Справа № 127/39811/24
Провадження №11-кп/801/563/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020050000791 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою на підставі ст. 46 КК України.,-
установив:
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 26.08.2024 біля 19 год. 50 хв., керуючи технічно справним мотоциклом марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в межах населеного пункту с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, автодорогою «Т-02-16», сполученням «Вінниця-Гнівань-Сутиски-Тиврів», в напрямку м. Гнівань, в порушення вимог п. 12.4 ПДР України, під час виконання маневру обгону попутного автомобіля, на перехресті, допустив зіткнення з технічно справним автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який виконував маневр повороту ліворуч до другорядної автодороги, що веде до вул. Золотої, житловий масив «Крило», с. Бохоники Вінницького району Вінницької області.
Внаслідок ДТП пасажир мотоцикла марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: садна правої щічної ділянки, закрита травма грудної клітини - забій грудної клітини, садна на лівому передпліччі, на лівій кисті, на правому плечі, крововилив під нігтьову пластину 3-го пальця лівої кисті, поверхневі забійні рани на правому стегні, забійні рани правої гомілки та закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки із незначним зміщенням. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 у вигляді сполучної травми тіла, належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки перелом правої малогомілкової кістки за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
В дорожній ситуації, в діях водія мотоцикла марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 12.4, 14.6 (а) ПДР України, відповідно до яких: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1); У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год (п. 12.4); Обгін заборонено на перехресті (п. 14.6 (а)).
Дії водія мотоцикла марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.4, 14.6 (а) ПДР України, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
27.03.2025 обвинуваченим ОСОБА_7 подано до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, в зв'язку із примиренням із потерпілою ОСОБА_8 та закриття кримінального провадження.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КПК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою на підставі ст. 46 КК України.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_7 вчинив необережний нетяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілою від якого є ОСОБА_8 , яка отримала тілесні ушкодження та із якою обвинувачений примирився. В судовому засіданні знайшли своє підтвердження передбачені ст. 46 КК України обставини для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а правові підстави, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, визначені ч. 8 ст. 284 КПК, в судовому засіданні встановлені не були.
В апеляційній скарзі прокурор просить змінити ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року в частині вирішення долі речових доказів з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить доповнити резолютивну частину ухвали вказівкою про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: скасувати накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024 арешт на автомобіль «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 та повернути його власнику, а саме ОСОБА_11 . В решті ухвалу суду залишити без змін.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом прийнято рішення про скасування арешту з майна та вирішено долю речових доказів, зокрема транспортного засобу - мотоцикла марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 та повернув його власнику ОСОБА_7 , однак судом в оскаржуваній ухвалі не вирішено питання про скасування арешту та повернення речового доказу, що належить ОСОБА_11 , а саме - її автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , на який накладено арешт ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024 (справа № 127/28344/24).
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просить змінити ухвалу суду першої інстанції, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти апеляційної скарги прокурора, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, що має наслідком зміну ухвали щодо ОСОБА_7 в частині вирішення долі речових доказів.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
За правилами ч.ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду, про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Водночас, прокурор оскаржує рішення суду щодо вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 .
На думку колегії суддів, суд першої інстанції допустився помилки при вирішенні питання долі речових доказів.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ч. 9 ст.100 КПК України передбачає, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Проте, всупереч вказаній нормі судом не вирішено питання про скасування арешту та повернення речового доказу, що належить ОСОБА_11 , а саме - її автомобіль «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , на який накладено арешт ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024 (справа № 127/28344/24).
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Отже, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо відпали підстави його застосування.
Таким чином, законодавцем передбачено обов'язок, а не право суду при закритті провадження вирішувати питання про скасування арешту майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 зроблено висновок, що: «скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов'язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин».
Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.
При цьому суд враховує, що гарантування права власності є одним із основоположних аспектів забезпечення верховенства права.
Суд першої інстанції в резолютивній частині ухвали вказав про скасування арешту з майна та вирішив долю речового доказу, зокрема: транспортного засобу - мотоцикла марки «Suzuki SV400S», д.н.з. НОМЕР_1 та повернув його власнику ОСОБА_7 , однак судом в оскаржуваній ухвалі не вирішено питання про скасування арешту та повернення речового доказу, що належить ОСОБА_11 , а саме - її автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , на який накладено арешт ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024 (справа № 127/28344/24).
Враховуючи, що суд першої інстанції звільнив обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрив дане кримінальне провадження, одночасно мало б бути вирішено питання про скасування арешту з майна, зокрема автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином необхідно скасувати арешт автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 та повернути зазначений транспортний засіб його власнику.
Керуючись ст. 404, 407, 408, 409, 419 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 , - задовольнити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою на підставі ст. 46 КК України, - змінити в частині вирішення питання щодо речових доказів та доповнити резолютивну частину вироку наступним:
"Скасувати накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024, справа № 127/28344/24, арешт на транспортний засіб: автомобіль «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 .
Речовий доказ: автомобіль «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , повернути власнику - ОСОБА_11 ."
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом 3 (трьох) місяців.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3