Провадження № 33/803/1375/25 Справа № 188/541/25 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К.В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
13 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника Гошка В.І. на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
за участю:
захисника
в режимі відеоконференції Гошка В.І.,
Згідно постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року 02.01.2025 року молодший сержант ОСОБА_1 близько 13:00 години, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду (воєнного стану) виконувала обов'язки військової служби у нетверезому стані на території тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованої у АДРЕСА_2 . Остання була виявлена командуванням військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, почервоніння очей, невнятна мова та направлена на огляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення стану сп'яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 02.01.2025р. № 14 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,38% проміле.
В апеляційній скарзі захисник Гошко В.І. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 вперше зверталася з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, проте її апеляційна скарга була повернута з процесуальних підстав, а тому після усунення недоліків апеляційної скарги, скарга подається повторно, тому захисник вважає, що пропущений строк підлягає поновленню з поважних причин, по суті просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки доказу сторони захисту, а саме поясненням командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 підполковника медичної служби ОСОБА_2 , безпосереднього начальника молодшого сержанта ОСОБА_1 , який пояснив, що остання 02.01.2025 року знаходилась в якості відпочиваючої зміни в пристосованому будинку для проживання особового складу в АДРЕСА_2 . На добове чергування в медичній роті 02 січня 2025 року не залучалась. Вказав, що рапорт лікаря-ординатора написаний та поданий з порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки згідно ч.2 ст.1 Порядку з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника). Вказав, що командир медичної роти військової частини НОМЕР_1 є безпосереднім начальником як для ОСОБА_1 так і для лікаря-ординатора, який не доповів командуванню військової частини НОМЕР_1 про обставини події та не з'ясував чи виконувала ОСОБА_1 обов'язки військової служби в той день.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вимоги апеляційної скарги захисника щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як адвокат повторно звернувся з апеляційною скаргою поза межами строків на апеляційне оскарження, а саме - 07 квітня 2025 року, після усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах адміністративного правопорушення, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу АЛКОНТ-М, результат огляду 2,38 проміле; тестуванням до протоколу, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу АЛКОНТ-М становить 2,38 проміле, а також іншими наявними доказами у справі.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин вказаного адміністративного правопорушення, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи захисника Шпак Н.І. про те, що 02 січня 2025 року на добове чергування в медичній роті не залучалась, не впливають на висновок суду про доведеність її винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається:
1) день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби;
2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, для громадян України, які добровільно прибули до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що остання вважається такою, що проходить військову службу на посаді медичної сестри госпітального відділення військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Тобто, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема у разі, якщо вони перебувають на території військової частини (зокрема й ті, які тимчасово змінили місце дислокації).
Слід зазначити те, що об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, а також належне несення військової служби.
Тому, перебування ОСОБА_1 в якості відпочиваючої зміни, як зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник, не впливає на склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки вказане не звільняє її від виконання обов'язку військової служби.
З цих же підстав суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , опитаного адвокатом особи за його згодою, про те, що ОСОБА_1 02 січня 2025 року знаходилась в якості відпочиваючої зміни в пристосованому будинку для проживання особового складу в АДРЕСА_2 , оскільки вони не спростовують тих обставин, що ОСОБА_1 несла військову службу.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що протокол складений неуповноваженою на те особою, не є слушним, оскільки протокол було складено начальником групи інформаційно-аналітичної роботи штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 , який у відповідності до п.14 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженою посадовою особою на складання протоколів, зокрема, за ст. 172-20 КУпАП. Будь-яких зауважень про те, що ОСОБА_3 є неуповноваженою особою на складання протоколу, ОСОБА_1 під час складання протоколу не надала, протокол підписала без зауважень.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками ВСП вимог закону під час складання протоколу про військове адміністративне правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329, і будь-яких заперечень та зауважень при його складанні ОСОБА_1 не було зазначено.
Порушення положень ст. 266-1 КУпАП, які були б підставою для визнання протоколу недопустимим доказом та скасування постанови суду і закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Разом з тим, судом першої інстанції було необґрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, так як вона є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона, як військовослужбовець, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити шляхом виключення з постанови суду першої інстанції посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захиснику Гошку В.І. строк на апеляційне оскарження постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника Гошка В.І. на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - залишити без зміни.
З резолютивної частини виключити посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. та звільнити останню від сплати судового збору на підставі ЗУ “ Про судовий збір», в решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот