Справа № 727/55/25
Провадження № 2/727/502/25
(повне)
16 травня 2025 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючої судді Бойко М.Є.,
за участю:
секретаря судових засідань Васківчук В.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Романюка В.І.,
представників відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Филипчук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 до Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради, третя особа: Управління особи Чернівецької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 , діючи також як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської радипро стягнення 38 167 грн. завданої їй з вини відповідача матеріальної шкоди, 191 943 грн. - на відшкодування заподіяної синові моральної шкоди та судових витрат по справі.
Такі позовні вимоги мотивовані позивачкою наступними обставинами.
17.10.2022 року, о 14 год. 30 хв., під час перебування у бомбосховищі в кінопалаці «Чернівці» в зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, учень 5-го класу Чернівецького ліцею № 1 ОСОБА_5 , 2012 року народження, штовхнув у спину її сина - ОСОБА_6 , також 2012 року народження, від чого останній впав, а потім тривалий час лікувався після отриманих в результаті цього падіння тілесних ушкоджень: втрати переднього постійного зуба та трьох передніх зламаних, на що нею було витрачено 38 167 грн.
Крім того, внаслідок цього випадку ОСОБА_7 зазнав моральних страждань, пов'язаних з проходженням неодноразових вимушених процедур у лікаря-стоматолога, в тому числі опромінювання, потребою його подальшого постійного спостереження лікарем та багатолітнього лікування у стоматолога, необхідністю обмежень у фізичних навантаженнях що призвело до порушення нормального та звичного способу життя як дитини, так і її батьків. До теперішнього часу ОСОБА_7 відчуває певні комплекси щодо своєї зовнішності, у зв'язку з чим потребував і наразі потребує психологічної реабілітації. Згідно висновку судового експерта-психолога розмір такої заподіяної синові моральної шкоди у грошовому еквіваленті дорівнює 191 943 грн.
Відповідальність за отриману сином травму несе безпосередньо навчальний заклад, тобто відповідач - Чернівецький ліцей № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради.
Ухвалою судді від 21.01.2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
06.03.2025 року директор Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської радиподала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні вимог позивачки з огляду на наступне.
В отриманні ОСОБА_4 травми 17.10. 2022 року відсутня вина навчального закладу. Цей нещасний випадок стався випадково та не з вини викладачів,які перебували з дітьми в укритті під час повітряної тривоги. Так, під час проведення відповідного розслідування було з'ясовано, що ніхто з учнів не застосовував щодо ОСОБА_7 будь-якого насильства, а ОСОБА_8 зачепив його ненавмисно.
Також відповідач вважає значно завищеним розмір моральної шкоди, яку з нього просить стягнути позивачка, оскільки після проведеного стоматологічного лікування всі зуби у дитини збережені, а отримана травма не вплинула на звичний спосіб життя ОСОБА_7 , який наступного ж дня продовжив навчання у ліцеї та навчався в даному навчальному закладі майже 2 роки.
Крім того, у відзиві на позов відповідач зауважив, що експерт при визначенні у своєму висновку № 2024/09/23 від 23.09.2024 року розміру моральної шкоди в сумі 191 943 грн. застосував методи та методики, які відсутні в реєстрі методик проведення судових експертиз.
Ухвалою суду від 13.03.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі Управління освіти Чернівецької міської ради як третю особу, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги повністю підтримала. Суду пояснила, що зі слів дітей, які були свідками події (приблизно 15 учнів), її син, перебуваючи в укритті під час повітряної тривоги, підійшов до столу, щоб взяти собі печиво, але в цей же самий момент інший учень - ОСОБА_5 підбіг до нього ззаду та сильно штовхнув у спину, у результаті чого ОСОБА_7 впав, вдарився о металеву спинку стільця та вибив передні зуби. Вказала також, що медичну допомогу дитині не надали вчасно, не зателефонували їй одразу ж після травми, а про те, що сталося, вона дізналася вже від матері однокласника сина. Класний керівник всіх обставин їй не розповіла, а лише сказала, що у сина “розбита губа», тоді як, приїхавши на місце події, вона побачила його наляканим; було також помітно, що дитина страждає від болю та має значне ушкодження зубів. Вона негайно повела Матвія до стоматолога, однак на той момент вже минуло близько двох годин з моменту травми, тоді як лікар повідомив, що вибиті зуби можна було б зберегти, якби їх було імплантовано протягом перших 10 хвилин після інциденту. Надалі - протягом двох років вона разом із сином 16 разів відвідувала стоматолога, у результаті чого дитина пережила 20 стоматологічних втручань складного характеру. Внаслідок отриманої травми у нього було розтрощено три зуба та довелося носити металеву конструкцію протягом пів року. У цей період дитина не могла повноцінно харчуватися, відчувала біль, соромилася власного вигляду. Вказала, що вони також зверталися до шкільного психолога, оскільки дитина сильно переживала те, що сталося з нею 17.10.2022 року, тобто зазнала психологічної травми, відчувала сором, страх і тривалий час почувалася пригнічено. Позивачка також зазначила, що персонал закладу освіти не виявив жодної зацікавленості про стан здоров'я її сина, як одразу після інциденту, так і в подальшому. Крім того, дитину в майбутньому чекає тривале лікування, що, на її думку, є наслідком несвоєчасного реагування на цей випадок та неналежного виконання обов'язків з боку працівників закладу освіти.
Представники Чернівецького ліцею №1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської радиу судовому засіданні пояснили, що повітряна тривога 17.10.2022 року розпочалася приблизно о 12:30 год., після чого учні були одразу переведені в укриття згідно з інструкціями з безпеки. Коли учням здалося, що пролунало повідомлення про «відбій», вони самовільно залишили стільці, на яких до цього сиділи, та намагалися вийти. Водночас вчитель закладу повідомив дітям про необхідність повернутися на свої місця, оскільки офіційного відбою ще не було. У цей момент ОСОБА_9 зачепився, оскільки ОСОБА_8 випадково штовхнув його, та впав. Після отриманої травми відповідальні особи закладу зателефонували матері дитини, повідомили їй про ситуацію, і та запевнила, що викликати швидку медичну допомогу потреби немає. Наступного дня після події та впродовж наступних двох років ОСОБА_7 продовжував навчання у тому ж ліцеї, жодних негативних наслідків для нього у вигляді моральних травм керівництво та вчителі не помітили. Крім того, представник зауважила, що вважає цей нещасний випадок таким, який стався не під час освітнього процесу, а, отже, заклад освіти не несе відповідальності за цю подію, оскільки вона мала місце в ситуації, яка не пов'язана безпосередньо з навчальними заходами.
Представник третьої особи надала в судовому засіданні пояснення, повністю аналогічні обставинам, викладеним представниками відповідача.
Допитана судом свідок ОСОБА_10 пояснила, що 17 жовтня 2022 року вона супроводжувала учнів 6 класу до укриття та перебувала там разом із ними, під час чого спочатку почула шум, а потім побачила, що в учня 5 класу ОСОБА_11 на обличчі кров. Інші учні повідомили їй, що ОСОБА_7 впав і вдарився об стілець, внаслідок чого вибив зуби.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що також перебувала в укритті, але в іншій кімнаті разом із шостим класом. Коли побачила, що в ОСОБА_11 на обличчі була кров, їй розповіли, що той впав. Невдовзі після цього приїхала мати ОСОБА_7 , яка сказала, що викликати швидку допомогу не потрібно.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що повітряна тривога 17 жовтня 2022 року тривала приблизно дві з половиною години. Близько 14:00 учням здалося, що пролунав «відбій», а тому вони почали вставати та виходити з приміщення. Коли на його відповідне прохання вони почали повертатися на свої місця, ОСОБА_14 , проходячи повз ОСОБА_7 , ненавмисно його штовхнув, від чого той впав та зазнав тілесних ушкоджень.
Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про його народження (а.с.13).
Згідно акту про нещасний випадок №1, що стався з учнем навчального закладу ОСОБА_4 від 24 жовтня 2022 року, 17.10.2022 року о 14-30 годин в укритті у приміщенні кінотеатру «Чернівці» під час повітряної тривоги учень 5 класу ОСОБА_15 відбіг до свого місця, зачепивши при цьому однокласника - ОСОБА_6 зі спіни, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав, вдарившись обличчям о металеву частину стільця. Згідно п.п.13 цього акту причиною зазначеного нещасного випадку є необережність з боку ОСОБА_16 (а.с.8).
Як вбачається з даних огляду лікаря стоматолога ОСОБА_17 від 17.10.2022 року, у ОСОБА_4 після падіння в укритті було виявлено: набряк та тріщини слизової верхньої та нижньої губи, зуби 12, 21 чутливі на перкусію із відколом твердих тканин в межах 1/3 зуба, наявна екструзія зуба 12, рухливість 2-3-го ступеня, що утруднює змикання зубів. Зуб 21 чутливий на холодові подразники. Лунка зуба 11 виповнена кров?яним згустком. Діагноз: гострий травматичний повний вивих 11 зуба, гострий травматичний частковий вивих 12 зуба, відкол твердих тканин 12, 21 зуба. Лікування: проведено антисептичну обробку лунки 11 зуба, антисептичну обробку 11 зуба, реплантація вивихнутого 11 зуба, репозиція 12, 11 зубів в анатомічне положення, шинування 12, 11, 21, 22 зубів композитним матеріалом та металічною лігатурою ( а.с.19 (зворот)).
Також, згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №730 від 20.10.2022 року у ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: 1.1 - Крововилив: на слизовій оболонці нижньої губи зліва по внутрішній її поверхні з переходом на слизову оболонку лівої щоки. 2.1 - Забійна рана з крововиливом довкола на слизовій оболонці верхньої губи по центру по внутрішній її поверхні: забійна рана на слизовій оболонці нижньої губи по центру; гострий травмагичний повний вивих 11-12 зуба; відкол твердих тканин 12, 21 зуба. Виявлені тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, по строку та обставинам можуть відповідати вказаному зі слів ОСОБА_18 та є легкими тілесними ушкодженнями , що призвели до короткочасного розладу здоров'я останнього ( а.с.61).
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21.11.2022 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_19 за ч.1 ст.184 КпАП України закрито у зв'язку із відсутністю події та складу в його діях даного адміністративного правопорушення.
У постанові Чернівецького апеляційного суду від 30.12.2022 року, якою вищевказану постанову залишено без змін, зазначено, що відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти несе відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти під час освітнього процесу, а також під час надзвичайних ситуацій, зокрема, у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», а тому керівництво та педагоги закладу освіти повинні передбачити алгоритми поведінки учасників освітнього процесу та слідкувати за дисципліною та безпекою дітей, що перебувають у бомбосховищі під час повітряної тривоги.
Відповідно до ч.4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вищезазначені та проаналізовані докази підтверджують факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування в укритті під наглядом навчального закладу в зв'язку із повітряною тривогою.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписами ч.1 ст. 1167 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується, зокрема, її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1, ч.1 ст. 53 чинного на час розгляду справи Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад'юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти. Здобувачі освіти мають право, зокрема, на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці, повагу людської гідності, захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою.
За приписами ст. 21 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.
Згідно зі статтею 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
За змістом статті 1 Закону України «Про освіту» безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.
Згідно з ч. 6 п. 1 статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.
Як вбачається з інструкції дій педагогічних працівників Чернівецького ліцею №1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради,під час занять при оголошенні сигналу «Повітряна тривога» вчителі-предметники припиняють урок та сповіщають учнів про загрозу, класний керівник повідомляє батьків. Вчителі здійснюють евакуацію дітей за маршрутом вул. Штейнбарга, 2 (з аудиторії, де проводиться урок) - кінотеатр «Чернівці» Університетська, 10 (найпростіше укриття в підвалі) у супроводі медичної сестри ліцею та організовано проводять групу дітей сходами в підвал -укриття. Всередині захисної споруди вчителі допомагають учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті. При виході з укриття вчитель або відповідальна особа вимикає на щитку ГРЩ-4 тумблера N? 2,3,5 та організовано виводить учнів з приміщення кінотеатру. Після завершення небезпеки та оголошення про відбій повітряної тривоги вчителі та відповідальні особи переходять разом з учнями до корпусу ліцею за адресою: вул. Штейнбарга,2. Навчальний процес продовжується або завершується в залежності від термінів повітряної тривоги (а.с.225).
Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 року № 1669, (чинним на час події) передбачено, що керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням; не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов.
Відповідно до п. 6 Розділу ІV Положення №1669 викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь:
1) є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу;
2) забезпечує проведення освітнього процесу, що регламентується законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
3) організовує вивчення здобувачами освіти правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;
4) проводить інструктажі із здобувачами освіти: з охорони праці - під час проведення трудового навчання і виробничої практики відповідно до Типового положення; з безпеки життєдіяльності - під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів: вступний на початку навчального року - з реєстрацією вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти в журналі обліку навчальних занять (додаток 1) на сторінці класного керівника, куратора групи; первинний, позаплановий, цільовий інструктажі - з реєстрацією в журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності (додаток 2); первинний інструктаж перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) - з реєстрацією в журналах обліку навчальних занять і виробничого навчання на сторінці предмета в рядку про зміст уроку, лекції, практичної роботи тощо;
5) здійснює контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки;
6) проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед здобувачів освіти під час освітнього процесу;
7) проводить профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об'єктах мережі торгівлі тощо);
8) при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків.
Отже, відповідальність за життя і здоров'я учнів під час їх перебування у закладі освіти, незалежно від того, чи це урок чи перерва, несе освітня установа.
Також, за змістом ст. 1178 ЦК України умовою відповідальності навчальних закладів є перебування малолітньої особи під час завдання шкоди під їхнім наглядом,.
За роз'ясненнями, що містяться в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зі змінами та доповненнями, суд касаційної інстанції роз'яснив, що за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, несуть відповідальність перед потерпілим його батьки, а у відповідних випадках - навчальні заклади.
При цьому слід мати на увазі, що батьки несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав; навчальні заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім у час знаходження його під їхнім наглядом.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, шкода малолітньому ОСОБА_4 малолітнім ОСОБА_5 була завдана під час перебування їх під наглядом навчального закладу, а саме Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради, працівники якого зобов'язані були забезпечити належний нагляд за дітьми та вживати необхідних заходів для уникнення ситуацій, особливо щодо заподіяння шкоди. Зазначений обов'язок навчальним закладом не виконаний, що призвело до порушення малолітнім учнем ОСОБА_5 дисципліни та закінчилося заподіянням сину позивачки тілесних ушкоджень.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 завдано шкоди під час його перебування під наглядом навчального закладу, працівники якого і були зобов'язані здійснювати нагляд за малолітніми, зважаючи на те, що презумцію вини шляхом доведення її відсутності відповідач не спростував, а тому протилежні доводи його представників є безпідставними, а вина, як підстава покладення відповідальності за заподіяну матеріальну шкоду доведена та підтверджена дослідженими судом доказами, суд дійшов висновку про покладення саме на відповідача відповідальності по відшкодуванню завданої позивачці 17.10.2022 року матеріальної шкоди.
Відповідно до статті 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я неповнолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Тобто, за положеннями зазначеної норми права особа, яка спричинила ушкодження здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи, зобов'язана відшкодувати зокрема витрати на її лікування, постійний догляд, посилене харчування та інші витрати.
У позові позивачка просить стягнути на свою користь з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 38 127 грн., витрачених нею на стоматологічне лікування сина внаслідок заподіяної йому травми 17.10.2022 року та на його психологічну реабілітацію.
Вказана сума підтверджується доданими до матеріалів справи письмовими доказами: випискою з медичної картки, відповідно до якої ОСОБА_4 у 2022- 2024 роках кілька разів проходив лікування у стоматологічних лікарнях з приводу травми в нього зубів 17.10.2022 року та когнітивно-поведінкову терапію у практичного психолога з метою позбавлення проблем та відхилень, які є психологічними наслідками цієї події та зумовлені її травматичним впливом на дитину, фіскальні чеками, наданими позивачкою на придбання ліків, медичних препаратів, засобів та надання консультаційних послуг на загальну суму 38 127 грн., тобто, позивачем в обґрунтування відповідних вимог надано належні та допустимі докази, які безспірно свідчать про те, що позивачці спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування, що були обумовлені медичними рекомендаціями.
Водночас факт проведення малолітньому ОСОБА_4 зазначених маніпуляцій та процедур, а також їх вартість відповідачем не спростована та ним не заперечується, будь-яких сумнівів щодо кількості проведених стоматологічних процедур та їх необхідності не висловлювалось та не заявлялось, з клопотанням про призначення у справі медичної експертизи він не звертався.
Відповідно до статей 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Крім того, за загальним правилом ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільній справі не є обов'язком судів.
Отже, враховуючи, що відповідач не оспорює суму позову в частині стягнення витрат на лікування малолітнього ОСОБА_4 та надання йому допомоги психологом, також ці витрати підтверджуються документально, суд вважає їх обґрунтованими, в зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Наявність травми, як фізичної так і психологічної, свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань. Останні, зокрема, полягають у порушенні звичайного ритму життя потерпілого.
Суд вважає, щоспричиненими 17.10.2022 року тілесними ушкодженнями малолітньому ОСОБА_4 безумовно завдано моральної шкоди, оскільки останній відчував фізичного болю, залишився частково без зубів, які вже не відновляться навіть зі спливом часу, певний час лікувався, зазнав оперативних втручань та потребує проведення їх і в подальшому, тобто його лікування не завершено, він такожвідчував дискомфорт у спілкуванні з оточуючимиі незручності, в тому числі пов'язані із неприємними змінами у зовнішності, що також змінило звичний спосіб його життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування.
