Номер провадження: 22-ц/813/365/25
Справа № 946/8329/20
Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
14.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
за участю: представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальської Станіслави Євгеніївни та заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальської Станіслави Євгеніївни на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Ізмаїльський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства, -
23 грудня 2020 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства.
Заявник пояснила, що свідоцтвом серії НОМЕР_1 , яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 49 від 21.01.2005 вона є народженою ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьком вказаний ОСОБА_5 . Разом із тим, її мати внесла дані про батька через відсутність шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник пояснила, що вказана особа є її батьком, він визнавав доньку до смерті, а тому просить встановити факт, за яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26 січня 2023 року ОСОБА_1 подав заперечення на заяву та просив залишити її без задоволення, оскільки він є рідним сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та вважає, що заявник безпідставно звернулась до суду. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в Суворовському районному суді м. Одеси розглядається цивільна справа № 523/3913/20 про визнання права власності, в якій ОСОБА_3 є відповідачем.
Представник заінтересованої особи Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання до суду першої інстанції не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про заперечення проти заявлених вимог з посиланням на те, що заявлені вимоги пов'язані з отриманням права на спадщину.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що заявник є донькою померлої особи, який беззаперечно визнавав своє батьківство та займався вихованням дитини під час спільного проживання. Також пояснила, що сином померлого є ОСОБА_1 , мати якого визнавала заявника та вказаного сина братом та сестрою.
ОСОБА_4 , яка є матір'ю заявника пояснила відсутність вказівки належних даних про батька дитини через відсутність зареєстрованого шлюбу. Таку обставину батько дитини пояснював тим, що за результатами першого шлюбу йому були встановлені перешкоди для виховання та побачень з сином ОСОБА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 під час відеоконференції за ухвалою суду від 02 лютого 2023 року проти заявлених вимог не заперечувала, пояснила, що ОСОБА_6 був її онуком, через смерть батьків проживав з матір'ю заявника ОСОБА_4 спочатку у неї, а потім в м. Ізмаїлі, де і народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 заявник. Онук беззаперечно визнавав себе батьком дитини.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2023 року заяву задоволено. Суд вирішив встановити факт, за яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_2 за паспортом громадянина України із записом 20050111-08604, документ НОМЕР_3 , виданий 07 червня 2019 року органом 5119 є рідною донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за свідоцтвом серії НОМЕР_4 , виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису за № 1224 від 13.11.2019.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальська Станіслава Євгеніївна звернулась до суду з апеляційною скаргою. Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки між сторонами існує спір про право, а саме щодо права спадкування майна ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 травня 2023 року ОСОБА_3 було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що в апеляційний скарзі порушується питання про скасування рішення суду з формальних міркувань за відсутності змістовних доводів щодо його незаконності/необґрунтованості, що не відповідає засадам цивільного процесуального законодавства. Заявник зауважує, що ОСОБА_1 впродовж тривалого часу не висловлював свою позицію щодо заяви та в подальшому подав заперечення, в яких не виклав доводів щодо неправильного розгляду справи. На думку заявника скаржник, шляхом подання апеляційної скарги, має наміри затягування розгляду справи, тому заявник просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.
В судове засідання до апеляційного суду з'явились представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальська Станіслава Євгеніївна та ОСОБА_2 . Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 208,209).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За обставинами даної справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.11.2019 Серії НОМЕР_5 (а.с. 9).
ОСОБА_3 зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , однак нотаріус роз'яснив заявнику необхідність подання документів, які є доказом родинних відносин з ОСОБА_6 (а.с. 10).
23 грудня 2020 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернулась із заявою про встановлення факту батьківства.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.04.2006 Серії НОМЕР_6 (а.с. 77).
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 подавав заперечення на заяву про встановлення факту батьківства з огляду на наявність спору про право на спадщину (а.с. 71-74).
Суворовським районним судом м. Одеси розглядається цивільна справа № 523/3913/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2023 було задоволене клопотання представника ОСОБА_3 та зупинене провадження в справі до розгляду цивільної справи № 946/8329/20 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18: «… у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц, від 15.04.2020 у справі № 302/991/19, від 27.08.2020 у справі № 201/1935/20, від 14.04.2021 у справі № 205/2102/19, від 28.04.2021 у справі № 520/19532/19, від 29.06.2022 у справі № 205/6338/21.
Отже, оскільки за обставинами даної справи встановлення факту батьківства потрібно заявниці для отримання спадкового майна у власність після смерті батька, то спір повинен вирішуватись у порядку позовного провадження, а тому заява залишається без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.Вказаний висновок узгоджується з позицією КЦС ВС в постанові від 30.06.2023 в справі № 490/1819/22.
Однак, суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та в порядку окремого провадження розглянув справу та задовольнив заяву про встановлення факту батьківства незважаючи на наявність спору про право.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та в порядку окремого провадження розглянув справу та задовольнив заяву про встановлення факту батьківства незважаючи на наявність спору про право, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржуване рішення та залишає заяву без розгляду. При цьому, заявниці роз'яснюється право на звернення до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальської Станіслави Євгеніївни задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2023 рокускасувати.
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Ізмаїльський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 15 травня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда