вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.05.2025м. ДніпроСправа № 904/3413/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи Гоголєва Юрія Петровича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам у сумі 11 229 грн 05 коп.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Попов Є.В., довіреність, адвокат;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 26.07.2024 б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" заборгованість в сумі 11 229 грн 05 коп., з яких: 10 196 грн 96 коп. - заборгованість по витратами за послуги з управління багатоквартирним будинком, 812 грн 17 коп.- інфляційні втрати, 219 грн 92 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору б/н від 28.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині своєчасної оплати за надані послуги.
Ухвалою суду від 07.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
11.09.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній вказує про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" не є власником спірного майна, та більш того не отримувало будь яких послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем пред'явлено позов не до тієї особи.
Крім того, разом з відзивом на позов відповідачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує на те, що останньому знадобився додатковий час для з'ясування всіх обставин та встановлення відповідних фактів, які в подальшому викладені у відзиві на позов.
Також відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу Гоголєва Юрія Петровича.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2024 здійснено перехід до розгляду справи № 904/3413/24 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.10.2024. Крім того, ухвалою суду поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" строк для подання відзиву на позов.
22.10.2024 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.
Після усунення вказаних обставин перебування головуючого судді на лікарняному, ухвалою суду від 29.10.2024 підготовче засідання призначено на 20.11.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.
29.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про залишення відзиву (відповіді на позовну заяву) та долучених документів відповідачем без розгляду.
04.11.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву (відзив) позивача щодо залишення відзиву (відповіді на позовну заяву) та долучених документів відповідачем без розгляду; останній просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
20.11.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у позивача наступну інформацію, а саме:
- чи оформлювалось особистий рахунок на ТОВ “Кредитні ініціативи», як на власника об'єкта нерухомості, що розташована за адресую: АДРЕСА_1 ?
- яким чином було письмово проінформовано ТОВ “Кредитні ініціативи» про існуючий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 28 грудня 2018 року та з додатками № 1, 2, 3, 4, 5 (пункт 46 вказаного договору), які є невід'ємною його частиною та вказати дату з наданням відповідного документа в підтвердження вищевказаний дій з сторони позивача?
- яким чином було здійснення з сторони позивача письмово ознайомлення ТОВ “Кредитних ініціатив» з протоколами зборів співвласників, власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників за період з 01 червня 2019 року по 01 липня 2024 року? В разі існування відповідних письмових документів, прошу надати відповідні засвідчені копії господарському суду.
- надати інформацію наступного змісту, а саме - хто був зареєстрований в об'єкті нерухомості, що розташована за адресую: АДРЕСА_1 за період часу з 01.11.2021 року по 09.01.2024 року?
Того ж числа відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи засвідченого належним чином копію листа від АТ “Криворізька теплоцентраль» за №4614/09 від 16.04.2024 року.
Ухвалою суду від 20.11.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу ОСОБА_1 . Підготовче засідання відкладено на 10.12.2024.
10.12.2024 позивачем подані письмові заперечення та клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
В своїх запереченнях позивач вказує на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, саме відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» був власником кв. АДРЕСА_2 , в період з вересня 2019 року по 09.01.2024 року.
Згідно зі ст.322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника майна. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Власність зобов'язує. (ст.319, 360, 362 ЦК України).
Таким чином, обставини про реєстрація чи проживання у квартирі може бути важливим у справах щодо стягнення плати за комунальні послуги, проте не є релевантним до спору про стягнення житлової послуги.
Отже, лист Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» за № 4614/09 від 16.04.2024 року не має прямого відношення до предмету спору, залучення листа лише затягує розгляд справи та не допомагає встановити істотні обставини спору, а тому не може бути прийнятий судом як належний і допустимий доказ у цьому спорі
Ухвалою господарського суду від 10.12.2024 застосовано розумні строки при розгляді даної справи, підготовче засідання відкладено на 14.01.2025.
06.01.2025 відповідачем до суду подані письмові клопотання, в яких останній просить суд:
- винести окрему ухвалу відносно посадової особи ТОВ “Житлокомцентр» (директора Шарах Олега Леонідовича);
- долучити до справи заперечення відповідача;
- вирішити клопотання про витребування доказів у позивача, а саме: Додаткової угоди №1 від 01 грудня 2020 року, Додаткової угоди №2 від 02 грудня 2020 року до спірного договору, Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 28 грудня 2018 року
14.01.2025 позивачем подані письмові заперечення, в яких останній просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача.
Ухвалою суду від 14.01.2025 задоволено клопотання ТОВ "Кредитні Ініціативи" про витребування доказів та оголошено перерву до 11.02.2025.
11.02.2025 позивачем до суду подано клопотання на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2025, в якому останній просить долучити до матеріалів справи Додаткову угоду №1 від 01 грудня 2020 року та Додаткову угоду №2 від 02 грудня 2020 року, до спірного договору, Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 28 грудня 2018 року.
11.02.2025 відповідачем до суду подано клопотання, в якому останній просить суд винести окрему ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3413/24 з відповідним повідомленням до Дніпропетровської обласної прокуратури для встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення в діяльності посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» (директора Шарах Олега Леонідовича) з метою перевірки та уникнення сумнівів можливої наявності складу кримінального правопорушення за ст. 357, ч.1 ст. 366 КК України.
11.02.2025 протокольною ухвалою:
- судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про винесення окремої ухвали, у зв'язку з розглядом зазначеного клопотання раніше;
- зобов'язано позивача надати до суду інформацію щодо питань, зазначених відповідачем у клопотанні від 20.11.2024, та докази на підтвердження даної інформації.
У судовому засіданні 11.02.2025 оголошено перерву до 18.02.2025.
18.02.2025 позивачем до суду подано клопотання, в якому останній просить долучити до матеріалів справи копію претензії з фіскальним чеком та копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.11.2021 року.
У судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 20.03.2025, з його проведенням в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 20.03.2025 відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили.
Відповідачем до суду подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з зайнятістю представника відповідача у слідчих діях по кримінальному провадженню.
У судовому засіданні 20.03.2025 представник позивача заперечувала проти відкладення судового засідання; заявила про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду від 20.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 10.04.2025.
У судовому зсіданні, що відбулося 10.04.2025 оголошувалась перерва до 01.05.2025.
Судове засідання, призначене на 01.05.2025 о 15:40 год. не відбулося через повідомлення про замінування будівлі суду.
Ухвалою суду від 01.05.2025 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 08.05.2025 року.
У судове засідання, що відбулося 08.05.2025 представники позивача та третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представників позивача та відповідача.
У судовому засіданні 08.05.2025 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати наданих відповідачу послуг з управління багатоквартирним будинком.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач на праві приватної власності з вересня 2019 року по січень 2024 року, володів квартирою № 20 в будинку №1 по бульвар Маршала Василевського в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, загальною площею 76,3 кв.м., а тому за цей період є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються багатоквартирному будинку управителем ТОВ «Житлокомцентр» (а.с. 11-12).
Так, у 2018 році між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", як управителем, та співвласниками багатоквартирного будинку (власники квартир або нежитлових приміщень) за адресою: м. Кривий Ріг, бульвар Маршала Василевського, будинок 1 (далі - Співвласник), було укладено договір б/н про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (надалі - послуга з управління), що розташований за адресою: бульвар Маршала Василевського, будинок 1 (далі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послуги з управління у строк згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (а.с. 21-25 том 1).
Згідно з пунктом 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором (абзац 3 пункту 6 Договору).
Управитель зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього Договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (абзац 1 пункту 8 Договору).
Ціна послуги з управління становить 5,0834 гривень (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: - витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,8002 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього Договору; - винагороду управителю в розмірі 0,2832 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (пункт 10 Договору).
Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим на рахунок Управителя, код ЄДРПОУ 37665038 (пункт 11 Договору).
Згідно з пунктом 37 Договору цей Договір набирає чинності з 01.01.2019 р. та укладається строком на один рік.
Відповідно до пункту 38 Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.12.2020 №1) якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк; кількість пролонгацій не обмежена.
В період з 01.11.2021 по 09.01.2024 ТОВ «Житлокомцентр» надав послуги з управління будинком, але відповідач не проводив оплату, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість станом на 01.07.2024 року за спірний період в сумі - 10 196 грн 96 коп.
Докази про надання послуг, витрат, переліку робіт, вартістю та складова тарифу надані в щомісячних документах «Інформація про витрати на послугу управління будинку 1 по бульвар Маршала Василевського м. Кривий Ріг», за спірний період.
Таким чином, несвоєчасна оплата житлової послуги з управління багатоквартирним будинком є незаконною та порушує права ТОВ «Житлокомцентр», що і є причиною даного спору.
