Справа № 591/3720/24
Провадження № 1-кп/591/133/24
16 травня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України кримінальне провадження № 42023200000000184 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопілля, Сумської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , гр-на України, не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
24 лютого 2022 року, президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, після чого близько 04.00 год. того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши зі сторони РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України. З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено до теперішнього часу.
Гр-н України ОСОБА_7 , який відповідно до ст. 65 Конституції України має своїм обов'язком здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці держави, що здійснює збройну агресію проти України - РФ.
Так, гр-н України ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Бєлгород, РФ, за власною ініціативою, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а також на зміну меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, маючи на меті сприяння збройній агресії РФ проти України, 23 вересня 2022 року прибув до військового комісаріату, де вступив у злочинну змову із невстановленими представниками ЗС РФ, перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та у подальшому був зарахований до їх лав. При цьому, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, спрямованих на ухилення від проходження служби в збройних формуваннях держави, що здійснює збройну агресію проти України - РФ або на добровільну здачу в полон ЗСУ.
28 вересня 2022 року ОСОБА_7 , у складі свого підрозділу прибув на територію Луганської області, де 28.10.2022 р., виконуючі бойові задачі поблизу с. Червонопопівка, Сєвєродонецького району, Луганської області, у складі 12 осіб підрозділу, потрапивши у оточення військовослужбовців ЗСУ, припинив збройний опір та склав зброю, його злочинна діяльність на боці ворога - РФ, як держави-агресора, була припинена.
Згідно позиції сторони захисту, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину не доведена, оскільки не подано доказів на підтвердження зазначених обставин.
Проте, на думку суду, вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, переконливих підстав для недовіри яким, чи щодо неналежності та недопустимості яких суду не було наведено, зокрема:
-протоколом огляду та відеозаписом з мережі інтернет, на якому зафіксоване інтерв'ю ОСОБА_7 (з фіксацією на відео його добровільної згоди на це), в якому він підтверджує свою добровільну участь як гр-на України в складі ЗС РФ (суд не знаходить підстав для визнання цього доказу недопустимим, оскільки по-перше, на записі не зафіксована слідча дія, а зафіксоване інтерв'ю, отримане оглядом з мережі інтернет, а по-друге, на відео зафіксована добровільна згода на інтерв'ю, а крім цього, ним підтверджуються обставини участі гр-на України в збройних формуваннях ворога проти України, потрапляння в полон ЗСУ та обмін як військовополоненого ОСОБА_7 , що доводиться і іншими доказами) - т. 1 а.с. 189-204;
-інформацією УДМС України в Сумській області, згідно якої ОСОБА_7 документований паспортами гр-на України, а питання щодо припинення його громадянства не вирішувалось (т. 1 а.с. 211);
-інформацією про перетин кордону ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 213, 214);
-інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, згідно якої 31 грудня 2022 року ОСОБА_7 передано до РФ (т. 1 а.с. 215), яка фактично і підтверджує участь в бойових діях проти нашої країни ОСОБА_7 в складі ЗС РФ, тобто на боці ворога, його потрапляння в полон ЗСУ та його обмін, як військовополоненого;
-документами стосовно проходження служби ОСОБА_7 в складі Державної прикордонної служби України (т. 1 а.с. 216-232);
-копіями документів, стосовно громадянства ОСОБА_7 , проходження ним служби (т. 1 а.с. 233-250, т. 2 а.с. 1-10).
Подані стороною обвинувачення докази узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та такими, що цілком переконливо та беззаперечно підтверджують добровільну участь в бойових діях обвинуваченого ОСОБА_7 в складі ЗС РФ, тобто на боці ворога, проти нашої країни, що посягає на територіальну цілісність та суверенітет України.
Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити про те, що з наданих матеріалів, зокрема з судових рішень, вбачається, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, зокрема, здійснювались його виклики, вживались заходи для встановлення його місцезнаходження та сповіщення, він був забезпечений захисником.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_7 наведеного кримінального правопорушення суд вважає доведеним, зазначені обставини встановленими, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки він, як громадянин України, вчинив умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало у переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_7 суду не наведено.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, має позитивні характеристики за колишнім місцем несення служби.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене та дані щодо особи обвинуваченого, характер та значний ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, який підсилюється в умовах війни, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, вік обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише з призначенням покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки саме ці покарання сприятимуть досягненню мети провадження та попередженню вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підтвердження наявності в справі процесуальних витрат та речових доказів суду не наведено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який обраний ОСОБА_7 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слід залишити без змін.
На підставі ч. 2 ст. 111 КК України, керуючись ст.ст. 323, 368, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з моменту його затримання.
Обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити (надіслати) захиснику та прокурору.
Опублікувати інформацію про цей вирок в засобах масової інформації: в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційних веб-сайтах суду та органів прокуратури.
Виконання вироку в частині здійснення публікацій в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора покласти на прокурора.
Судді