год адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що ні сам ОСОБА_1 ні адвокат Баженов Д.В. не заперечують обставини події, що зафіксовані на відеозаписі, натомість лише піддають його сумніву з огляду на неспівпадання часу відеозапису, що відображений у відеофайлі з часом, що відображений в протоколі.
Між тим, вказані розбіжності на думку апеляційного суду є технічними недоліками та не впливають на суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, твердження захисника - адвоката Баженова Д.В. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові та були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 з наведенням обґрунтованих мотивів.
Згідно довідки УПП в Миколаївській області від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами отримував 10 червня 2021 року (а.с.5).
За такого, обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
За таких обставин, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Баженова Дмитра Вікторовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко