Житомирський апеляційний суд
Справа №288/58/25 Головуючий у 1-й інст. Поліщук Р. М.
Номер провадження №33/4805/368/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
15 травня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Буруна А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Буруна Андрія Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 06 січня 2025 року об 11-27 год в с.Попільня по вул. Богдана Хмельницького, 12 керував транспортним засобом BMW 316I д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у передбаченому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» 6810, результат огляду 0,64% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Бурун А.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, до якого працівники поліції під'їхали на мийці самообслуговування. Суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінку поясненням ОСОБА_1 , який вказував, що за кермом автомобіля BMW був його товариш ОСОБА_2 , який попросив сказати поліцейським, що ОСОБА_1 був на місці водія у зв'язку з відсутністю у нього водійського посвідчення, як і не викликав останнього в судове засідання для надання відповідних показів.
Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення не доведена.
В судовому засіданні захисник адвокат Бурун А.М. та ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №214024 від 06 січня 2025 року (а.с. 1) ; чеком приладу Alсotest Drager 6810 №855 від 06 січня 2025 року з позитивним результатом - 0,64 проміле (а.с. 6); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений за допомогою приладу Драгер 6810, результат огляду - 0,64 проміле на підставі виявлених ознак: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП Попільнянська лікарня, від проходження огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 8); розписками від 06.01.2025 ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та роз'яснення прав та обов'язків передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с. 5, 9); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та реєстратора службового автомобіля працівників поліції (а.с. 11).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки працівники поліції під'їхали до його автомобіля на автомобільний мийці самообслуговування, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та службового автомобіля. Так, з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що працівники поліції здійснювали рух у с.Попільня по головній дорозі, яка змінювала напрямок ліворуч. Автомобіль BMW316I ДНЗ НОМЕР_1 , рухаючись у зустрічному напрямку порушив вимоги знаку та не надав перевагу у русі автомобілю працівників поліції та у подальшому повернув на мийку самообслуговування. Під'їхавши до авто, з місця водія якого вийшов ОСОБА_1 , працівники поліції перевірили документи, повідомили про суть правопорушення. Працівник поліції у спілкуванні з водієм виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння очей. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки водій погодився, отримав роз'яснення порядку користування газоаналізатором «Alkotest Drager», обрав мундштук, результат виявився позитивним - 0,64 проміле. Від огляду у медичному закладі відмовився. Останньому було роз'яснено права та обов'язки за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вилучено водійські права та відсторонено від керування транспортним засобом.
Всі процесуальні документи, складені під час оформлення адміністративного правопорушення, зокрема і результати проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень, тим самим погодивши їх зміст, від письмових пояснень відмовився, проте у спілкуванні з працівниками поліції останній вказав на себе як на водія автомобіля BMW, підтвердив, що вину визнає, розуміє свою помилку. Будь-яких пояснень або посилань, що він не керував вказаним транспортним, ОСОБА_1 не надавав, як і особа, яка була разом із ним на передньому сидінні та на якого скаржник вказує як на водія автомобіля.
Окрім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції що підтвердженням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є зокрема і постанова серії ЕНА №3800609 від 06 січня 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відомостей щодо її оскарження та скасування матеріали справи не містять.
Отже, доводи скаржника щодо не надання судом першої інстанції оцінки його поясненням не знайшли підтвердження у матеріалах справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять клопотання щодо допиту ОСОБА_2 , пояснення якого, на думку адвоката, мають ключове значення для вирішення справи.
Варто зауважити, що у судовому засіданні у своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив вживання алкоголю напередодні ввечері.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Буруна Андрія Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь