про повернення апеляційної скарги
15 травня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/1814/25
Провадження № 22-ц/4815/751/25
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Хилевича С.В,
суддів: Боймиструка С.В.,
Шимківа С.С.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 березня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9229,55 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1622,38 гривень.
09 квітня 2025 року, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема "Електронний суд" ЄСІТС), відповідачем подано на рішення суду апеляційну скаргу, в якій порушувалось питання про звільнення від сплати судового збору за її подання.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено та залишено апеляційну скаргу без руху.
Надано ОСОБА_1 п'ятиденний строк, з дня вручення копії вказаної ухвали, для надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
28 квітня 2025 року в порядку виконання вимог суду, вказаних в ухвалі від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_1 надіслав повторне клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 травня 2025 року у задоволенні повторного клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п?ять днів.
06 травня 2025 року, через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, відповідачем подано заяву про надання розстрочки сплати судового збору.
В обґрунтування даної заяви вказав аналогічні підстави, що й у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, а саме його складний матеріальний стан. Також повторно до заяви про надання розстрочки сплати судового збору було додано оновлені 06 травня 2025 року довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу з Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу заявника, що наведеним у заяві про надання розстрочки сплати судового збору підставам та долученим доказам вже надано оцінку в ухвалі суду від 01 травня 2024 року та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
У розумінні ст. 136 ЦПК України відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, звільнення від його сплати є процесуальними діями, для застосування яких судом підлягають однакові правила, однак наведені ОСОБА_1 обґрунтування та надані документи не спонукають до задоволення відповідних клопотань.
Суд вправі застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати. Зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності або в сукупності.
Оскільки судовий збір у зазначеному апеляційним судом розмірі заявником не сплачено, вимоги ухвали апеляційного суду від 24 квітня 2025 року не виконано, відтак апеляційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Отже, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону заявник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
З огляду на наведене і керуючись ст. ст.185, 357, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання розстрочки сплати судового збору відмовити.
Визнати неподаною та повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 березня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Головуючий Хилевич С. В.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.