Справа № 127/13724/25
Провадження №11-сс/801/377/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12025020000000599 від 01.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , та відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - по 01.07.2025 включно з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
Не погодившись з судовим рішенням, прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги вказує на те, що рішення слідчого судді в частині визначення підозрюваному застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не вмотивоване. Слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 володіє інформацією про особливості організації служби прикордонних нарядів з охорони державного кордону та не вперше сприяє особам у незаконному його перетині, таким чином існує підвищений ризик виїзду підозрюваного за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування. Також просить врахувати, що сума коштів, яку підозрюваний та його співучасники повинні були отримати за сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон, становить 14 0000 доларів США, а тому визначена застава не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
На подану прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав заперечення, в яких просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Адвокат ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025, однак, до початку апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_7 відмовився від апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 на підставі ч.1 ст. 403 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечили проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, є обґрунтованими і підтверджуються доказами, долученими до клопотання слідчого та не оскаржуються прокурором в апеляційній скарзі.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000599 від 01.05.2025.
03.05.2025 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, - тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, та наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є реальними та об'єктивними та доводять необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, актуальним є ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування чи суду, який обумовлений серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні продовжується відшукання речових доказів та ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів, так як йому відомі персональні дані цих свідків.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та дані щодо його особи, а саме, те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох дітей, приймав участь в АТО.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обговорюючи питання про розмір застави, що підлягає встановленню підозрюваному, колегія суддів зважає на те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі тощо.
Колегія суддів, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок своїх злочинних дій отримав грошові кошти в сумі 14 000 США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 02.05.2025 становить 582 323 гривні, що значно перевищують визначений слідчим суддею розмір застави.
З урахуванням наведеного, особи підозрюваного та його майнового стану, колегія суддів вважає, що розмір застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків є достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.
Вимоги прокурора про необхідність визначення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не заслуговують на увагу, оскільки такий розмір застави, враховуючи обставини провадження, особу підозрюваного, який на даний час не працює, є батьком трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми та перебувають на його утриманні, а його дружина перебуває за кордоном (у Польщі), є необґрунтований та всупереч положень ч. 4 ст. 182 КПК України буде вважатись завідомо непомірним для підозрюваного.
З урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 403, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 , поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , у зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_7 від апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 скасувати.
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 03.05.2025 по 01.07.2025 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3