441/218/25 2/441/409/2025
08.05.2025 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Малець А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 , 04.02.2025 звернулася в суд з позовом до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що після смерті матері ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння, що на АДРЕСА_1 , однак у видачі такого їй відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок, що під час підготовки позову до суду встановлено, що будинковолодіння має статус «колгоспного двору», а відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстрація майна колгоспного двору не передбачена, відтак вона як спадкоємець за законом, після смерті останнього члена колгоспного двору ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , змушена звернутись до суду із означеним позовом для захисту своїх прав. Просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 07.02.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_4 у заяві від 08.05.2025 вимоги підтримала, просила про задоволення позову та розгляд справи за її відсутності (а.с. 94).
Представник Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області та третя особа ОСОБА_2 , які належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили.
Вивчивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно норм глави 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.
В п. 6 вищеозначеної Постанови зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Із копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що на АДРЕСА_1 , виготовленого 24.09.2024 ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 убачається, що будинок 1933 року побудови, складається із двох житлових кімнат, кухні, загальна площа будинку 57, 2 кв.м, з них житлова 22, 1 кв.м, при будинку вбиральня, криниця, огорожа та сарай (а.с. 14-24).
Із змісту довідки КП ЛОР «Самбірське МБТІ» № 2083 від 02.09.2024 убачається, що згідно записів у реєстрових книгах та матеріалах інвентаризаційних справ Самбірське МБТІ, на 01.09.2003 житловий будинок на АДРЕСА_1 не зареєстрований (а.с. 13).
Із витягів з погосподарських книг за 1980-1995 роки та копії будинкової книги видно, що житловий будинок на АДРЕСА_1 має статус «колгоспного двору», членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року значились ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частки яких у праві власності на це майно є рівними (а.с. 25-29, 40-51).
Ухвалою XIV сесії І демократичного скликання Монастирецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області від 22.12.1993, ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 52 га, для ведення особистого підсобного господарства, що окрім іншого, стверджується довідкою Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області № 255 від 23.08.2024 (а.с. 30).
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.05.2024, заяву ОСОБА_1 задоволено, ОСОБА_3 , 1923р.н. оголошено померлою, днем її смерті слід вважати день набрання законної сили рішення суду.
Означене судове рішення 28.06.2024 набрало законної сили, а 24.08.2024 на підставі нього Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 12, 33-37).
Із змісту заяви ОСОБА_2 , посвідченої 03.01.2025 старостою Грімненського старостинського округу Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області Н.Шпирало убачається, що ОСОБА_2 з 1988 року фактично проживає на АДРЕСА_2 , а відповідно на 15.04.1991 не був членом колгоспного двору на АДРЕСА_1 , на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не претендує (а.с. 31).
Таким чином, судом встановлено, що житловий будинок на АДРЕСА_1 має статус «колгоспного двору», а останнім єдиним членом який до 15.04.1991 не втратив права на частку в його майні була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із копій свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 та укладення шлюбу серія НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10, 60).
Із копії спадкової справи № 53/2024 від 19.08.2024 убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Павлишин Х.М., за заявою ОСОБА_1 , заведено спадкову справу № 53/2024, останній 31.01.2025 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) площею 1, 96 ум.кад.га, яка перебуває у колективній власності ССГ «Дністер», що у с. Монастирець Львівського району Львівської області, а 03.02.2025 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що на АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки відсутні документи, що посвідчують права власності спадкодавця на таке майно (а.с. 38, 68-78).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
За положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже, оскільки домоволодіння на АДРЕСА_1 має статус «колгоспного двору», його останнім єдиним членом, який не втратив частку в майні цього двору була ОСОБА_3 , 1923р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ураховуючи положення ч. 2 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, а також що після смерті останньої, позивачка успадкувала частину спадкового майна, а отже фактично прийняла спадщину, що інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно за законом чи за заповітом немає, тому є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на означений житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, як на майно «колгоспного двору», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 10, 89, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261 ЦК України, ст. 120, 123 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, суд, -
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що на АДРЕСА_1 , як на майно «колгоспного двору», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер