Справа № 464/1527/24 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М. В.
Провадження № 22-ц/811/2839/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
16 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представника ОСОБА_1 - Гай О.О.,
представника ОСОБА_2 - Турчин Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації.
На обґрунтування позову, позивачка вказувала, що у період перебування у шлюбі із відповідачем ними було набуто у власність рухоме майно, зокрема автомобілі марки: TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (зареєстрований на її ім'я); VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 (зареєстрований на ім'я відповідача); MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 (зареєстрований на ім'я відповідача). У жовтні 2023 відповідач без згоди позивачки відібрав у неї свідоцтво про реєстрацію та ключі від автомобіля марки TESLA MODEL 3. У лютому 2024 року автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були відчужені відповідачем без згоди і відома позивачки. При цьому позивачка звертає увагу на те, що із листопада 2023 вони із відповідачем проживають окремо, а шлюбні відносини фактично припинилися, про що зазначено у рішенні про розірвання шлюбу.
Згідно із Висновком про вартість майна станом на 12.02.2024 ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT становила 638 800,00 грн; MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 - 1 213 000,00 грн; TESLA MODEL 3 - 997 000,00 грн. Позивачка зазначає, що оскільки відповідач відчужив автомобілі без її згоди, вона має право на грошову компенсацію половини їх вартості, виходячи із дійсної ринкової вартості аналогічних транспортних засобів на час подання позову. Крім того, оскільки автомобілем марки TESLA MODEL 3 користується відповідач, з метою поділу неподільної речі, вважає доцільним виділити цей автомобіль у власність відповідача та стягнути з нього на її користь відповідну грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності на цей автомобіль.
На підставі наведеного просила задовольнити її позов.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2024 позов задоволено.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 .
В порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виділено автомобіль марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 у власність ОСОБА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину (одну другу) вартості автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , тип - легковий седан, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 498 500,00.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину (одну другу) вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , тип - легковий універсал, що становить 319 400,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 половину (одну другу) вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , що становить 606 500,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 9 084,80 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 та VOLKSWAGEN PASSAT були відчужені ним у період перебування у шлюбі із позивачкою та за її згодою. ОСОБА_1 стверджує, що автомобіль марки TESLA MODEL 3 був придбаний за час перебування сторін у шлюбі, зареєстрований на ім?я позивачки та перебуває у її користуванні. Враховуючи фактичний порядок користування майном, який склався між сторонами, зазначений автомобіль, на переконання відповідача, слід залишити у власності позивачки, стягнувши із останньої компенсацію половини його вартості. Відповідач повідомляє про те, що автомобілі справді були придбані за час перебування у шлюбі, в інтересах сім'ї, однак кошти на придбання двох із них були надані у позику на підставі укладеного із його знайомим договором. Відтак відповідач при поділі майна подружжя просить врахувати і згадане боргове зобов'язання. Окрім цього, відповідач не погоджується із вартістю автомобілів, яка зазначена у позові, та надає на підтвердження своєї позиції Акти оцінки транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 та VOLKSWAGEN PASSAT, виконані суб'єктом оціночної діяльності.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Від ОСОБА_2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - Гай О.О., підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, представник ОСОБА_2 - Турчин Н.Ю. заперечила проти задоволення скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.09.2014, який розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20.02.2023 у справі № 464/8814/23.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 є власницею автомобіля марки TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації - 15.02.2023.
Як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , дата реєстрації - 06.11.2021, був ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, відчужено 13.02.2024 та зареєстровано за новим власником.
18.05.2023 на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , який згідно з інформацією РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях відчужено 08.02.2024 та зареєстровано за новим власником.
Відповідно до Звіту про оцінку майна від 12.02.2024, складеного на замовлення ОСОБА_2 ТОВ «ГАЛ-СВІТ», ринкова вартість автомобілів станом на 12.02.2024 становила: VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_6 - 638 800,00 грн без ПДВ; MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, реєстраційний номер НОМЕР_7 - 1 213 000,00 грн без ПДВ; TESLA MODEL 3 - 997 000,00 грн.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Положеннями статті 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З урахуванням того, що на майно, яке придбане за час шлюбу, поширюється презумпція спільності права власності подружжя на майно, то тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на ту особу, яка її спростовує.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
У разі коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У разі відчуження майна одним з подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18).
Судом встановлено, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними було набуто майно, яке є предметом спору у цій справі, а саме: VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 (надалі - автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT), MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 (надалі - автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500) та TESLA MODEL 3, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автомобіль марки TESLA MODEL 3).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на вказані транспортні засоби, які набуті ними в період шлюбу, а тому таке майно є спільною сумісної власністю подружжя та підлягає поділу між ними.
Як встановлено, автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT та MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були відчужені відповідачем ОСОБА_1 13.02.2024 та 08.02.2024 відповідно, тобто після розірвання шлюбу між сторонами та без повідомлення і письмової згоди ОСОБА_2 .
Відповідно до Висновку про вартість майна від 12.02.2024, складеного ТзОВ «Гал-Світ» вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT становить 638 800,00 грн, автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 - 1 213 000,00 грн. Ринкова вартість визначена суб'єктом оціночної діяльності шляхом використання порівняльного підходу, який в силу п. 3.1. розділу ІІІ Методики товарознавчої експертизи є основним підходом до визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів.
Суд першої інстанції, на підставі належно оцінених доказів, поданих сторонами, урахувавши вартість спірних транспортних засобів, виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на користь позивачки компенсації вартості вказаних автомобілів у розмірі 1/2 від їх ринкової вартості.
Колегія суддів також погоджується із рішенням суду в частині вирішення спору щодо автомобіля марки TESLA MODEL 3.
Встановлено, що власником автомобіля марки TESLA MODEL 3 є позивачка ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 покликалася на те, що вказаний автомобіль був примусово відібраний у неї відповідачем та перебуває у його фактичному володінні та користуванні.
На підтвердження цих доводів позивачка подала до суду талон-повідомлення єдиного обліку №6760 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення (подію), з якого вбачається, що 17.04.2024 вона звернулась до правоохоронних органів із заявою про те, що її колишній чоловік користується автомобілем марки TESLA MODEL 3 та не повертає його.
Належних та допустимих доказів на спростування вказаних доводів позивачки відповідачем суду не надано.
З огляду на вказане та наявність позовної вимоги про виділення вказаного автомобіля у власність відповідача, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині та виділення автомобіля марки TESLA MODEL 3 у власність ОСОБА_1 із стягненням з нього на користь позивачки вартості транспортного засобу, що становить 498 500,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 501/2211/18, провадження № 61-19084св20, сформульовано правовий висновок про те, що у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Покликання апелянта на те, що автомобіль марки TESLA MODEL 3 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 2500 були придбані ним за рахунок позичених в інтересах сім'ї коштів також не заслуговують на увагу, оскільки Договір позики від 10.01.2023, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не дає підстав для висновку, що такий укладено в інтересах сім'ї, а одержані в борг гроші витрачені в інтересах сім'ї, адже доказів про надання ОСОБА_2 згоди на укладення договору позики, як і доказів, що вона знала про його існування та про придбання спірних транспортних засобів за одержані в борг кошти, позивачем суду не надано.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Рішення суду в частині стягнення судових витрат відповідачем не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 16.05.2025
Головуючий
Судді