Також, з висновку практичного психолога-консультанта за результатами проходження ОСОБА_4 курсу психологічної реабілітації вбачається, що у результаті проведення тестувань виявлено, що рівень тривожності ОСОБА_4 є високим. Тривожні стани, які суб?єктивно переживаються дитиною: напруга, занепокоєння, заклопотаність, нервозність виникають як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і можуть бути різними за інтенсивністю та динамікою у часі. Аналізуючи результати інтерв?ю та тестувань, можна зробити висновок, що психологічні розлади, які полягають у тривожних станах: стані неспокою, розладі сну, паніці, страху переслідування є прямим наслідком поштовху у спину, що був здійснений однокласником Давидом. Тому можна стверджувати, що наявний прямий причинно наслідковий зв?язок між поштовхом та психологічними розладами здоров?я ОСОБА_18 ( а.с.68-72).
Відповідно до протоколу індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_4 у нього виявлені підвищений рівень тривожності в міжособистісній взаємодії, переживання соціального стресу, невпевненість в зовнішньому вигляді, замкненість, ознаки недовіри до оточуючих, страх повторення травмуючої ситуації ( а.с.24).
Відповідно до висновку судового експерта-психолога Карачевцева Я. від 23.09.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок гострого травматичного повного вивиху 11 зуба, гострого травматичного часткового вивиху 12 зуба, відколу твердих тканин 12, 21 зуба (легких тілесних ушкоджень) завдана моральна шкода, розмір якої в грошовому еквіваленті становить 191 943 грн. в цінах на 01.01.2024 р., що є розумним та справедливим з урахуванням індивідуальних психічних особливостей піддослідної особи в сукупності її соціального оточення, моральних цінностей та судової практики ЄСПЛ ( а.с.75).
Разом з тим, згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов'язковим, оскільки таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 372/4412/15-ц.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. Суд не може обґрунтовувати своє рішення лише висновком експертизи.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № П/811/4240/14.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування завданої шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Враховуючи, що навчальний заклад є відповідальним за забезпечення безпечних умов для життя і здоров'я, належний нагляд за дітьми та вживати необхідних заходів для уникнення ситуацій, особливо щодо заподіяння шкоди під час перебування у ньому дитини, суд вважає, що у спірних правовідносинах саме відповідач є відповідальним також і за спричинення моральної шкоди малолітньому ОСОБА_4 ..
Разом з тим, на думку суду, розмір моральної шкоди, визначений експертом у висновку від 23.09.2024 року в розмірі 191 943 грн., є значно завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості, а тому, враховуючи легку ступінь тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень сину позивачки, їх характер та необережність заподіяння малолітнім ОСОБА_5 (належних доказів протилежних обставин суду не надано), істотність вимушених змін у житті потерпілого, який зазнав фізичного болю, сором'язливості та незручностей в зв'язку із появою неестетичних змін у його зовнішності, вимушеного порушення життєвого ритму, необхідності лікування, а також, зважаючи на час та зусилля, необхідні для максимального приближення до відновлення попереднього стану потерпілого та подальшої реабілітації, вважає необхідним стягнути з відповідача у відшкодування заподіяної ОСОБА_4 моральної шкоди 50 000 грн., що за своїм розміром є достатньою компенсацією немайнових втрат у даному випадку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
Відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
За таких обставин позивачка ОСОБА_1 у даній справі звільнена від сплати судового збору, що відповідно до ст.141 ЦПК України є підставою для стягнення його із відповідача в дохід держави .
Згідно зі статтею 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на проведення експертизи.
Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) позивачкою сплачено 6 500 грн. за проведення психологічної експертизи та складання експертного висновку (а.с.36).
Таким чином, судові витрати у цій справі дорівнюють 2 301 грн. судового збору ( від ціни позову 230 10 грн. ( 38 167 грн. матеріальної шкоди + 191 943 грн. моральної шкоди) та 6500 грн. за проведення експертизи.
Враховуючи, що позов суд задовольняє задоволено частково - в сумі 88 167 грн., тобто на 38,32 %, з Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 881,74 грн., а на користь ОСОБА_1 - витрати на проведення експертизи в сумі 2490,80 грн.
На підставі зазначеного та, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 197, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 до Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради, третя особа: Управління особи Чернівецької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 38 167 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. - у відшкодування заподіяної її малолітньому сину ОСОБА_4 моральної шкоди, а також 2490,80 грн. у відшкодування витрат за проведення психологічної експертизи. Стягнути з Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 881,74 гривень. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити. Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Чернівці до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. Є. Бойко