Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4956/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/294/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
06 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження №295/4956/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11.04.2025,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП № ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.06.2025.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою відмовити слідчому Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області та застосувати до ОСОБА_8 інший запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт із забороною ОСОБА_8 залишати місце несення служби: військова частина НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 . При цьому, зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги той факт, що жоден із долучених до клопотання про застосування запобіжного заходу документ не вказує на протиправність (злочинність) дій його підзахисного. Вважає, що слідчий суддя поверхнево підійшов до розгляду вказаного клопотання, усунувся від встановлення фактичних обставин справи та постановив надмірно суворе рішення. Рахує, що відсутні належні докази щодо обґрунтованості підозри його підзахисному, оскільки у нього відсутній був умисел на вбивство потерпілого. Наголошує, що ні в повідомленні про підозру, ні в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні в самій ухвалі не вказано жодного конкретного ризику щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів судового провадження №11.04.2025, в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060600000548 від 10.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно змісту клопотання, досудовим розслідування встановлено, що 10.04.2025 близько 19 год. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 вживали спиртні напої за місцем свого спільного проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_10 , у цей же день, час та місці ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяв ніж, який знаходився в кишені його одягу та усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, наніс множинні удари клинком ножа по тілу ОСОБА_10 . В цей час, почувши крики, до їх квартири зайшла ОСОБА_11 , яка проживає в квартирі поруч, та побачила, як ОСОБА_8 нахилився над сидячим на підлозі закривавленим ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_8 відійшов від останнього. Таким чином ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Своїми протиправними діями ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої рани черевної стінки, відкритих ран голови та шиї, травм кровоносних судин з залученням декількох ділянок тіла, множинних відкритих ран запястка та кисті, множинних відкритих ран голови, множинних відкритих ран шиї, множинних відкритих ран плеча та плечового поясу.
10.04.2025 о 20:32 год., ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України
10.04.2025 ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Слідчий СВ Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
Прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом- повідомленням на лінію «102» від 10.04.2025; протоколом огляду місця події від 10.04.2025, за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допитом свідка ОСОБА_11 , від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 10.04.2025; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 , від 10.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наведене захисником в апеляційній скарзі щодо можливої невинуватості ОСОБА_8 в інкримінованих злочинних діях, не спростовують даних, що ОСОБА_8 може бути причетним до інкримінованого кримінального правопорушення. Переконливих доказів на спростування цього стороною захисту не надано. Версія сторони захисту щодо на противагу доводам обвинувачення є непідтвердженою.
При цьому, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними посилання сторони захисту, що органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження, як і вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
В свою чергу, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, як і вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення
На думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , фактичні обставини його вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
Як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_14 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Крім того, в даному випадку, слід належно врахувати фактичні обставини вчинення цього правопорушення, у тому числі, зухвалість дій підозрюваного, котрий фактично не довів свій злочинний умисел на заподіяння смерті іншій людині виключно з причин, які не залежали від нього, як і явно підвищений рівень суспільної небезпечності злочинних дій останнього, що тільки підсилює цей процесуальний ризик.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх, принаймні з огляду на той факт, що потерпілий проходить військову службу в одній військовій частині з підозрюваним, а свідки проживають в тому ж будинку, що і останній.
Також, слід врахувати і стадію досудового розслідування у цьому провадженні, яка потребує з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також вважає, що є доведеним ризик того, що ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на характер та фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про суспільну небезпечність особи підозрюваного, який явно становить небезпеку для оточуючих, як і опосередковано свідчать про можливість вчинення останнім іншого правопорушення.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
В даному випадку, ті факти, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, є діючим військовослужбовцем, до кримінальної відповідальності не притягувався, не можуть бути безумовними обставинами, які зводять до об'єктивного мінімуму вище зазначені процесуальні ризики.
Крім того, у відповідності до матеріалів провадження та оскаржуваного рішення, дані характеризуючі особу підозрюваного не залишено поза увагою слідчого судді.
Апеляційний суд звертає увагу, що самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінального правопорушення, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на даний час слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
Істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11.04.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.06.2025, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :