29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"14" травня 2025 р. Справа № 924/253/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області, м. Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область
до товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ", м. Київ
про стягнення грошей
за участю представників сторін:
від позивача: Чорна Г.Б. згідно довіреності від 03.03.25,
від відповідача: не з'явився,
встановив:
відділ освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ" про стягнення 217897,50 грн. попередньо сплачених коштів за договором про закупівлю №906 від 22.12.2023 року, 9950,33 грн. інфляційного збільшення, 30069,86 грн. пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів за порушення строків поставки товарів та 15 252,83 грн. штрафу за прострочення поставки товарів понад тридцять днів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю № 906 від 22.12.2023.
Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2025 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд даної справи він був повідомлений ухвалою суду від 29.04.2025, яка відповідно до повідомлення про доставку електронного листа була отримана відповідачем - 29.04.2025 18:14 год.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
22.12.2023 року між відділом освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ" (постачальник) укладено договір про закупівлю №906.
Відповідно до п.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати замовнику у власність протягом 2024 року предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Дизельне паливо), а замовник зобов'язується оплатити і прийняти вказаний товар.
Кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника-переможця закупівлі викладені у пункті 2 договору, а саме: дизельне паливо, у кількості 23 000 літрів за ціною 50,04 грн. за 1 літр, на загальну суму - 1 150 920,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару передбачених «Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Згідно з п. 2.1. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості та якості з моменту отримання товару згідно умов договору.
Ціна цього договору становить: 1150920,00 грн. (один мільйон сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ (20%) 191 820,00 грн. (сто дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять гривень 00 копійок) (п.3.1. договору).
Відповідно до п.4.1. договору оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
Згідно з п. 4.2. договору замовник зобов'язаний сплатити вартість товару у розмірі 100% вартості такого товару на момент його передачі та не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару, що зафіксована у видатковій накладній на товар або в іншому документі, що фіксує умови, кількість та асортимент передачі товару,а у разі відсутності коштів на рахунках замовника - з моменту їх надходження.
Строк поставки товарів - до 31.12.2024р. (п.5.1. договору).
Відповідно до п.5.2. договору товар вважається переданим по кількості та асортименту, якщо замовником не будуть надіслані претензії за адресою постачальника.
Місце поставки (передачі) товарів: за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ, Хмельницької область. (п.5.3. договору).
Згідно з п. 5.4. договору передача замовнику товару за цим договором, в т.ч. здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки транспорту при пред'явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару. Зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.
Умовами договору, викладених у п. 6.3.1. визначено зобов'язання постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п.7.1. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов 'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник може сплатити замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3.2. цього договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (п. 7.2. договору).
Види порушень та санкції за них, установлені договором у п.7.3.:
- за поставку постачальником неякісних товарів може сплачуватись штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів (п.7.3.1.);
- за порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.3.2);
- за недотримання термінів оплати товарів - сплачуються штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну оплати товарів від вартості несвоєчасно оплачених товарів (п.7.3.3).
Відповідно до п.10.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1 цього договору та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань постачальником та замовником.
Згідно з п.11.1. договору усі зміни та доповнення до договору, а так само його дострокове розірвання за згодою сторін є чинним лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових угод, які підписуються обома сторонами. Усі додаткові угоди є невід'ємними частинами договору.
У п.11.4. договору сторонами встановлено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які зокрема передбачені статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
26.07.2024 сторонами укладено додаткову угоди № 1 до договору, якою змінено (збільшено) ціну товару у зв'язку із збільшенням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної суми договору, відповідно до умов якої постачальник взяв на себе зобов'язання поставити замовнику товар -дизельне паливо: 9 000 літрів за ціною 50,04 грн. за 1 літр на загальну суму - 450 360,00 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), та 13 664,131 літрів за ціною 51,27 грн. за 1 літр на загальну суму - 700 560,00 грн. (сімсот тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
08.11.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 2 договору, якою зменшено обсяг закупівлі товару, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, а саме: дизельне паливо: 9 000 літрів за ціною 50,04 грн. за 1 літр на загальну суму - 450 360,00 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), та 13 660, 131 літрів за ціною 51,27 грн. за 1 літр на загальну суму - 700 348,20 грн. (сімсот тисяч триста сорок вісім гривень 20 копійок).
