15 травня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 705/1637/23
Провадження № 22-ц/821/434/25
категорія: 304090300
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Глущенко І. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту, у складі: головуючого судді Піньковського Р. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за всіма правилами та обов'язками є АТ «Райфайзен Банк» було укладено у формі електронного документу з використанням електронного цифрового підпису заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-78637710 за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі - 98092,64 грн, строком на 72 місяці, під фіксовану процентну ставку в розмірі 35,30 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісію згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Зазначає, що Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок у сумі 98092,64 грн.
Проте, в супереч вимогам п. 2.2 та п. 2.3 заяви-договору, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно умов Договору погашення кредиту та відсотків за кредитом.
Так, в силу правових норм, які регулюють спірні правовідносини, та у зв'язку з невиконанням позичальником умов Договору на адресу позичальника було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором за вих. № 114/5-К-270110 від 01.12.2022, надавши можливість останньому добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів.
Дана вимога була направлена позичальнику засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», однак у визначені кредитором строки не виконана, заборгованість повернуто так і не було.
Станом на 30.11.2022 заборгованість позичальника перед Банком за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021 складає: 116131,16 грн, яка складається з:
- заборгованості за кредитом у розмірі - 103651,09 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом: 15488,12 грн;
- заборгованість за відсотками у розмірі - 12480,07 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками: 11277,15 грн;
Зауважує, що відповідно до рішення кредитора сума пені не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватись, що не суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, зазначена сума заборгованості для Банку є значною та щоденно збільшується, згідно умов Кредитного договору.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райфайзен Банк» достроково заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредиту готівкою» № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021 у сумі 116131,16 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі - 103651,09 грн; заборгованість за відсотками у розмірі - 12480,07 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі - 2684 грн.
До початку розгляду справи по суті, на адресу суду представником позивача направлено повідомлення про відступлення права вимоги, яке обґрунтовано тим, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 114/2-58 від 13.04.2023 АТ «Райффайзен Банк» відступило право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з 13 квітня 2023 року набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до позичальника - ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021.
Тому АТ «Райффайзен Банк» просить замінити сторону позивача на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» залучено у даній справі як правонаступника позивача АТ «Райффайзен Банк».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредиту готівкою» № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021 в сумі 116131,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2684 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідачем неналежно виконуються умови Договору та фактично отримані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням стягнуто із неї судовий збір в розмірі 2684 грн, проте вона є інвалідом другої групи, тому суд першої інстанції не мав правових підстав стягувати його з відповідача на користь позивача.
Зазначає, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2024 суд здійснив заміну первісного позивача АТ «Райффайзен Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Проте, у нового позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ідент. код 35234235, як юридичної особи, виявився відсутнім електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Вважає, що суд безпідставно задовольнив позов в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
18.02.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правилами та обов'язками є АТ «Райфайзен Банк», та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-78637710 за яким кредитор надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі - 98092,64 грн, строком на 72 місяці, під фіксовану процентну ставку в розмірі 35,30 % річних (а.с. 12-13).
Відповідно до виписки по рахунку АТ «Райфайзен Банк» від 08.11.2022, відкритого на ОСОБА_1 , 18.02.2021 позивач перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 98092,64 грн (а.с. 16).
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором ОСОБА_1 , номер договору № 014-RO-82-78637710 від 18.02.2021, станом на 30 листопада 2022 року наявна заборгованість 116131,16 грн (а.с. 8).
13.04.2023 між АТ «Райфайзен Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-58, у відповідності до умов якого АТ «Райфайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «Райфайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (46-47).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-58 від 13.04.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №014-RO-82-78637710 від 18.02.2021 (а.с. 45).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Сторони по справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та просили розглядати її за їх відсутності.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі згоди на обробку персональних даних та іншої інформації від 12.01.2016 угоди № PDV2-1336287 від 12.01.2016, підписані ОСОБА_1 , 18.02.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правилами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-78637710 за яким кредитор надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі - 98092,64 грн, строком на 72 місяці, під фіксовану процентну ставку в розмірі 35,30 % річних. Вказаний Договір укладено в електронному вигляді, шляхом накладення 18.02.2021 о 14:15 год. електронного підпису ОСОБА_1 .
На підставі договору від 18.02.2021 АТ «Райффайзен Банк» перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 98092,64 грн, що підтверджується випискою по рахунку АТ «Райффайзен Банк» від 08.11.2022.
Відповідач ОСОБА_1 не заперечує факту укладення електронного Кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 98092,64 грн.
Внаслідок невиконання умов Кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитом від 18.02.2021, тому 01.12.2022 АТ «Райффайзен Банк» звернувся до відповідача із письмовою вимогою про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором. Вказану вимогу було надіслано за адресою реєстрації відповідача. ОСОБА_1 не виконала вимоги АТ «Райффайзен Банк», тому останній звернувся до суду з даним позовом.
Слід зазначити, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 не надала доказів повернення кредитних коштів, не спростувала розрахунку заборгованості наданого позивачем та не заперечує проти стягнутої судом першої інстанції суми боргу.
Заперечуючи проти залучення у справу правонаступника АТ «Райффайзен Банк» - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» скаржник посилається на те, що в останнього, як в юридичної особи відсутній електронний кабінет в системі ЄСІТС за ідентифікаційним кодом (ЄДРПОУ) 35234235, що не враховано судом першої інстанції.
Проте, згідно з договором відступлення права вимоги № 114/2-58 від 13.04.2023 та в поданих заявах, клопотаннях ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 35234236, при перевірці якого встановлено наявність зареєстрованого електронного кабінету, тому вказані доводи скаржника не заслуговують на увагу.
Крім того, доказів виконання зобов'язання перед первісним кредитором ОСОБА_1 також не надала.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за Кредитним договором не виконала, коштів не повернула, а тому вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно визначився з характером позовних вимог та прийняв обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.
Водночас, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 2684 грн, суд першої інстанції не врахував наступного.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення судового збору з відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 778881, ОСОБА_1 має другу групу інвалідності.
Тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та дійшла висновку про його компенсацію позивачу за рахунок держави.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, проте не врахував, те що відповідач звільнена від сплати судового збору, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року в частині стягнення судового збору - скасувати.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави 2684 грн судового збору за подачу позову.
В іншій частині рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков