Житомирський апеляційний суд
Справа №285/209/25 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Номер провадження №33/4805/415/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
15 травня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Семеньки В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Семеньки Василя Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 24 грудня 2024 року о 20-02 год в с.Гульськ Звягельського району Житомирської області по вул. Соборності керував транспортним засобом ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан якого у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Семенька В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Захисник ставить під сумнів належність доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Наявність постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (невикористання паску безпеки), на його думку, не є доказом визнання скаржником вини та підтвердження факту керування автомобілем. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення в силу ст. 252 КУпАП складений з порушеннями ст.ст. 254, 256 КУпАП. А у зв'язку з неможливістю відтворити диск з портативних камер працівників поліції, вина ОСОБА_1 є не доведеною, а у його діях відсутній склад правопорушення.
В судовому засіданні захисник Семенька В.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст .280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, суд першої інстанції належним чином не дотримався вищезазначених вимог закону, не з'ясував обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, викладені в постанові суду висновки не узгоджуються з доказами, що містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 757382 від 24 грудня 2024 року, у графі «пояснення особи» стоїть помітка «ознайомлений»; акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відмовився від огляду; направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 грудня 2024 року; копію постанови серії ББА №645565 від 24 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП; розписку від 24 грудня 2024 року про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розписку про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Визнаючи провину ОСОБА_1 доведеною, місцевий суд не перевірив належним чином докази на підтвердження викладених у відповідному протоколі обставин.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення також вбачається здійснення працівниками поліції технічними засобами відеозапису. Матеріали справи містять компакт-диск такого відеозапису, проте у суді апеляційної інстанції виявлено пошкодження диску, що унеможливлює належним чином встановити та дослідити його зміст, перегляд файлів є неможливим (а.с 11). Витребуваний судом першої інстанції диск також не відтворює відеозаписи, що на ньому містяться (а.с. 16).
На запит Житомирського апеляційного суду про витребування диск такого відеозапису не надійшов.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апелянта щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 в означений час транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки матеріали справи таких доказів не містять. Зокрема, у судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 заперечував керування ним автомобіля ВАЗ 21070, зазначав, що у момент коли до нього підійшли працівники поліції сидів у машині, чекав на дружину.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з пунктом третім розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт шостий розділу І Інструкції ).
Згідно з частинами другою, третьою статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить вказана вище Інструкція.
Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У випадку, що має місце у даній справі, неналежна якість відеофайлів не дозволяє підтвердити чи спростувати обставини, на які вказують письмові докази, та спростувати або ж підтвердити аргументи апеляційної скарги особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а відомості про наявність свідків події в матеріалах справи відсутні, адже такі фактично поліцейськими не залучалися.
Таким чином, під час судового розгляду справи апеляційним судом встановлено, що належні та допустимі докази, які би підтвердили вину ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, відсутні.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З урахуванням вищевикладеного, вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджена. З огляду на те, що судове рішення не може ґрунтуватися на сумнівах та протиріччях, а також за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які підлягають безсумнівному доведенню, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Семеньки Василя Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2025 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь