Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8510/24
Номер провадження2/711/2962/24
27 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря Мелещенко О.В., Буйновської А.П.
представника позивача адвоката Поліщук А.О.,
представника відповідача Назаренка С.М.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживча фінансових послуг та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживча фінансових послуг та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявлені у позовній заяві позовні вимоги мотивує тим, що 23.10.2007 позивач по справі у відповідності до Договору SAMDNS00000016866874 відкрив поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», та отримав платіжну картку «Універсальна» № НОМЕР_2 . У подальшому, 18.11.2022 позивач підписав в АТ КБ «ПриватБанк» заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
За цими умовами правил надання банківських послуг, опис фінансової послуги - відкриття та обслуговування поточного рахунку, споживче кредитування; тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту - споживчі цілі. За умовами правил, розмір кредитного ліміту для карт «Універсальна» не перевищує 200 000 грн. Погоджена сума кредитного ліміту між ним (клієнтом банку) та надавачем платіжних послуг АТ КБ «ПриватБанк» була встановлена у розмірі 60 000 грн.
Відповідно до умов анкети-заяви від 18.11.2024, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів позивача: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
Вказує, що 10.04.2024 о 15 год. 29 хв., на мобільний номер позивача НОМЕР_3 зателефонували з номеру НОМЕР_4 , оператор представився працівником АТ КБ «ПриватБанк», назвав ім'я, прізвище та по батькові позивача, а також, повідомив номер його картки № НОМЕР_2 запитавши, чи це він здійснює операції по перерахуванню коштів на реквізити російського банку. В разі того, якщо він такі операції не проводив, необхідно терміново заблокувати рахунки та картки.
Для підтвердження того, що позивач дійсно спілкується з працівниками АТ КБ «ПриватБанк» на його номер телефону одразу надійшов інший дзвінок, номер якого був підписаний як «Дніпропетровськ, Дніпровська філія «ПриватБанк»» з необхідністю натискання на «1».
У подальшому, у позивача вказана розмова почала викликати сумніви у справжності того, що він спілкується з працівниками АТ КБ «ПриватБанк», та він з іншого мобільного пристрою зайшов у додаток «Приватбанк» та побачив несанкціоноване переведення коштів з його картки № НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_1 ) на його іншу картку для виплат (пенсійну) № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_6 ), який також був відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Позивач одразу зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» та повідомив про вчинення шахрайських дій з метою блокування карток та рахунків.
Таким чином, позивачу вдалось заблокувати на його пенсійному рахунку НОМЕР_6 , частину несанкціоновано переведеної суми в розмірі 17106,45 грн. З урахуванням залишку коштів на пенсійному рахунку позивача, яка на той час склала 1 691,10 грн., та заблокованих коштів в розмірі 17 106 грн. 45 коп., загальна сума на рахунку позивача НОМЕР_6 становила 18 797 грн. 55 коп.
Позивач 11.04.2024 звернувся до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (шахрайських дій), а саме викрадення з його банківських карток грошових коштів. При написанні заяви, працівниками поліції сума викрадених коштів була заокруглена, оскільки точних даних на той час не було і в заяві про злочин та у витягу з ЄРДР вона вказана в розмірі 43 700 грн. Указані відомості 11.04.2024 внесені до ЄРДР за № 12024250310001214, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування в даний час триває.
Після того як позивач отримав в АТ КБ «Приватбанк» виписку по вищевказаним рахункам, та проведення аналізу було встановлено, що невстановленими особами відбулась крадіжка коштів у період часу з 16:09 год. по 17:07 год. 10.04.2024.
Так, 10.04.2024 о 16:32 кошти в сумі 20 000 грн.; 10.04.2024 о 16:33 кошти в сумі 5000 грн.; 10.04.2024 року о 16:33 кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 року кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 року о 16:35 кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 року о 16:51 кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 о 16:52 кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 року о 16:53 кошти в сумі 5 000 грн.; 10.04.2024 року о 16:54 кошти в сумі 4 000 грн.; 10.04.2024 року о 17:07 в сумі 45,99 грн., а в загальній сумі 59 045 грн. 99 коп. знімались в банкоматах по вул. Салтівське шосе 248, вул. Героїв праці 24 а, та витрачались в магазині «Сільпо» м. Харків, вул. Тракторостроителей, 108.
Станом на 10.04.2024 року до проведення несанкціонованих операцій на картці № НОМЕР_2 знаходилось 60 085 грн. 49 коп. Також, 16.04.2024 сума, яка була заблокована на рахунку у розмірі 18 797 грн. 55 коп. (1691,10+17106) була переведена працівниками АТ КБ «Приватбанк» на картку № НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_1 ), з якого здійснювались несанкціоновані операції. Таким чином, сума коштів в розмірі 17 106 грн. була повернута на рахунок № НОМЕР_2 разом з коштами позивача в розмірі 1691 грн. 10 коп., які знаходились на пенсійному рахунку.
У подальшому, у період з 16.04.2024 по 02.05.2024 на карту позивача № НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_1 ) в якості розрахунку заробітної плати за виконані роботи надійшли кошти: 16.02.2024 від ОСОБА_2 в сумі 2000 грн.; 05.05.2024 - від ОСОБА_3 в сумі 5500 грн.; 02.05.2024 - від ОСОБА_4 6000 грн., на загальну суму 13500 грн. З урахуванням повернутої заблокованої суми разом з залишком коштів на пенсійному рахунку в розмірі 18 797 грн., а також коштів в сумі 13500 грн., які надійшли в якості заробітної плати, АТ КБ «ПриватБанк» провів розрахунки та зарахував до кредитного ліміту позивача кошти в розмірі 27 693 грн. 95 коп.
Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» на суму залишку кредитного ліміту, який був викрадений в розмірі 32 306 грн. 05коп. (60 085,49 - 27 693,98 - 85,49), починаючи з 01.06.2024 почав нараховувати позивачу відсотки за використання викраденим кредитним лімітом за ставкою 3,4 відсотка. Станом на 01.06.2024 позивачу нараховано відсотків за використання кредитного ліміту в розмірі 2056 грн. 30 коп., станом на 01.07.2024 року нараховано відсотків за використання кредитного ліміту в розмірі 994 грн. 80 коп.; станом на 01.08.2024 - у розмірі 1025 грн. 83 коп.; станом на 01.09.2024 - у розмірі 1025 грн. 48 коп.; станом на 01.10.2024 - у розмірі 992 грн. 40 коп.
Позивач зазначає, що 10.04.2024 у місті Харків не знаходився та грошових коштів там не знімав, розпоряджень щодо списання з його рахунку коштів не надавав. Платіжна картка «Універсальна» № НОМЕР_2 знаходиться у позивача, у користування нікому її не передавав, зазначену карту не втрачав, ПІН- коди, логіни, паролі і т.п. не розголошував, сім-картку свого мобільного телефону і не змінював та не втрачав, будь-яких платіжних доручень не складав ні у паперовому вигляді, ні у електронному вигляді з використанням мобільного додатку, або будь-якої іншої клієнтської системи банку.
Зняття коштів відбулося внаслідок шахрайських дій, таємного викрадення грошових коштів, оскільки списання коштів з рахунку відбулося поза його волею, не з його вини та за відсутності поінформованості про проведення банком операцій за його банківським рахунком.
Позивач 27.06.2024 звернувся з письмовою вимогою до АТ КБ «ПриватБанк» щодо поновлення його прав споживача, а саме, просив: зупинити нарахування та списання відсотків на незаконно зняті кредитні кошти з банківського рахунку НОМЕР_7 , відкритого в Акціонерному Товаристві Комерційний банк «Приватбанк»; відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку НОМЕР_7 ОСОБА_1 до стану у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 10.04.2024, тобто станом на 09.04.2024 у розмірі 60 085,49 грн.; повернути на рахунок НОМЕР_7 ОСОБА_1 списані АТ КБ «Приватбанк» особисті кошти в розмірі 13 500 грн.
Листом від 10.07.2024 вих. № 20.1.0.0.0/7-240701/42481 АТКБ «ПриватБанк» повідомило, що у задоволенні його запиту відмовлено: банк не може повернути грошові кошти. На вимогу призупинити списання відсотків за кредитом, повідомив що нормами банківського законодавства, зокрема Законом України «Про банки і банківську діяльність», забороняють банкам встановлювати окремий особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами. Банком прийнято до уваги, що позивач звернувся із заявою до поліції. Банк намагатиметься максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи.
Раніше, 22.05.2024 року позивач звертався з аналогічною заявою до відповідача з проханням провести службове розслідування за фактом шахрайських дій. Однак, жодного слова про результати проведеного службового розслідування, банк ні на першу заяву, ні на другу інформації не повідомив.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі)'споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3). Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
На підставі викладеного вище, просить суд зупинити нарахування та списання відсотків на викрадені кредитні кошти з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 в Акціонерному Товаристві Комерційний банк «Приватбанк»; зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів на банківському рахунку НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 10.04.2024 року у сумі 60 085 грн. 49 кой. (тобто станом на 09.04.2024 року); повернути на рахунок НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 списані АТ КБ «Приватбанк» особисті кошти в розмірі 13 500 грн. 00коп.; зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на особистому банківському, рахунку № НОМЕР_6 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 10.04.2024 у сумі 1 691 грн. 10 коп. (тобто станом на 09.04.2024 року).
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, 20.12.2024 представником відповідача за довіреністю Назаренком С.М. до суду подано письмові пояснення на позовну заяву про захист прав споживача. У вказаних поясненнях зазначено, що у зв'язку з ініціюванням судового процесу з порушеного питання, банком ініційоване внутрішнє службове розслідування для з'ясування фактичних обставин інциденту. За результатами розслідування надають наступні заперечення стосовно позовних вимог, вважаючи їх безпідставним з огляду на наступне. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № SAMDNS00000016866874 від 23.10.2007 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку http://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви. За умовами правил, розмір кредитного ліміту для карт «Універсальна» не перевищує 200 000 грн. Погоджена сума кредитного ліміту 20.06.2024 була збільшена з 1500,00 грн. до 60000,00 грн. та в подальшому 03.09.2024 зменшена до 29760,00 грн.
ОСОБА_1 15.07.2013 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № SAMDN FF000097518571 (карта для виплат, рахунок НОМЕР_6 ).
Також, 18.11.2024, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів позивача: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не погоджується з позовними вимогами позивача та заперечує з огляду на наступне. В ході перевірки, службою безпеки банку було встановлено наступні обставини.
У ході перевірки інформації про заволодіння коштами з картки третіми особами встановлено, що клієнтом ОСОБА_1 (ідентифікатор НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ), телефон для комунікацій/фінансовий телефон НОМЕР_3 (зазначений Анкета - заява 27.10.2021 17:13:30 - 0000002341720264) (дані сервісу FINNUМ Зміна фінансового номеру заявка ID 241205RQ010263) , змін станом на 10.04.2024 року не зафіксовано.
Так всі дії проведені позивачем з свого фінансового номеру, з використанням власного телефону.
По даним сервісу (ореretа - пошук інформації на ОКОМ (ОПЕРЕТА), висновки результатів перевірок )звернення клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , Ідентифікатор НОМЕР_8 , а98488981734с4fа92f2е7bb247а1с8, 2024-04-10 19:02:00.0, 65045.99. Зателефонували шахраї представилися співробітниками банку, клієнт повідомив дані карти пін код свв код. По даним ПК Vоісе Rесогd Sуstem (пошук дзвінків на 3700) звернення від клієнта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , Ідентифікатор НОМЕР_8 з телефон для комунікацій/фінансового телефону НОМЕР_3 (2024-04-10 18:48:00, 2024-04-16 08:42:38) - під час спілкування з питанням, заблокувати карти та Приват 24, переказував особисто з підтвердженням, під диктовку, третіх осіб, продиктував якісь коди, Пін код карти, СVV код, підтверджував дзвінки, які надходили з банку нажимав код 1, по карті універсальні перекази на карту НОМЕР_10 карту для виплат.
Отже після надходження дзвінка, клієнт особисто надав шахраям всю необхідну інформацію, що і спричинило в подальшому втрату персональних даних. Саме у цій телефонній розмові ОСОБА_1 підтверджує, що він передав всі дані та виконував під диктовку інструкції шахраїв.
По даним сервісу (Сервіс по перевірці чи належить мобільний номер ПриватБанку) телефон НОМЕР_4 - не належить банку. Тобто номер, з якого телефонували шахраї НОМЕР_4 банку не належить і контактів з позивачем, банк не момент списання коштів - не мав. По даним сервісу (пошук інформації, щодо підстав обмеження, блокування по карті) по клієнту ОСОБА_1 блокування проведено 2024-04-10 18:46:35 - 2024-04-10 18:56:20, тобто після проведення операцій по картам.
Аналізуючи діалоги клієнта, заяви клієнта в банк, текст позовної заяви, в своїх заявах він банк повідомляє, що дані Пін коду карт не передавав, але під час спілкування з оператором дзвіноком на 3700 повідомляв «переказував особисто з підтвердженням, під диктовку, третіх осіб, продиктував якісь коди, Пін код карти, СVV код, підтверджував дзвінки які надходили з банку нажимав код «1», в позовній заяві зазначено «Зателефонували з номера НОМЕР_4 , відрекомендувався співробітником банку, проводив підтвердження на дзвінки з необхідністю натискання на «1»
По даним Сервісних повідомлень по клієнту зафіксовано не одноразові комунікації (зміна пароля, про активацію карт в Google Pау) змін ПІН-коду карт по клієнту ОСОБА_1 станом на 10.04.2024 змін ПІН кода по картам не зафіксовано. Аналізом виписок по картам клієнта ОСОБА_1 вбачається 10/04/2024 з 16:09:35 по 10/04/2024 16:41:53- Опис транзакцїї -Переказ на свою карту 47**19 ( НОМЕР_5 ) через додаток Приват24 - 138 операцій на загальну суму 58338,22 грн. (з урахуванням комісії 60085,49 грн.). Розрахункові операції зняття готівки в банкоматах 10.04.2024 року проведено по даним сервісу ПК опція (вхід) - Безконтактно з пін-кодом, токен картки РАN=НОМЕР_14, з використанням сервісу Google Pау, активація картки САНА9156 - 20000,00 (м. Харьків, ш. Салтовске, б. 248), НОМЕР_11 - 40000,00 (м. Харьків, ш. Салтовске, б. 248), А2404827 - 9000,00 (м. Харків вул. Героїв праці б. 24а), S1HA0LWC - Готівка на касі Сільпо, Харків, Тракторостроителей, 108- 6045,99 грн. Загалом 57045,99 грн. По фото з банкомата САНА9156 кошти знімає особа чоловічої статі, обличчя закрито маскою. По даним сервісу МОВКЕR Логи входов в аккаунт Приват24 ID 241209RQ012007 по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , Ідентифікатор 23142326, типовий пристрій для клієнта Модель девайса REDМI 8/ХІАОМІ, зафіксовано нетиповий пристрій SМ-А107F/SАМSUNС, МОТО E13/MOTOROLA.
По даним сервісу (входи в Приват24) по клієнту ОСОБА_1 , вибірка з 02.03.2024 по 10.04.2024, типовий пристрій для клієнта Модель девайса REDМI 8/ХІАОМІ, іmеі НОМЕР_17. Зафіксовано нетипові пристрої в період: 04.03.2024 17:00:02, 06.03.2024 09:34:00, 19.03.2024 08:31:49, 09.04.2024 17:12:51, 09.04.2024 17:12:51, 09.04.2024 20:25:37 - Модель девайса SМ-А107F/SАМSUNС, іmеі НОМЕР_16; 10.04.2024 16:07:51 - 10.04.2024 18:01:56 Модель девайса МОТО Е13/MOTOROLA, імеі НОМЕР_15. По даним сервісу (sms-admin.рb.uа - SMS повідомлення для клієнта) СМС повідомлення на фінансовий телефон відсутні. Несанкціонованих переглядів по даним клієнта ОСОБА_1 не зафіксовано, що виключає фактор втручання працівників банку.
По зверненню клієнта в правоохоронні органи, порушено кримінальне провадження ЄРДР № 12024250310001214 від 11.04.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України, орган досудового розслідування Черкаське РУП ГУ НП в Черкаській області. По даним документообороту по клієнту запиту в банк на підставі ухвали суду в рамках кримінального провадження про надання інформації - не надходило.
Департаментом захисту банківських технологій до Департаменту Кіберполіції України було направлено три листи-звернення: № Е.16.0.0.0/4-230502/49879 від 02.05.2023, № Е.16.0.0.0/4-240430/23291 від 30.04.2024, № Е.16.0.0.0/4-240603/12038 від 03.06.2024. За цими попередніми заявками ПриватБанку було відкрито кримінальні провадження № 12024243000001175 від 09.04.2024, а також останнє звернення банку долучено до кримінального провадження № 120024220000000242 від 27.02.24. В доповнення до маючої пригоди, з причетністю, встановленої групи шахраїв, на фото банкомата САНА9156 зображено встановленого в межах доповнення до даної пригоди шахрай, а саме ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_12 , ІD НОМЕР_18.
Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що викрадення коштів став можливим через компрометацію клієнтом ОСОБА_1 конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю), що дало можливість третім особам отримати доступ до даних картки, та скористатись коштами на рахунку клієнта. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта став можливим через порушення клієнтом «Умов і правил надання банківських послуг».
Згідно ч.1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Крім того, згідно п.1.1.10.10.1. клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту. За пунктом 1.1.10.10.3. клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки платіжної картки в Стоп- лист платіжною системою.
Відповідно до п.1.1.2.1.10. для уникнення неправомірних операцій з рахунками клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів банку. В разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення банку. На підставі звернення клієнта про зазначений факт банк знімає з номера телефону клієнта ознаку «Фінансовий» та блокує акаунт клієнта в системі «Приват24» з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками клієнта.
Згідно з п. 1.1.10.4.2. у випадку втрати індивідуальної облікової інформації, втрати платіжної картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із фінансовим номером телефону клієнта або виникнення у Клієнта підозри, що картка/ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі/фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання платіжної картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/фінансового номера телефону клієнт негайно зобов'язаний виконати одну з таких дій: звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIР-клієнтів),+38 073 716 11 31 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт; якщо платіжна картка підключена до послуги «Інформування про транзакції», виконати дії, необхідні для блокування платіжної картки відповідно до інструкцій з використання послуги; якщо платіжна картка підключена до системи «Приват24» виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання системи «Приват24».
В даному випадку, правовідносини, які склалися між сторонами діють у сфері функціонування платіжних послуг в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами, які регулюються, зокрема ЦК України, Законами України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року (надалі - Положення № 164), які набрали чинності 01.08.2022 року та діяли на момент вчинення спірних транзакцій.
В той же час, згідно із абзацом 7 п. 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» регламентовано, що втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до п. 146 VII Розділу Положення № 164 затверджено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Пунктом 136 розділу VII Положення № 164 встановлено, що користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. У п. 140 указаного Положення встановлено, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання не акцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
У даній справі відповідач своїми діями сприяв втраті та незаконному використанню третіми особами інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Згідно з 2.1.4.5. Держатель зобов'язується не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі та контрольну інформацію, не передавати карту та її реквізити для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання картки. У разі розголошення вказаної інформації, котра авторизує власника рахунку, відповідальність за незаконні операції по картці несе саме власник картки.
Узагальнюючи наведене, позивач не дотримується своїх обов'язків по збереженню інформації, щодо своєї банківської карти, а відтак несе ризик втрати коштів зі свого рахунку. Зокрема, перерахуванню коштів з картки відповідача сприяло розголошення конфіденційної інформації, оскільки, переказ коштів з картки, відбувся з введенням усіх необхідних даних та паролів необхідних для успішного входу у Приват24 та проведення транзакцій. Саме відповідач повинен нести відповідальність за здійснення вчинених платіжних операцій.
Таким чином, вважають, що саме відповідачем були порушені умови договору, за якими клієнт зобов'язався негайно інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, ПІНу, сім-карти мобільного телефону тощо. Зазначені умови договору відповідач не виконав. Зазначені відповідачем операції були забезпечені авторизацією, ОТР-паролі для входу в комплекси та підтвердження платежів надсилалися на вказаний відповідачем номер мобільного телефону (фінансовий номер). Відповідачем, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з його карткового рахунку та неправомірних дій банку. Оскільки, позичальник зобов'язання належним чином не виконав, розголосив персональні дані третім особам, то зобов'язаний повернути використані кредитні кошти та відсотки за користування коштами.
До того ж, наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позичальника до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.
З огляду на викладені пояснення, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача просив задоволити вимоги у повному обсязі на підставі наданих до позову доказів. Не заперечував факту того, що позивач був упевнений, що спілкується з представниками банку та надав інформацію іншій особі щодо рахунків.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Додав, що позивач повідомив третім особам свої дані, номер коду, фінансовий номер відповідач
Враховуючи думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» із Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № SAMDNS00000016866874 від 23.10.2007.
Позивач 15.07.2013 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № SAMDN FF000097518571 (карта для виплат, рахунок НОМЕР_6 ).
У подальшому 18.11.2024 сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів позивача: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
Отже, позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та користувачем системи дистанційного обслуговування Приват24 за фінансовим номером телефону (логіном) НОМЕР_3 .
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Держателем платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Процедурою, яка дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг, є автентифікація.
Неналежною платіжною операцією вважається платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежним отримувачем є особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі, а неналежним платником - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
Згідно з ч.1 ст.68 Закону України «Про платіжні послуги», електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачені обов'язки користувача, якому наданий електронний платіжний засіб, а саме: надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до ч.19 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги», втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.
Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (ч.1 ст.36 Закону України «Про платіжні послуги».
Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 затверджено Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів (далі - Положення № 164). Цією ж постановою визнано такими, що втратили чинність, постанову Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» та постанови про внесення змін до зазначеної постанови № 705.
Відповідно до п.136 Положення № 164, користувач зобов'язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; 2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
Згідно з п.138 Положення № 164, емітент зобов'язаний, серед іншого, повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту. Емітент у разі невиконання ним обов'язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов'язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: 1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; 2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем (п.139 Положення № 164).
Пунктом 140 Положення № 164 передбачений обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Відповідно до п.146 Положення № 164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (п.147).
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши CD диск, наданий відповідачем до відзиву, встановлено, що ОСОБА_1 особисто повідомляє у телефонній розмові стороннім особам CVV коди, пін-код карти, номер карт, підтверджував дзвінки. Повідомив, що він вчиняв інші дії, які йому пропонувались.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2024 № 12024250310001214, 10.04.2024 близько 15.29 невстановлена особа, використавши абонентський номер НОМЕР_4 , представилась працівником банківської установи, ввела в оману ОСОБА_1 , шахрайським шляхом отримала доступ до банківських карткових рахунків в АТКБ ПРИВАТБАНК № НОМЕР_5 та НОМЕР_13 , здійснила незаконні операції по перерахунку коштів, заволоділа грошима у сумі 43700 грн.
Про заволодіння коштами з рахунку невідомою особою позивач повідомила відповідача того ж дня за телефоном.
Відповідно до службової записки № Е. 16.0.0.0/7-8326385 від 03.12.2024 по картам клієнта ОСОБА_1 вбачається 10/04/2024 з 16:09:35 по 10/04/2024 16:41:53 здійснення трансакцій - переказ на свою карту 47**19 ( НОМЕР_5 ) через додаток Приват24 - 138 операцій на загальну суму 58338,22 грн. (з урахуванням комісії 60085,49 грн.).
Докази втрати позивачем платіжного інструменту (блокування її SIM-карти) у справі відсутні, а отже відбулось розголошення позивачем у телефонній розмові інформації, яка дала змогу отримати контроль над фінансовим номером його телефону та ініціювати вказані дії.
За приписами п.146 Положення № 164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З аналізу вказаної норми можна дійти висновку, що доведення того, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, покладається на надавача платіжних послуг (банк) лише у разі вчинення платіжних операцій, здійснених без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Тобто, у разі проведення платіжної операції з автентифіккацією платіжного інструменту і його держателя у банку відсутній обов'язок доказування вини власника рахунку.
Спірні транзакції проведені з автентифікацією платіжного інструменту і його держателя, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності за ці транзакції на відповідача.
Ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента з моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації.
Спірні платіжні операції проведені до моменту повідомлення позивачем відповідача про факт заволодіння грошовими коштами з її банківської картки невідомою особою, відтак, ризик збитків від виконання таких операцій та відповідальність за них покладаються на платника відповідно до ст.38 Закону України «Про платіжні послуги».
Пунктом 143 Положення 164 передбачений обов'язок надавача платіжних послуг переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися.
Отже, можливість переказу банком за рахунок власних коштів суми платіжної операції на рахунок власника/держателя визначена у разі виконання помилкової платіжної операції - платіжної операції, внаслідок якої з вини надавача послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача коштів у готівковій формі.
Вини відповідача у проведенні спірних транзакцій у справі не встановлено, а тому у відповідача не виникає обов'язку за рахунок власних коштів відновлювати залишок коштів по кредитній картці позивача.
Встановлені у справі обставини свідчать про недоведеність порушення АТ КБ "Приватбанк" прав ОСОБА_1 при здійсненні 10.04.2024 платіжних операцій і, відповідно, відсутність підстав для зобов'язання його відновити залишок кредитних коштів по банківському рахунку станом на 10.04.2024.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зупинити нарахування та списання відсотків на викрадені кошти, то суд зазначає слідуюче.
У постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц зазначено, що у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав». Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.
Оскільки нарахування відсотків не впливає на права позивача до моменту звернення кредитодавця до неї із вимогою про стягнення заборгованості, позовна вимога про зупинення нарахування відсотків та штрафних санкцій не є ефективним способом захисту і не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б доводили зазначені ним обставини і слугували б підставою для захисту його прав у обраний ним спосіб, в позові належить відмовити.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживча фінансових послуг та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде складено 04.01.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька