Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 556/510/25
Провадження № 11-кп/4815/445/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року у справі за поданням начальника ДУ "Полицька ВК (№76)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця В/Ч НОМЕР_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
засудженого вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року за ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, знову засудженого вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року за ч.2 ст.413, ч.4 ст.70 КК України - на 15 років позбавлення волі з врахуванням вироку від 14.12.2021 року, -
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області 10 березня 2025 року задоволено подання начальника ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду стосовно засудженого ОСОБА_6 .
Звільнено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від подальшого відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року за ст.413, 70 ч.4 КК України умовно-достроково строком на 10 років 11 місяців 3 дні для проходження військової служби за контрактом.
Зобов'язано ОСОБА_6 невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили ухвалою суду про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, прибути у супроводі Національної гвардії України до ІНФОРМАЦІЯ_3 для укладення контракту та проходження військової служби.
Роз'яснено ОСОБА_6 , що ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби, має наслідком кримінальну відповідальність.
Зобов'язано Державну установу «Полицька виправна колонія (№76)» у порядку, передбаченому ч.6 ст.154-1 КВК України, не пізніше 24 годин після набрання рішенням законної сили передати засудженого підрозділам Національної гвардії України для його супроводження з установи виконання покарань до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Останнім днем відбування кримінального покарання засудженого ОСОБА_6 постановлено вважати день його передачі до підрозділу Національної гвардії України для супроводження до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Встановлено у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік із застосуванням обмежень, а саме:
1)заборонено перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт, та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром;
2)заборонено виїзд в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з якою укладено контракт.
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_6 покладено на командира військової частини, в якій останній буде проходити військову службу.
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 вважає, що ухвала місцевого суду є незаконною у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що на даний час, на його думку, відсутні законні підстави для задоволення подання адміністрації установи відбування покарання про звільнення засудженого від відбування покарання для проходження військової служби, оскільки судом не враховано, що ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року за вчинення злочину передбаченого, ч.2 ст.413 КК України, вчиненого в умовах особливого періоду, вину в якому не визнав, а також за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року, зокремаза вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України, які скоїв, будучи військовослужбовцем та в тому числі щодо особи, з якою проходив службу, тобто вчинив вбивство двох осіб, що відповідно до ст.81-1 КК України, виключає можливість застосування умовно-дострокового звільнення.
Наголошує, що судом також не досліджено та не враховано дані, які характеризують особу засудженого, а саме те, що за час відбування покарання у ДУ « Полицька ВК №76» він допустив 12 порушень встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, з яких 4 рази поміщався до дисциплінарного ізолятора установи, лише 9 стягнень погашено, заходи заохочення не застосовувались. Також ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як «високий», а ризик вчинення повторного правопорушення - як «середній», перебуває на профілактичному обліку в установі як «схильний до вчинення злісних порушень установленого порядку відбування покарання».
Звертає увагу суду на те, що маючи згідно вироку суду від 14.12.2021 року заборгованість за виконавчими документами на користь держави на загальну суму 52,8 тис. грн. бажання працювати не висловлював та свідомо ігнорував будь-яку роботу, також не виявляв бажання навчатися у вільний час. Вказує, що невідбута частина покарання становить понад 10 років, що свідчить про те, що він не готовий змінювати своє життя після звільнення, тому наявні підвищені ризики вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, а бажання стати на захист Батьківщини є способом уникнення відбування призначеного судом покарання за вчинення особливо тяжких злочинів.
Просить скасувати ухвалу суду від 10 березня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання ДУ «Полицька ВК (№76)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, думку засудженого, який просив залишити рішення місцевого суду без зміни та звільнити його умовно-достроково для проходження військової служби, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п.2-1 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Згідно зі ст.81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених осіб, які згідно з підпунктом 1 пункуту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Однак вказаних вимог кримінального закону суд першої інстанції не дотримався.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року за ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, та знову засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року за ч.2 ст.413, ч.4 ст.70 КК України - на 15 років позбавлення волі з врахуванням вироку від 14.12.2021 року, покарання за які відбуває в ДУ «Полицька ВК №76».
Також судом встановлено, що засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом, відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, обмежень, визначених ст.81-1 КК України для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби судом не встановлено, тому дійшов висновку про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_6 ..
Водночас, судом не взято до уваги, що згідно ст.81-1 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не застосовується, зокрема до осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб. При цьому, як зазначив прокурор під час апеляційного розгляду, ОСОБА_6 було засуджено за п.13 ч.2 ст.115 КК України, а не за п.1 ч.2 ст.115 КК України, оскільки він вчинив вбивство двох осіб, однак за непов'язаних мотивів.
Разом з тим, положеннями ст.81-1 КК України чітко не зазначено про заборону звільнення засудженого саме за п.1 ч.2 ст.115 КК України, а вказано про неможливість звільнення осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб.
Згідно вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року, ОСОБА_6 11.02.2021 року приблизно о 05 год. 20 хв. вчинив вбивство ОСОБА_8 , та того ж дня, 11.02.2021 року приблизно об 11 год. вчинив вбивство особи, з якою проходив службу - ОСОБА_9 , тобто умисно позбавив життя двох осіб за різних не пов'язаних між собою мотивів, що на переконання апеляційного суду свідчить про заборону звільнення особи умовно-достроково для проходження військової служби в порядку ст.81-1 КК України.
Крім того, місцевим судом не взято до уваги характеризуючи дані засудженого, які є негативними, оскільки ОСОБА_6 за час відбування покарання у ДУ «Полицька ВК №76» (з 22.07.2022 року) допустив 12 порушень встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, з яких 4 рази поміщався до дисциплінарного ізолятора установи, лише 9 стягнень погашено, заходи заохочення не застосовувались. Також згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого він не став на шлях виправлення (не довів свого виправлення), на виробництві установи був не працевлаштований, маючи згідно вироку суду від 14.12.2021 року заборгованість за виконавчими документами на користь держави на загальну суму 52,8 тис. грн. бажання працювати не висловлював.
Колегія суддів враховує і те, що згідно характеристики, ризик вчинення повторного правопорушення засудженим оцінюється як «середній», а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як «високий», невідбута частина покарання ОСОБА_6 становить понад 10 років, що свідчить про те, що він не готовий змінювати своє життя після звільнення, тому наявні підвищені ризики вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, а бажання стати на захист Батьківщини є способом уникнення відбування призначеного судом покарання за вчинення особливо тяжких злочинів.
За таких обставин, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_6 підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, а тому у задоволенні подання ДУ «Полицька ВК (№76)» слід відмовити.
При цьому колегія апеляційного суду зазначає, що засуджений не позбавлений можливості в подальшому звернутися до адміністрації ДУ «Полицька ВК №76» чи іншої установи відбування покарання за місцем виконання вироку із відповідною письмовою заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом в порядку, передбаченому ст.81-1 КК України та ст.154-1 КВК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання адміністрації установи відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року відносно ОСОБА_6 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання начальника ДУ "Полицька ВК (№76)" ОСОБА_10 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3