Справа №295/2201/25
3/295/854/25
15.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої судді Довгалюк Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Морозової К.П.,
представника митниці Кондратюка А.В.,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Лисюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріли, які надійшли з Житомирської митниці Державної митної служби України (далі - Житомирська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , орган, який видав паспорт - 0717, дата видачі - 07.02.2022, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0317/10100/24 від 26.11.2024 ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару (транспортного засобу) легкового автомобіля марки «PORSHE», модель «CAYENNE», номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 31604 USD (або еквівалент 1 148 163,84 гривень за курсом НБУ) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення документ, а саме довіреність від 30.09.2023, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Музикою Людмилою Іванівною, на бланку серії HPP № 649878, зареєстровану у реєстрі за № 271, згідно з якою громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед іншого представляти його інтереси з питань придбання на його ім?я, транспортування та розмитнення вказаного транспортного засобу, що є підробленою.
Як указано у протоколі про порушення митних правил та вбачається із додатків до нього, нотаріус заперечила факт виготовлення нею вказаної довіреності, оскільки бланк вказаної серії та номера використаний нею для посвідчення іншої довіреності за участі іншого суб'єкта. Вважає даний документ підробкою через неправильно оформлений посвідчувальний напис, підроблену печатку, реєстровий номер та її підпис. Таким чином у результаті проведених працівниками митниці аналітично-пошукових заходів встановлено, що зазначена довіреність підробленою.
Житомирська митниця вважає, що у діях громадянина України ОСОБА_4 наявні ознаки порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Представник митниці підтримав протокол і заперечував проти задоволення клопотання, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не взаємопов'язаний із диспозицією ст. 358 КК України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Його захисник звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі та направлення адміністративних матеріалів до органу досудового розслідування, посилаючись на необхідність втановлення особи, яка підробила документ, у межах порушеного кримінальному провадження, на підтвердження чого надав повідомлення та витяг з ЄРДР.
Адвокат Лисюк В.В. зазначив, що його підзахисний не мав умислу на вчинення правопорушення, що виключає склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. ОСОБА_1 у нотаріуса не був та не знав про те, що довіреність, яку йому надіслав у мобільний додаток Viber його керівник ПП ОСОБА_5 , є підробленою. Захисник просив врахувати, що всі митні платежі сплачено, а державі чи іншим особам не завдано жодних збитків.
Заслухавши пояснення представника митниці, захисника Лук'янчука О.С., вивчивши зміст клопотання адвоката та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що по даному факту Ковельським РУП ГУНП у Волинській області за заявою ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРСР за № 12025035550000473 від 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. На даний час підозра будь-якій особі у даному кримінальному провадженні не пред'явлена, досудове розслідування триває, що підтверджується відповідним витягом із ЄРДР та повідомленням слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Валинській області про початок досудового розслідування. Доказів протилежного суду не надано.
Окрім того у матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2025 про зобовязання посадових осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області внести до ЄРДР відомості за повідомленням Житомирської митниці про вчинене кримінальне правопорушення № 115 від 26.11.2024.
Опитаний під час розгляду справи 02.04.2025, за клопотанням представника митниці, власник транспортного засобу ОСОБА_2 повідомив, що він дійсно звертався до знайомого з метою придбання автомобіля PORSHE CAYENNE. Транспортний засіб він отримав у м. Чернігові та сплатив за нього митні платежі. 30.09.2023 він не був у нотаріуса Музики Л.І., довіреності ОСОБА_1 , якого він взагалі не знає, не надавав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом ст. 286 МК України та ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 458 МК України).
За ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до абз. 1 п. 5, абз 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, зокрема, з поданням митному органу як підстави для переміщення підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення за ст. 358 КК України, передбачає підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Зважаючи на викладене та аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що фактичні обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України та додані до них матеріали, мають бути предметом перевірки органом досудового розслідування, оскільки містять відомості про наявність у діях невстановлених осіб ознак кримінального правопорушення, тому матеріали справи підлягають направленню до СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області з метою надання їм відповідної оцінки у межах кримінального провадження, по якому на даний час відсутнє остаточне процесуальне рішення.
Згідно зі ст. 527 МК України у справі про порушення митних прав суд, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
На підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з передачею матеріалів до органу досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 253, 256, 284, 288, 294 КУпАП, ч. 2 ст. 458, ч. 1 ст. 483, ст. ст. 487, 527 - 529 МК України, -
Матеріали справи № 295/2201/25 про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України направити до СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в порядку ст. 253 КУпАП, як такі, що містять відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, та провадження по справі про закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя