Справа № 127/23885/22
Провадження №11-кп/801/663/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката
в режимі відеоконференції ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року про продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу (зменшення суми застави) та одночасно задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 08 травня 2025 року по 06 липня 2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, в разі внесення якої підозрюваний може бути звільнений з-під варти з одночасним покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що в судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу, та на даному етапі провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання процесуальних рішень. Також суд не знайшов підстав для зменшення розміру застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року. Просить поряд із продовженням терміну тримання під вартою зменшити обвинуваченому розмір застави до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є невмотивованою, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, прокурором в судовому засіданні не доведено обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Також вказує, що застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб є непомірною для обвинуваченого та осіб, з якими він проживає.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просив задовольнити її в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки суду про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з ухвали суду, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що було враховано при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та продовженні його строку, на даний час не зменшились, зокрема обвинувачений з огляду на санкції статей обвинувачення зможе переховуватися від суду, оскільки раніше досудовим розслідуванням був оголошений в розшук та тривалий час переховувся, незаконно впливати на свідків, які є його знайомими, продовжити вчиняти інші злочини та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тому зміна запобіжного заходу на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а тому, рішення суду щодо продовження строку запобіжного заходу є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника в частині того, що встановлений розмір застави є непомірним для обвинуваченого, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави встановлюється у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК, зокрема щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, застава є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
У цьому провадженні установлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. При цьому обвинувачений тривалий час ухилявся від слідства. Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати доведеним надзвичайно високий ризик переховування від суду, що у свою чергу істотно перешкоджатиме кримінальному провадженню. Таким чином судом під час розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України обґрунтовано визначено максимальний розмір застави обвинуваченому ОСОБА_8 , який є необхідним та таким, що лише за умови внесення останньої, можливо забезпечити виконання особою процесуальних рішень.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року про продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України залишити без змін.
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: