номер провадження справи 17/28/25
14.05.2025 Справа № 908/611/25
м.Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/611/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд», 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя», 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Кисельова О.О., довіреність від 26.03.25 № 02/03.3-20/00855
від відповідача-1: Іванісов В.С., ордер серія АР № 1239822 від 14.05.25
від відповідача-2: Бурцева І.Ю., ордер серія АР № 1216499 від 14.04.25
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/611/25 за позовною заявою Запорізької міської ради до ТОВ “ТВП Капітал-Буд», відповідач-1 та до ТОВ “Фем-Запоріжжя», відповідач-2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.24, укладений між ТОВ “ТВП Капітал-Буд» та ТОВ “Фем-Запоріжжя», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І, зареєстрований в реєстрі за № 5117.
15.04.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд визнати поважними причинами пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 06.05.25 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/611/25 на 14.05.25 о 10 год. 30 хв.
В судовому засіданні 14.05.25 на питання головуючого присутній представник відповідача-1 заявив усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування причин пропуску строку та усного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, представник відповідача-1 зазначив, що (дослівно):
«… Ухвалою суду про відкриття провадження по справі від 17.03.2024 р. було встановлено відповідачу у порядку ст. 165 ГПК України, надати відзив із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по даній справі.
Вказану ухвалу суду було доставлено до Електронного суду 17.03.2025 р. о 18 год. 42 хв.
За положенням ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження по справі вручена Відповідачу 1 18.03.2025 р. і з цієї дати розпочинається перебіг процесуального строку, який, відповідно, завершується 02.04.2025 р.
Повідомляємо суд, що Відповідач 1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Іриною Вишняковою 21.03.2025 р.
01.04.2025 р. захворів син представника Відповідача 1, у зв'язку з чим представник перебувала на лікарняному до 08.04.2025 р.
Після виходу на роботу, представник з 09.04.2025 р. по 10.04.2025 р. поверталась до міста Запоріжжя.
З огляду на викладені обставини, а також беручи до уваги зміст позовної заяви та об'єм долучених документів, підготувати правову позицію по справі та подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк представник не мала можливості. …»
Розглянувши в засіданні 14.05.25 клопотання викладеного в прохальної частині відзиву та усне клопотання представника відповідача-1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 віддала на розсуд суду, представник позивача заперечила проти задоволення вказаних клопотань, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. ч. 3, 4 та 8 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається у строк встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із п. 5 резолютивної частини ухвали від 17.03.25 про відкриття провадження у справі № 908/611/25, відповідачам (кожному окремо) було визначено строк для подання … відзиву на позов … протягом 15 днів від дня вручення вказаної ухвали; … заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення). Роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем (чами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка перебуває в матеріалах справи, ухвала про відкриття провадження у справі № 908/611/25 від 17.03.25 була надіслана судом відповідачу-1 та отримана останнім 18.03.25 о 16 год. 58 хв. відповідно.
Таким чином, відлік процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву відповідача-2 розпочався з 18.03.25.
З огляду на зазначене вище, суд виходить з того, що строк для подання відзиву сплинув після 23 год. 59 хв. 02.04.25.
При цьому, відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву (який надійшов через систему «Електронний суд» - 15.04.25, тобто після спливу строку визначеного для подання відзиву).
Правовий аналіз норм чинного ГПК України свідчить про те, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. Тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (правовий висновок сформульовано у постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.20 у справі № 910/15481/17).
Поряд з цим, відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13), фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06.
З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- ухвалою від 17.03.25 судом відкрито провадження у справі № 908/611/25;
- відзив на позовну заяву надійшов до суду 15.04.25, що перевищує встановлений судом строк 15 днів;
- відповідач-1 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 908/611/25 та строки подання відзиву на позовну заяву, але не вжив заходів для його підготовки вчасно;
- надані докази до відзиву за вих. від 15.04.25 (який надійшов до суду в системі «Електронний суд») про причини поважності пропуску строку надання відзиву представником відповідача-1, а саме: лист непрацездатності за № 16779938-2031127779-1 від 02.04.25 на ім'я Вишнякової Ірини Олександрівни та довідка огляду сімейного лікаря за вих. від 02.04.25 комунального некомерційного підприємства «Печерський центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерської міської ради не можуть свідчити про поважність причин пропуску для надання відзиву відповідачем-1, оскільки чинне законодавство України не забороняє підприємству мати декілька представників, які мають змогу представляти інтереси підприємства (товариства);
- представник відповідача-1 не довів суду поважності причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву;
- зазначені у відзиві та усні пояснення (обґрунтування) представника відповідча-1 містять лише формальні обставини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву;
- фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06),
у суду відсутні правові підстави для поновлення відповідачу-1 у справі № 908/611/25 пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
А тому, як наслідок, судом відмовлено у задоволенні клопотання викладеного в прохальної частині відзиву (сформованого в системі «Електронний суд» 15.04.25) та усного клопотання представника відповідача-1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 11, 13, 20, 24, 42, 43, 73, 76, 77, 80, 113, 118, 119, 165, 234, 235, ГПК України, суд
Відмовити представнику відповідача-1 у задоволенні клопотання викладеного в прохальної частині відзиву (сформованого в системі «Електронний суд» 15.04.25) та усного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Екземпляр (копію) даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею - 14.05.25 та відповідно до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню.
Суддя В.Л. Корсун