16 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/4832/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сгара Е.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу позивача, за вх. №623 Х/1 , на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.25 (повний текст складено 26.02.25, суддя Присяжнюк О.О. ) у справі №922/4832/24
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради , м. Харків,
до Акціонерного товариства "Укрпошта" , м. Київ,
про стягнення коштів
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрпошта", в якій зокрема просило суд стягнути з Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ: 21560045) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) безпідставно збережені кошти у сумі 71 643,34 грн, з яких: орендна плата у сумі 63 174,45 грн за період 09.07.2022 - 04.11.2024; 3% річних у сумі 2 101,56 грн за період 16.07.2022 - 04.11.2024; інфляційні втрати у сумі 6 367,33 грн за період липень 2022 р. - жовтень 2024 р., судові витрати .
Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії Договору позички № 1890 від 01.08.2019 у відповідача після 08.07.2022 відсутні правові підстави для безоплатного користування нежитловими приміщеннями за адресою: м.Харків, просп.Тракторобудівників, 130-В. Відповідач, як фактичний користувач нерухомого майна, який без достатньої правової підстави за рахунок Позивача зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нежитловими приміщеннями, має повернути ці кошти Позивачу на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутні передумови для припинення договору позички № 1890 від 01.08.2019 під час дії воєнного стану з підстав, визначених у пункті 5 Постанови КМУ №634 від 27.05.2022, оскільки такий договір вважається продовженим починаючи з 24.02.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, в силу імперативних приписів пунктів 5, 16 цієї Постанови, без заяви орендаря та окремого рішення орендодавця.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки договір позички № 1890 від 01.08.2019 продовжував діяти до 04.11.2024, і повністю охоплює період, за який позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача суму коштів ( орендної плати) в розмірі 63 174,45 грн. (період 09.07.2022 - 04.11.2024) .
Також суд зазначив , що оскільки позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості орендної плати не підлягає задоволенню, то не підлягають задоволенню і похідні від неї позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 101,56 грн за період 16.07.2022 - 04.11.2024; інфляційні втрати у сумі 6 367,33 грн за період липень 2022 р. - жовтень 2024 р., судові витрати .
До Східного апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якій просить суд:
1.Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4832/24 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Акціонерного товариства "Укрпошта" у повному обсязі;
2.Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (код ЄДРПОУ: 21560045) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) судові витрати.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції, дійшовши помилкових висновків щодо строку дії договору безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
На думку заявника апеляційної скарги суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми ЦК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, застосувавши норми, які не підлягають застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем.
Крім того, апелянт повідомляє, що попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції становить 3633,60грн судового збору та 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, що не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 справу №922/4832/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Склярук О. І., суддя Гетьман Р. А., суддя Сгара Е. В.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4832/24. Ухвалено розглядати справу без повідомлення учасників справи.
26.03.2025 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
09.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Укрпошта" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції у даній справі - залишити без змін. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі.
Перевіривши дотримання місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи та установлено місцевим господарським судом, рішенням Харківської міської ради №1623/19 від 19.06.2019 затверджено Перелік об'єктів, які передаються в безоплатне користування за договором позички, в тому числі нежитлові приміщення, які підлягають передачі у безоплатне користування АТ "Укрпошта" строком на 2 роки та 11 місяців.
На підставі вищезазначеного рішення Харківської міської ради, 01.08.2019 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позичкодавцем) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (користувачем) укладено договір позички №1890 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору предметом Договору є безоплатне користування майном. Право на укладання Договору отримано користувачем на підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.06.2019 №1623/19 "Про комунальну власність м.Харкова".
Відповідно до п.1.2. Договору об'єктом договору позички є нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:14, площею 108,4 кв. м. у житловому будинку літ."А-5" (далі - майно), розташоване за адресою: м. Харків, просп.Тракторобудівників ,130-В, та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс" (далі - "балансоутримувач").
Позичкодавець передає користувачу вищевказане майно у безоплатне користування на умовах, викладених в цьому Договорі строком на 2 роки 11 місяців, для розміщення відділення поштового зв'язку (п.1.3.Договору).
Майно, що передається у користування, є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Передача майна у безоплатне користування не припиняє права комунальної власності територіальної громади міста Харкова (п.1.4.Договору).
Згідно з п.2.1. Договору позичкодавець зобов'язаний передати користувачу майно протягом 10 днів після підписання цього Договору. Прийом і передача оформляється двостороннім Актом прийому - передачі (додаток), який є невід'ємною частиною Договору.
Користувач зобов'язаний прийняти передане майно протягом 10 днів після підписання цього Договору та здійснити відображення майна в обліку користувача в порядку та на умовах, визначених законодавством (п.3.1.1.Договору).
Відповідно до п.3.1.7. Договору користувач зобов'язаний протягом 7 днів із моменту прийняття рішення про ліквідацію користувача, припинення дії або дострокового розірвання Договору, користувач повинен повернути актом передане майно позичкодавцю у тому ж стані, в якому це майно йому передавалося, з урахуванням нормального зносу майна.
Згідно з п. 5.1. Договору цей Договір діє з 01.08.2019 до 01.07.2022.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що Договір може бути продовжений на новий термін тільки за умови позитивного рішення сесії Харківської міської ради.
У разі припинення або розірвання цього Договору, здійснені користувачем поліпшення майна, які неможливо відокремити без заподіяння йому шкоди, компенсації не підлягають (п.5.4.Договору).
Дія договору позички припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який було укладено Договір (п.5.5.Договору).