Крім того, за неналежне виконання умов спірного договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 812 грн. 17 коп. за період з 01.11.2021 по 09.01.2024 та 3 % річних від простроченої суми, за спірний період в сумі 219 грн. 92 коп.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від №2189-VІІІ від 09.11.2017, який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року (далі - Закон України № 2189-VIІI).
За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку , витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати (п. 1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Статтею 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Згідно зі ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Отже, враховуючи положення ст. ст. 317, 322, 360 ЦК України власник квартири зобов'язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02.04.2020 року у справі № 757/29813/17-ц).
При зверненні до суду, позивачем пред'явлені вимоги мотивовані тим, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" будучи власником квартири № 20, загальною площею 76,3 кв.м, згідно долученого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.07.2024, у період з 01.11.2021 по 09.01.2024 не проводив оплату за надані позивачем послуги з управління будинком АДРЕСА_3 , на підставі укладеного у 2018 році між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", як управителем, та співвласниками багатоквартирного будинку (власники квартир або нежитлових приміщень) за адресою: м. Кривий Ріг, бульвар Маршала Василевського, будинок 1 (далі - Співвласник), договору б/н про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Разом з тим, під час розгляду даного спору, господарським судом були встановлено наступні обставини.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 388407436, дата, час формування: 26.07.2024 09:41:04) власником квартири, загальною площею 76.3 кв. м., житлова площа 47 кв. м., за адресую АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .
Відповідно до документів, які були подані для державної реєстрації - договір купівлі-продажу, серії та номер: ВКС № 382157, виданий 18.12.2007 року, видавник: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Н. І., зареєстровано в реєстрі за № 13493; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: ВКС № 382158, виданий 18.12.2007, видавник: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Н. І., зареєстровано в реєстрі за № 13498, 13499, розмір частки 1.
21 липня 2022 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, по справі № 212/10219/19, розглянув позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Пахомової Наталії Іванівни, Державного реєстратора Шмідт Наталі Миколаївни, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права та визнання права власності на нерухоме майно. Згідно обставин, які були встановлені рішенням суду першої інстанції, а саме, в судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 16 вересня 2019 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», підстава виникнення права власності: повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотечний договір від 18.12.2007 року, видавник Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Н.І., реєстр відправки цінної кореспонденції, кредитний договір від 18.12.2007 року, сторони: ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_1 . Судом встановлено, що позивач станом на 16 вересня 2019 року був зареєстрований та проживав за адресою, що підтверджується матеріалами справи. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2023 року по справі № 212/10219/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Пахомової Наталії Іванівни, Державного реєстратора Шмідт Наталі Миколаївни Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Шмідт Наталія Миколаївна, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», індексний номер 48744493 від 18 вересня 2019 року, яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1917321512110) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 33282239 від 16 вересня 2019 року, вчинений державним реєстратором Шмідт Наталею Миколаївною, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1917321512110) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Припинено право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1917321512110), зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Шмідт Наталія Миколаївна, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48744493 від 18 вересня 2019 року.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2023 року була залишена без змін постановою Верховного суду від 11 серпня 2023 року по справі № 212/10219/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, судом встановлено, що існує судове рішення, яке має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а саме у справі № 212/10219/19.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Так, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу. Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 638/18026/19).
Суд зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII).
Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини у справі № 212/10219/19 щодо відновлення права власності за ОСОБА_1 шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності № 33282239 від 16 вересня 2019 року та припиненням права приватної власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на спірну квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1917321512110), яке зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Шмідт Наталія Миколаївна, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48744493 від 18 вересня 2019 року, суд вважає, що ці обставини для суду є преюдиційними та відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді цієї справи.
Отже, оскільки у спірний період власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 76,3 кв.м. був ОСОБА_1 , саме на нього, був покладений обов'язок здійснювати витрати на утримання багатоквартирного будинку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що за вимогами про стягнення заборгованість в сумі 11 229 грн 05 коп., з яких: 10 196 грн 96 коп. - заборгованість по витратами за послуги з управління багатоквартирним будинком, 812 грн 17 коп.- інфляційні втрати, 219 грн 92 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору б/н від 28.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" є неналежним відповідачем.
В пункті 55 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №5015/3683/11 викладено висновок про те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та №372/51/16-ц).
Вирішення питання щодо заміни належного відповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті. (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 910/20154/16).
Суд не може з власної ініціативи залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.
Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам у сумі 11 229 грн 05 коп.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам у сумі 11 229 грн 05 коп. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.05.2025.
Суддя І.А. Рудь