Номер провадження 22-ц/821/922/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №695/699/22 Категорія: 311010200 Ушакова К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
13 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Широкова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 (повний текст складено 21.02.2025, суддя в суді першої інстанції Ушакова К.М.) із запереченнями щодо ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
у квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, яким просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 22.02.2022 № 26/о про звільнення позивача; поновити її на попередній роботі у відповідача; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.02.2022 по день ухвалення рішення суду.
В обґрунтування вказано на те, що 01.02.2017 вона була прийняла на роботу в Золотоніську центральну районну лікарню на посаду молодшої медичної сестри (санітарки перев'язувального кабінету) травматологічного відділення на період перебування на лікарняному листі основного працівника (наказ № 11 від 31.07.2017).
По результатам кар'єрних змін 01.11.2019 позивач переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення (наказ № 130 від 30.10.2019).
04.03.2021 КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради була перейменована на КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради згідно з рішенням Золотоніської міської ради від 09.02.2021 № 3-64/ VІІІ.
23.12.2021 позивач була попереджена про заплановане вивільнення з роботи 24.02.2022 у зв'язку із скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України з посади молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці) травматологічного відділення наказ від 23.12.2021 №112.
18.02.2022 наказом № 24/о параграф 2 позивач була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та 0,25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення.
22.02.2022 наказом № 26/0 «Про звільнення» ОСОБА_1 молодша медична сестра (санітарка-буфетниця) травматологічного відділення була звільнена 24.02.2022 у зв'язку із скороченням штату (п.1 ст. 40 КЗпП України).
16.03.2022 позивач була ознайомлена з наказом від 22.02.2022 № 26/о «Про звільнення» та отримала копію цього наказу.
Вважає, що її звільнення відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки позивачу не були запропоновані всі вакантні посади, які з'явилися у лікарні з 23.12.2021 по 25.02.2022 включно. Отже, під час звільнення позивача відповідач не дотримав гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України.
Зміни в організації роботи лікарні в зв'язку з раціоналізацією діючої штатної чисельності (як зазначено з наказі від 23.12.2021) є надуманими, оскільки при цьому не були дотримані вимоги статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо завчасного (не менш ніж за три місяці) оповіщення виборного органу профспілки про наступне звільнення працівників та щодо погодження з профспілкою техніко-економічного обґрунтування скорочення штату працівників.
18.02.2022 позивач була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та санітарки-прибиральниці травматологічного відділення, а ці посади не були зазначені в наказі від 23.12.2021 №112 «Про зміни, у штатному розписі КНП «Золотоніської багатопрофільної лікарні» Золотоніської міської ради, отже ці посади не підлягали скороченню.
На день звільнення позивач вже не займала посаду, з якої її звільняли, оскільки 18.02.2022 наказом № 24/о параграф 2 була переведена на іншу посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та 0,25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення, а ці посади не були скорочені.
З підстав незаконного звільнення позивач також просить стягнути з роботодавця на її користь компенсацію у виді середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, а саме оригіналів усіх наказів роботодавця за період з 01.12.2021 по 01.03.2022 (по кадрах), як таких, що не стосуються предмету доказування у справі.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 позовні вимоги у справі відхилено з підстав того, що звільнення позивача відбулося з належним дотриманням приписів трудового законодавства, зокрема, суд встановив, що на час звільнення позивача на товаристві були відсутні вакантні посади, які б могли за кваліфікаційними вимогами бути запропоновані позивачу.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подала 07.04.2025 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Також апеляційна скарга позивача містить заперечення щодо законності ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 про відмову у задоволенні її клопотання про витребування доказів з вимогами про її скасування та витребування у відповідача усіх наказів за період з 01.12.2021 по 01.03.2022 (по кадрах) для встановлення наявності інших вакантних посад, які б могли бути запропоновані позивачу перед звільненням.
Вказує на те, що суд не надав належної оцінки доводам позивача про переведення її на іншу посаду, яка не підлягало скороченню, згідно наказу від 18.02.2022. Суд ухвалою від 14.01.2025 задовольнив клопотання відповідача про приєднання доказів (наказу від 18.02.2022), проте підготовче провадження було завершено ще 13.10.2023, отже відповідні докази не могли бути враховані при вирішенні спору, як такі, що подані з порушенням передбачених строків. Скаржник наголошує на тому, що їй роботодавець не пропонував усі наявні вакантні посади після попередження про майбутнє звільнення, а витребувана судом інформація перевірити такі обставини не дає можливості, адже відомості, які надаються відповідачем, залежать лише від його волі. Отже відповідач не довів законність звільнення позивача у справі.
Відзиву на вказану скаргу не надходило.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що 01.02.2017 наказом № 11 від 31.07.2017 позивача ОСОБА_1 прийнято на роботу в Золотоніську центральну районну лікарню на посаду молодшої медичної сестри (санітарки перев'язувального кабінету) травматологічного відділення на період перебування на лікарняному листі основного працівника, що підтверджується копією трудової книжки.
Відповідно до копії трудової книжки наказом № 38 від 29.03.2019 позивача 01.04.2019 переведено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці палатної) травматологічного відділення.
Згідно з рішенням Золотоніської районної ради від 07.05.2019 № 28-1/VII 14.05.2019 Золотоніська центральна районна лікарня була реорганізована шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради.
01.11.2019 наказом № 130 від 30.10.2019 ОСОБА_1 переведено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення, що підтверджується копією трудової книжки.
Згідно з рішенням Золотоніської районної ради від 09.02.2021 № 3-64/VIIІ 04.03.2021 відповідача перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради.
Наказом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 параграф 2 «Про зміни у штатному розписі» прийнято рішення про скорочення посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення.
Наказом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 параграф 5 «Про попередження працівників про заплановане вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України» прийнято рішення про попередження молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення з роботи 24.02.2022 в зв'язку з скороченням штату за п. 1 ст.40 КЗпП України.
Згідно персонального попередження ОСОБА_1 від 24.12.2021 № 1778, підписаного директором КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Ларисою Насальською, у зв'язку з раціоналізацією діючої штатної чисельності для економії видатків на оплату праці з урахуванням роботи ліжкового фонду та виробничою необхідністю на підставі наказу № 12 параграф 2 від 23.12.2021 «Про зміни у штатному розписі КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» попереджено ОСОБА_1 , що посада, яку вона обіймає, скорочується і вона підлягає вивільненню 24.02.2022.
Наказом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 параграф 7 «Про запропонування вакантної посади» запропоновано ОСОБА_1 у зв'язку з скороченням 24.02.2022 посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення вакантну посаду (1,0 ставки) молодшої медичної сестри (санітарки операційної).
Відповідно до акту від 24.12.2021, складеного комісією в складі начальника відділу кадрів ОСОБА_2 , головного економіста ОСОБА_3 , старшої медичної сестри терапевтичного відділення ОСОБА_4 , 24.12.2021 в КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» була попереджена молодша медична сестра (санітарка буфетниця) травматологічного відділення ОСОБА_1 з врученням персонального попередження, що згідно з наказом по закладу від 23.12.2021 № 112 параграф 5 посада, яку вона обіймає скорочується, а вона підлягає вивільненню. Також ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади молодшої медичної сестри (санітарки) операційного блоку згідно наказу № 112 параграф 7 від 23.12.2021. Від підпису з попередженням та ознайомленням з наказами відмовилася.
Директор КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Лариса Насальська 19.01.2022 звернулася до голови профспілкового комітету КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Сердюк Н.Ю. з поданням про надання згоди на звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24.02.2022, зокрема і щодо молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді голови профспілкового комітету КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Сердюк Н.Ю. профспілковий комітет не розглядає питання скорочення молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 , так як вона не є членом профспілкової організації КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» відповідно до ст. 34 КЗпП України.
Наказом № 26/о «Про звільнення» від 22.02.2022 молодшу медичну сестру (санітарку буфетницю) травматологічного відділення ОСОБА_1 звільнено 24.02.2022 у зв'язку із скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України).
Крім того, згідно листа директора КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 12.02.2025 № 298, починаючи з 23.12.2021 по 24.02.2022 ОСОБА_1 відповідно до своєї кваліфікації могла обіймати одну вакантну посаду: молодшої сестри (санітарки) операційного блоку.
Указане звільнення оспорює позивач у справі, як незаконне, вважаючи, що їй не було запропоновано наявні на час звільнення у відповідача вакантні посади.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі викладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У відповідності до ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.
Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.
До повноважень суду не відноситься оцінка підстав прийняття працедавцем рішень щодо змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, адже ці питання вирішуються виключно керівництвом підприємства, яке здійснює господарську діяльність.
З урахуванням вказаного правового регулювання та встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі після звільнення згідно наказу № 26/о від 22.02.2022(оскаржуваного у цій справі), адже передбаченої трудовим законодавством процедури звільнення з підстав скорочення штату працівників роботодавцем дотримано належним чином та згідно вимог статті 49-2 КЗпП України.