Згідно з Актом приймання-передачі , який є додатком до Договору, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:14, площею 108,4 кв. м. у житловому будинку літ."А-5" (далі - майно), розташоване за адресою: м. Харків, просп.Тракторобудівників ,130-В.
В подальшому, згідно з Актом приймання-передачі від 14.11.2024 відповідач передав, а позивач прийняв вищевказані нежитлові приміщення.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому просить стягнути з АТ "Укрпошта" безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період у сумі 71 643,34 грн, з яких: орендна плата у сумі 63 174,45 грн за період 09.07.2022 - 04.11.2024; 3% річних у сумі 2 101,56 грн за період 16.07.2022 - 04.11.2024; інфляційні втрати у сумі 6 367,33 грн за період липень 2022 р. - жовтень 2024 р.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог. Підстави, якими керувався місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог, наведені вище.
Як установлено та зазначено вище, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
* апелянт наполягає на тому, що договір позички припинив свою дію 01.07.2022. На думку апелянта місцевий господарський суд безпідставно виходив з того, що договір продовжив свою дію після 01.07.2022;
* враховуючи наявність спеціальної норми, передбаченої ч. 2 ст. 9 Закону №157-ІХ щодо прямої заборони на передачу комунального майна у безоплатне користування або позичку суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про продовження строку дії договору на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану відповідно до п. 5 Постанови №634;
* з огляду на позицію заявника апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, апелянт вважає, що вимоги про стягнення річних та інфляційних також відхилені неправомірно.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1.1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Частиною 3 даної статті установлено, що до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що фактично правовідносини між сторонами, незважаючи на те, що договір має назву "позички" є правовідносинами з оренди.
Статтею 764 Цивільного кодексу України (яка входить до глави 58 цього Кодексу і підлягає застосуванню до відносин позички) передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З матеріалів справи убачається, що АТ "Укрпошта" продовжував користуватись майном після 01.07.2022 (строку, який визначений у договорі позички як дата його закінчення).
При цьому, матеріали справи не містять заперечень Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (позивача) про продовження такого користування.
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір позички, на підставі якого АТ "Укрпошта" користувалось спірним майном, діяв до моменту підписання акту приймання-передачі майна 04.11.2024 уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, відповідно до якого майно було передано (повернуто) позивачу.
При цьому, апеляційний господарський суд відхиляє твердження заявника апеляційної скарги про припинення строку дії договору позики 01.07.2022, а також про перевагу спеціального закону у сфері оренди державного і комунального майна - Закону №157-ІХ над положеннями Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 виклала правові висновки щодо пріоритетності норм Цивільного кодексу над спеціальним законом із новими вимогами, який прийняли пізніше, - у цій ситуації не застосовується колізійний принцип lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній").
Крім того, в зазначеній постанові містяться посилання на Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі N5-рп/2012, в якому вказано: "Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року N4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".
Також слід зазначити, що з початком воєнного стану запроваджено Постанову КМУ від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" для регулювання процесів оренди комунального й державного майна на цей період.
Пунктом 5 зазначеної Постанови встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Отже, пунктом 5 Постанови №634 встановлено правило: договори оренди автоматично продовжуються до кінця воєнного стану в країні та ще на 4 місяці і виключеннями з цього правила є лише два випадки:
1) коли балансоутримувач повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження такого договору за 30 к.д. до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157- IX;
2) продовження договору відбулось за результатами аукціону, який було опубліковано до дати набуття чинності Постановою №634, тобто до 01.06.2022 (в такому разі орендар мав право укласти договір оренди з переможцем такого аукціону).
Разом з цим, балансоутримувач не повідомляв ані позивачу, ані відповідачу про непродовження такого договору за 30 к.д. до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157- IX.
Також жодного продовження договору позички на аукціоні не відбулося, оскільки його взагалі було укладено в позаконкурентному порядку, тобто без проведення аукціону.
Отже в даному випадку відсутні обставини, які є виключенням для застосування пункту 5 Постанови №634, а тому договір позички продовжував свою дію також і в силу положень даної постанови.
Дана постанова як акт органу виконавчої влади є по суті імперативною нормою, яка носить обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин, не зважаючи на її нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
У постанові від 19.04.2024 у справи №911/1359/22 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено, зокрема, наступні висновки щодо імперативного характеру постанов органів виконавчої влади :
"Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Отже, Об'єднана палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що виконавчий орган, який в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, може приймати загальнообов'язкові норми, які підлягають виконанню учасниками обороту.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд також вважає , що спірний договір позички продовжував свою дію до моменту повернення майна АТ "Укрпошта" позивачу за актом приймання передачі, що підписаний сторонами 04.11.2024.
Спірні правовідносини, виникли з укладеного між позивачем та відповідачем договору від 01.08.2019, та продовжували діяти до 04.11.2024, тобто мали договірний характер.
Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги до позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів суми орендної плати.
Таким чином, з огляду на те, що відносини між сторонами врегульовані договором, який був чинним за період з 01.07.2022 по 04.11.2024 (період - за яким позивачем пред'явлено до стягнення безпідставно збережені кошти, 3% річних та інфляційні) то наявність таких договірних відносин виключає застосування ст.1212 ЦК України. Інфляційні та річні також нараховані неправомірно.
Відтак положення статті 1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, що обґрунтовано висловив місцевий господарський суд.
Зважаючи на викладене, Східний апеляційний господарський суд установив, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку. що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладається на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу позивача, за вх. №623 Х/1 , на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.25 у справі №922/4832/24 - залишити без задоволення.
2.Рішення Харківської області від 25.02.25 у справі №922/4832/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Е.В. Сгара