Відділ освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області, дотримуючись умов договору, здійснив 100% оплату за товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями: №54 від 23.01.24 на суму 150 120,00 грн.; №280 від 14.03.24 на суму 150 120,00 грн.; №582 від 20.05.24 суму 150 120,00 грн.; №795 від 29.07.24 на суму 307 620,00 грн.; №1136від 23.10.24 на суму 392 728,20 грн.
Відповідачем, згідно видаткової накладної №2554 від 23 жовтня 2024 року було передано позивачу паливні картки на суму 392 728,20 грн. (в т.ч. ПДВ) за 7660 літрів дизельного палива за ціною 51,27 грн. за один літр.
Однак, у зв'язку з відсутністю товару за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області, позивач був позбавлений можливості отримати попередньо оплачений товар - дизельне паливо, у кількості 4 250 літрів за ціною 51,27 грн. за 1 літр на загальну суму 217 897, 50 грн. для заправки транспорту.
13.02.25 відділ освіти молоді та спорту Волочиської міської ради надіслав на електронну адресу ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» sinergiayasistem@gmail.com претензію №74-3/25 щодо не поставки попередньо оплаченого товару за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ, Хмельницької область, з вимогою забезпечити поставку товару: дизельне паливо, за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області, або повернути 217 384,80 грн. за не поставлений товар.
Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, вимог претензії не виконав.
Оскільки відповідач не забезпечив поставку попередньо оплаченого товару, добровільно не повернув кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом про примусове стягнення попередньої оплати за товар за договором в розмірі 217 384,80 грн.
Крім цього, за неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9950,33 грн. інфляційного збільшення, 30069,86 грн. пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів за порушення строків поставки товарів та 15 252,83 грн. штрафу за прострочення поставки товарів понад тридцять днів.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як передбачено ч.1 пункту 1 ч. 2 статті 11, ч.ч. 1, 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.
Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив 100% оплату за товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями: №54 від 23.01.24 на суму 150 120,00 грн.; №280 від 14.03.24 на суму 150 120,00 грн.; №582 від 20.05.24 суму 150 120,00 грн.; №795 від 29.07.24 на суму 307 620,00 грн.; №1136від 23.10.24 на суму 392 728,20 грн.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У п. 1.3. договору зазначено,що відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару передбачених «Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з п. 3 яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС).
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України .
Згідно з п. 3 Інструкції талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Відповідачем, згідно видаткової накладної №2554 від 23 жовтня 2024 року було передано позивачу паливні картки на суму 392728,20 грн. (в т.ч. ПДВ) за 7660 літрів дизельного палива за ціною 51,27 грн. за один літр.
Проте, як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю товару за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області, відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради був позбавлений можливості отримати попередньо оплачений товар - дизельне паливо, у кількості 4 250 літрів за ціною 51,27 грн. за 1 літр на загальну суму 217 897, 50 грн. для заправки транспорту.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Позивач звернувся до відповідача з претензію №74-3/25 від 13.02.25 щодо не поставки попередньо оплаченого товару за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ, Хмельницької область, з вимогою забезпечити поставку товару: дизельне паливо, за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області, або повернути 217 384,80 грн. за не поставлений товар.
Відповідь на вказану претензію-вимогу матеріали справи не містять. Крім того, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення в порядку передбаченому ГПК України суду не надано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 217 384,80 грн. попередньо сплачених коштів за не поставлений товар.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30069,86 грн. пені та 15252,83 грн. шрафу за період з 24.10.2024 по 10.03.2025.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями п. 4 ст. 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов 'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник може сплатити замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3.2. цього договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Крім того, у п. 7.3.2 договору визначено, що за порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Отже, умовами договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені в розмірі 30069,86 грн. за період з 24.10.2024 по 10.03.2025, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 15252,83грн., судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9950,33 грн. за період з листопада 2024 року по березень 2025 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бізнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №м14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок заявлених позивачем 9950,33 грн. інфляційних втрат, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: « 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» ( м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, код 44876120) повернути Відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88, код 40208983) кошти в розмірі 227847,83 грн. (двісті двадцять сім тисяч вісімсот сорок сім гривень 50 коп.) (з урахуванням індексу інфляції) за невиконання своїх зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» ( м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, код 44876120) на користь Відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88, код 40208983) 30 069,86 грн. (тридцять тисяч шістдесят дев'ять гривень 86 коп.) пені, 15252,83 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 83 коп.) штрафу та 4097,56 грн. (чотири тисячі дев'яносто сім гривень 56 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 16.05.2025 року.
Віддрук. 1 примірники: 1 - до справи,
Позивачу та відповідачу надіслати ухвалу до кабінету ЕС.