Справа № 591/3416/25
Провадження № 1-кп/591/120/25
16 травня 2025 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Круті Кодимського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , молодшого сержанта, який проходить військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування, не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 09 год. 40 хв. 05.03.2025, перебуваючи у с. Стецьківка Сумського району Сумської області, у присутності військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відкрито, відмовився виконати бойове розпорядження першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 №02.27/844/25-Вн-гриф від 05.03.2025 полковника ОСОБА_9 щодо організації несення бойового чергування на позиції відділення «ПАПРИКА» в районі Махновка, Курської області, рф, відданий на виконання бойового розпорядження командира 101 мб 61 омбр №126дск від 04.03.2025, доведеного першим заступником начальника другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України майором ОСОБА_7 .
Умисне невиконання сержантом ОСОБА_4 вище вказаного наказу полковника ОСОБА_10 потягло за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно 05.03.2025 року відмовився виконувати вказаний в обвинувальному акті бойовий наказ за обставин, як вони зазначені в обвинувальному акті. Вину свою визнає, у вчиненому щиро кається, на даний час бажає і готовий нести військову службу. Свою поведінку 05.03.2025 року пояснював тим, що у той день він не готовий був виконувати бойове завдання за своїм психологічним станом. Зокрема, повідомив про те, що незадовго до цього він потрапляв з контузією до лікарні, де 10 днів лікувався і відразу після виписки з лікарні не готовий був знову йти в бій.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, є добровільними у таких своїх позиціях, а також - роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.402 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану умисно відкрито відмовився виконати наказ начальника.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який є не судимою особою, на обліку в нарко- та псих- диспансерах не перебуває, має на утриманні матір.
Крім того, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи наявність таких пом'якшуючих обставин, як: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне визнання вини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, з урахуванням особи винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, бажає проходити військову службу, суд вважає можливим застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст.402 КК України, але передбаченого ст.58 КК України, а саме: у виді службового обмеження для військовослужбовців, з відрахуванням із суми грошового забезпечення обвинуваченого в дохід держави 20 % (двадцяти) відсотків.
Початком строку відбування покарання у виді службового обмеження ОСОБА_4 слід рахувати день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 05.03.2025 по 13.03.2025 включно, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення дорівнює трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді застави слід скасувати, повернувши суму застави заставодавцю.
Відповідно до ст.100 КПК України слід вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.402 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 58, 69 КК України, у виді 2 (двох) років службового обмеження для військовослужбовців, з відрахуванням із суми грошового забезпечення обвинуваченого в дохід держави 20 % (двадцяти) відсотків.
Початком строку відбування покарання у виді службового обмеження ОСОБА_4 слід рахувати день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 05.03.2025 по 13.03.2025 включно, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення дорівнює трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Запобіжний захід у виді застави обвинуваченому ОСОБА_4 - скасувати.
Повернути заставодавцю ОСОБА_11 внесені нею 12.03.2025 на рахунок ТУ ДСА України в Сумській області грошові кошти в сумі 60560,00 грн., сплачені в якості застави за ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді від 06.03.2025 (справа № 591/247/25).
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м.Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1