Так згідно наказу КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 «Про зміни у штатному розписі» прийнято рішення про скорочення посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення, яку обіймала позивач, тобто фактична підстава для її звільнення підтверджена.
Наказом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 «Про попередження працівників про заплановане вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України» та згідно персонального попередження ОСОБА_1 від 24.12.2021 № 1778 попереджено позивача, що посада, яку вона обіймає, скорочується і вона підлягає вивільненню 24.02.2022.
Наказом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.12.2021 № 112 «Про запропонування вакантної посади» запропоновано ОСОБА_1 у зв'язку з скороченням 24.02.2022 посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення вакантну посаду (1,0 ставки) молодшої медичної сестри (санітарки операційної).
Крім того, згідно листа директора КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 12.02.2025 № 298, починаючи з 23.12.2021 по 24.02.2022 (від прийняття рішення роботодавця про скорочення почади позивача та до її фактичного звільнення) ОСОБА_1 відповідно до своєї кваліфікації могла обіймати одну вакантну посаду: молодшої сестри (санітарки) операційного блоку.
Відповідно до акту від 24.12.2021 зафіксовано зазначене попередження про звільнення та доведення до відома позивачу наявність вакантних посад, а також те, що працівник відмовилася від запропонованої посади та від підпису про ознайомлення з попередженням.
Директор КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Лариса Насальська 19.01.2022 зверталася до голови профспілкового комітету КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Сердюк Н.Ю. з поданням про надання згоди на звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24.02.2022 щодо позивача, проте згідно відповіді голови профспілкового комітету позивач не є його членом.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про переведення її на іншу посаду, яка не підлягало скороченню, згідно наказу від 18.02.2022, адже, як встановлено судом, відповідний запис у трудовій книжці позивача зроблено помилково, про що, в подальшому, було вчинено інший запис.
Слід відхилити посилання скаржника і на те, що суд першої інстанції приєднав докази (наказ від 18.02.2022) з порушенням визначеного процесуального порядку, адже такі аргументи стосуються доведеності перебування працівника на посаді, що не підлягає скороченню, що, однак, при судовому розгляді не підтвердилося, у зв'язку з відсутністю підстав для обґрунтованих висновків про дійсність запису у трудовій книжці позивача щодо переведення її на іншу посаду згідно вказаного наказу № 24/о від 18.02.2022.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника і про те, що роботодавець не пропонував усі наявні вакантні посади після попередження про майбутнє звільнення, так як згідно листа КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 12.02.2025 № 298 позивач відповідно до своєї кваліфікації могла обіймати лише одну вакантну посаду, яка й була їй запропонована.
При цьому формування таких відомостей самим роботодавцем, на чому наголошує скаржник, не спростовує їх дійсність, адже їх надано на виконання відповідної ухвали суду першої інстанції від 14.01.2025 про витребування доказів з покладенням на особу, яка надає такі докази, юридичної відповідальності за їх достовірність.
При цьому доказів того, що зазначені відповідачем відомості, надані на запит суду, є такими, що не відповідають дійсності, скаржник не наводить.
Надаючи оцінку вимогам клопотання позивача про витребування у відповідача усіх наказів за період з 01.12.2021 по 01.03.2022 (по кадрах) для встановлення наявності інших вакантних посад, які б могли бути запропоновані позивачу, апеляційний суд вважає, що дослідження таких доказів не є необхідним для встановлення фактичних обставин у цій справі, адже не стосується предмету доказування щодо законності звільнення позивача із займаної посади.
Так дослідження судом усіх наказів по кадрах роботодавця (про прийняття на роботу, просування по службі, заохочення та накладення стягнень, а також про звільнення) щодо осіб, які не є учасниками даної справи не є доцільним, оскільки не дасть суду підстав для встановлення можливості з урахуванням професійної кваліфікації позивача перевести її на іншу посаду.
При цьому роботодавець суду уже надавав відомості про те, які саме посади могли бути запропоновані позивача згідно її кваліфікаційних характеристик.
Крім того, відомості, які просить витребувати скаржник, містять персональні дані сторонніх осіб, що не залучені до розгляду справи, та їх дослідження судом без законних підстав порушуватиме засади конфіденційності таких даних.
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 та ухвалу від 12.02.2025 про відмову у витребуванні доказів у даній справі слід залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи віднести на рахунок держави у зв'язку зі звільненням позивача від їх сплати у даній категорії справ про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу позивача - відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 та ухвалу від 12.02.2025 про відмову у витребуванні доказів у даній цивільній справі - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи віднести на рахунок держави.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 14.05.2025.
Суддя-доповідач
Судді